В українських реаліях втратити роботу – нелегкий іспит для людини. Особливо, коли звільняють чи скорочують незаконно, або не дотримуються прав працівника на пріоритетне залишення на посаді.

Причиною цього може стати упереджене ставлення керівника. Саме такою історією з сайтом vikka.ua поділилася черкащанка Вікторія Бондарчук, яку нещодавно скоротили з держустанови.

Незважаючи на те, що жінка має двох малолітніх дітей, а її чоловік перебуває на військовій службі, керівник управління, у якому вона працювала, вирішив її звільнити без жодних привілеїв.

"2 січня 2016 року вийшла з декретної відпустки, як мені майже одразу повідомили, що підпадаю під скорочення. При цьому запропонували роботу на декретній посаді, яка буде зайнята вже 15 червня. До того ж це інспекторська посада, тобто ненормований робочий день", – розповідає жінка.

Коли вона відмовилась від цієї посади, їй запропонували місце, яке передбачає постійні відрядження. "Там би доводилося інколи повертатися пізно вночі. А я одна з двома дітьми. Старша – у початковій школі, а молодшу воджу в дитячий садок, звідки її бажано забирати до 18:00. Чоловік зараз на службі і я маю поратися з дітьми сама", – пояснює Вікторія.

Як зазначає заступник начальника Управління держпраці у Черкаській області Марина Жаркова, у таких випадках ситуацію треба аналізувати всебічно. "Якщо людина вважає, що її звільнили чи скоротили неправомірно, їй треба звернутися до управління держпраці. Після отримання дозволу з Києва ми протягом 10 днів проводимо перевірку", – розповідає фахівець.

Також вона повідомила, що переважним правом на залишення на роботі при скороченні штату мають зокрема працівники з більш високою кваліфікацією та продуктивністю праці; сімейні — за наявності двох і більше утриманців; особи, у сім’ях яких немає інших працівників із самостійним заробітком.

"Скорочення відбувається за рахунок тих, хто найбільше потребує допомоги", – так прокоментувала ситуацію Вікторії Бондарчук черкаська громадська діячка та помічник народного депутата України Людмила Ткаченко.

Вона зазначила, що, відповідно до статті 18 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", члени сімей військовослужбовців строкової служби та військової служби за призовом осіб офіцерського складу мають переважне право при прийнятті на роботу і на залишення на роботі при скороченні чисельності або штату працівників.

На Черкащині випадки втрати роботи людьми, які й без того перебувають у непростих життєвих ситуаціях, непоодинокі.  Так, під час реорганізації у Катеринопільському відділі соціального забезпечення 8 працівників втратили свої посади. Серед них – мати атовця та мати-одиначка, що має пенсію по групі та доглядає дитину-інваліда. Жінкам запропонували нерівноцінні посади. Коли ж вони почали публічно протестувати проти дій керівника установи, та заявила, що взяла жінок на випробувальний термін.

Якщо пересічним працівникам далеко не завжди вдається відстоювати свої права, дехто з високопосадовців досяг у цьому чималих успіхів. Завзятості Миколи Клименка, тричі поновленого через суд на посаді начальника Державної екологічної інспекції в Черкаській області, можна поаплодувати. При цьому останнім рішенням суд не тільки поновив держслужбовця на роботі, а й нарахував йому 5 тисяч гривень відшкодування моральних збитків.

Юрист Ігор Любенко зазначає, що працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний термін із дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права. У справах про звільнення це треба зробити у місячний термін із дня вручення копії наказу про звільнення, або з дня видачі трудової книжки. Якщо ці терміни були пропущені з поважних причин, то суд може їх поновити.

Фахівець звертає увагу на те, що при розгляді справ про поновлення на роботі суд з’ясовує, з яких підстав проведено звільнення працівника та перевіряє, щоб накази про звільнення відповідали законодавству про працю. У разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, суд поновлює працівника на попередній роботі. Також одночасно приймається рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за 1 рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше 1 року, але не з вини працівника, то суд виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу.

"Суд не може змінити підстави розірвання трудового договору чи скасувати накази роботодавця, проте може визнати звільнення незаконним і зобов’язати керівника підприємства поновити вас на роботі", – зазначають в Українській Гельсинській спілці з прав людини.