Освітня реформа в Україні вже багато років є майже незрушною стіною для вітчизняних освітян. Відхід від радянської системи – давня вимога часу. Запровадження європейської методики викладання – обов’язкова сходинка розвитку українського суспільства і держави в цілому. Перескочити через неї неможливо, а чим довше українська влада та суспільство зволікає з цим, тим більше зростає відрив України від розвинених держав.

Про це повідомляє vikka.ua.

Черкаські освітяни, що на власному досвіді відчули різницю між українською та західною системами освіти, поділилися своїми враженнями. Також вони розповіли про методики, що вже впроваджуються у черкаських школах.

"Ми відходимо від подачі академічних знань. Я відвідувала як приватні європейські школи, так і школи для дітей з дуже простих сімей. Наприклад, для дітей переселенців. Підхід у викладанні там трохи відрізняється. Оснащення шкіл також. Але всюди явно відчуваються міжпредметні зв’язки. Наприклад, на одному уроці у молодших класах з дітьми піднімалися питання і з фізики, і з хімії. Вони могли вільно обговорити їх з учителем", – розповіла директор департаменту освіти і гуманітарної політики Черкаської міської ради Марина Бакланова, опираючись на своє знайомство зі школами Франції, Німеччини і Данії.

Вона повідомила, що черкаським вчителям, за аналогією із їхніми західними колегами, рекомендують не визначати найкращих чи найгірших учнів. У школах взагалі відходять від принципу оголошення оцінок. "Ми радимо не порівнювати учнів", – зауважила директор департаменту.

Перший пункт в українському освітньому райдері – іноземні мови. Саме їх вивчення в Україні найпростіше перевести на новий рівень.

Надбанням, що вже прийшло до Черкас із західної системи освіти, вважається комунікативний, тобто розмовний підхід у вивченні іноземних мов. Це коли дитина не боїться робити помилки у мові. Вчителі одразу не виправляють учня, якщо помічають недоліки. Завдяки такому лояльному позиціонуванню вчителя дитина не напрацьовує страх самовираження.

"Раніше у вчителів була безапеляційна реакція. Зараз учні мають право на помилку. Бо будь-хто може помилятися. Мене особисто дуже вразило, що у Європі діти з найменшого віку розмовляють декількома мовами", – каже Марина Бакланова.

Тим самим вчителі не позбавляють учнів упевненості в собі. Педагоги допомагають учню подолати прогалини у знаннях потім, підбираючи для нього спеціальні вправи.

Такий підхід вже практикується у першій міській гімназії Черкас, де ще з 1957 року впроваджене поглиблене вивчення англійської мови.

"Дитина не повинна зупинятися, збиватися, коли робить помилку. Інакше комунікативний підхід не спрацює. Тим і відрізняються іноземці, що приїздять до нас. Вони спілкуються російською та українською мовами досить впевнено, хоча і з великою кількістю помилок", – пояснює директор першої міської гімназії Сергій Саєнко.

За його словами, викладачі англійської вже десятки років неофіційно наслідують досвід західних колег. Навіть за радянських часів вчителям школи були відомі методики викладання іноземних мов у Європі. Тепер же педагоги тішаться тим, що такий досвід приходить до України системно.

 "Ще з 70-х років ми намагалися внести якісь елементи західних методик навчання, але методика радянська була досить уніфікована і не давала такої можливості. Ми досить давно використовуємо автентичні підручники та методики з вивчення англійської мови. Зокрема, навчаємо із оксфордських підручників. Польську, французьку та німецьку мови наші учні теж вивчають із авентичних підручників. Звичайно, вчителі підлаштовують теми до українських реалій", – розповів директор гімназії.

Із появою інтернету та стиранням соціальних та культурних меж між державами реформаторські хвилі самі досягли українського берегу.

Сергій Саєнко зазначив, що наразі українським вчителям, які викладають іноземні мови, не треба виїздити за кордон. Велика кількість міжнародних фундацій проводить дуже багато семінарів. Наприклад, для вчителів англійської мови заходи проводять Британська Рада та Американська Рада в Україні. Те ж саме дуже плідно у напрямку німецької мови робить Гете-Інститут у Києві або Інститут Сервантеса з вивчення іспанської мови.

"Можливостей багато. Це фантастичні мотивуючі та розвиваючі семінари. Головне, щоб вчитель із викладання іноземної мови захотів це зробити, бо пройти їхню програму досить непросто.  Але коли педагог туди потрапляє, він по-старому працювати уже не зможе", – зазначає директор Першої міської гімназії Черкас.

Вчити іноземні мови із автентичних підручників хоч ефективно і престижно, та недешево. Один такий підручник коштує від 300 гривень. Учні можуть його придбати, а можуть і зробити ксерокопію книги.

Якщо враховувати те, як держава забезпечує школи новими підручниками, то, вочевидь, за книжки доведеться платити батькам. Принаймні, доки питання фінансування не буде вирішене на державному рівні. До того ж такі підручники не надто зручні для вітчизняних шкіл через відсутність у них тем про Україну.

Поки у владних кабінетах тільки думають, як зростити на місці старої освітньої системи нову, черкаські освітяни намагаються крокувати у ногу з часом. Використовувати західні методики не лише для викладання школярам, а й дошколятам.

"Ми провели експеримент на вчительських дітях. Зібрали групу з 6 діток та протягом двох місяців по суботах навчали їх за методикою Jolly Phonics. Потім вони відвідували двотижневий табір Go-Camp. Зараз вони ходять до школи і значно випереджають однокласників у навчанні", – розповіда вчитель англійської мови Юлія Паіс.

Слідкуючи за західною моделлю, українським школам невдовзі доведеться запроваджувати роздільну освіту між учнями різного віку. Адже три ступені освіти у розвинених країнах – це не умовний розподіл.

"З 1 по 6 клас діти навчаються окремо, а потім переходять до гімназії. При цьому туди дітей переводять не вибірково. Переходять усі. Там діти навчаються з 7 по 9 клас і тільки після цього переходять до ліцеїв різних типів. Там вже йде професійна підготовка або дітей готують до вступу у ВНЗ", – поділилася своїм досвідом знайомства зі шкільною системою Німеччини, Чехії, Польщі та Фінляндії директор черкаської школи №28 Тетяна Скорик.

За кордоном є як приватні, так і державні школи. Останні повністю забезпечуються державою. Адміністрація шкіл не переймається збором коштів, вирішенням питань із казначейством та департаментом освіти.

 "У Чехії, наприклад, школу перевіряє не департамент чи міністерство, а незалежний орган – державна інспекція шкіл. У Польщі ж найбільше вразила спортивна інфраструктура. Їх спортивні зали навіть описати неможливо. Окремим уроком йде плавання. Там чудові басейни", -– говорить директор черкаської школи Тетяна Скорик.

Якщо в якості підручників з поглибленого вивчення іноземних мов в Україні можна використовувати закордонні, то зі шкільною літературою по поглибленому вивченню української мови, історії чи інших предметів дуже складно.

а словами освітян, вони вже давно готові до реформи. До цього їх підштовхують самі учні, яким непросто навчатися із радянських підручників і за старою методикою, коли знання відірвані від реального життя. Наразі школярів під час навчання більше готують до іспитів, ніж до реального життя. Натомість позитивний європейський досвід лобіює принцип потрібності та практичності знань та навичок, які діти отримують у школі.