Нинішній рік не радує можливістю побовтатися у річковій воді. Слідом за досить холодною весною прийшло дощове літо. Щойно розпочався купальний сезон, як на голови черкащан звалилося нове лихо. Тонни зелених водоростів заполонили воду Дніпра, перетворюючи її на смердюче болото.

Особливого колориту ж черкаським пляжам додають купи сміття, які залишають після себе не надто культурні відпочивальники. Чому виникла така ситуація та як на неї збираються реагувати різноманітні інстанції, дізнавалися журналісти «Нової Доби».

– Це просто жахіття якесь! – емоційно характеризує свій відпочинок на одному з пляжів обласного центру молода мама двох діток Тамара Овчаренко. – Я півдня відпирала Тетянчин купальник від того зеленого жабуриння. А Мишко ніжку подер об шматок пластикового стаканчика. Там же сміття просто купами лежить. Ніхто його й не думає прибирати. А сама вода яка! Смердить так, що й підійти страшно. Напевно, хтось скаже, мовляв, сама бачила, куди дітей вела. Бачила. А що робити? На море їх повезти – фінанси не дозволяють. А десь же дітям треба і по­плавати, і позасмагати, щоб потім узимку менше хворіти. 
За словами лікарів, купання у відкритих водних джерелах для організму людини є саме по собі своєрідним викликом. Якщо ж ці об’єкти належним чином не облагороджені, ситуація стає ще гіршою.
– Купання в спеку може стати причиною застудних захворювань, – відзначає головний позаштатний терапевт обласного управління охорони здоров’я Черкаської облдержадміністрації, кандидат медичних наук, заслужений лікар України Володимир Казмірук. – Особливо, якщо людина належить до так званих груп ризику: хронічні хворі, діти і люди похилого віку. Доволі небезпечне на пляжі харчове сміття, яке залишають деякі відпочивальники. Воно стає розплідниками комах, які переносять шлунково-кишкові хвороби. 
За словами медиків, тепло й волога сприяють розвитку ентеровірусів у воді та на піску. 
– Ми беремо проби дніпровської води на п’яти черкаських пляжах. Щотижня визначають її мікробіологічні показники та два рази на місяць – санітарно-хімічні. Протягом червня було досліджено 21 пробу води, з них не відповідали нормі три проби, відібрані на пляжах «Митницький» та «Рів’єра». Перевищення було за вмістом кишкової палички, – повідомила заступник директора ДУ «Черкаський обласний лабораторний центр Держсанепідслужби України» Ольга Мізінова.

А от колір і запах води, які викликають чи не найбільше нарікань серед черкащан, на думку спеціалістів, зумовлені природними причинами і не залежать від відпочивальників. Щоправда, від цього вони не стають безпечнішими.
– Причин забруднення Дніпра існує декілька, і всі вони взаємопов’язані, – пояснює кандидат біологічних наук, завідувач кафедри екології та агробіології ЧНУ ім. Богдана Хмельницького Олександр Спрягайло. – Найперша: на Дніпрі побудували каскад водосховищ. Швидкість течії знизилася, місцями вона впала до нуля. Глибина водосховищ невелика. За таких умов вода дуже швидко прогрівається, і в ній починають активно розмножуватися синьо-зелені водорості. Ці водорості живляться деякими хімічними елементами, наприклад, фосфором, органікою. Внаслідок цього з середини червня ми бачимо брудну воду. Якби Дніпро був типовою річкою, цього б не було. 

У наукових колах лунають ідеї щодо повернення Дніпра до його природного стану. Але для цього недостатньо просто злити воду. Потрібен цілий комплекс заходів, спрямованих на відновлення узбережжя й рослинності. Деякі країни вже мають такий досвід. Наприклад, у США гірську річку за декілька років повернули до природного стану. Звичайно, в Україні можна шукати можливості зменшити викиди у річку фосфору та інших речовин, якими живляться ці водорості. Але це непроста задача, та й проблеми це не ліквідує повністю. 

Ще більше погіршують ситуацію кліматичні показники: середня температура влітку щороку підвищується. Якщо одні організми вимирають, натомість розмножуються інші. Водорості швидко вмирають (починають розкладатися). Як наслідок – у воді бракує кисню, і всі організми, які живляться ним у воді, починають задихатися. Скорочується кількість підводної фауни, страждає деяка рослинність, знижується рівень прозорості води.
Таке «цвітіння» води – явище не лише неприємне для відпочивальників, але й небезпечне для всієї природної системи Дніпра. У зеленій воді вимирає риба. Так, Державна екоінспекція в Черкаській області здійснювала перевірки води з водойм, де були зафіксовані факти масової гибелі риби. Зокрема, фахівці проаналізували воду, яку відібрали з Кременчуцького водосховища в Чорнобаївському районі. 
За результатами досліджень, висока температура навколишнього середовища та води (на період обстеження вона становить 29 °С), підвищення вмісту біогенних речовин (азоту, фосфору, калію тощо), а також забруднення води органічними речовинами і стало причиною вимирання риби. 

Також на цей процес впливають минулорічні рослини та відмерлий біопланктон, які гниють на дні, забруднення хімічними сполуками побутового походження та зливи, що були в червні. За таких умов спостерігається так зване «цвітіння води».
На відміну від поширення синьо-зелених водоростей прибирання сміття на міських пляжах – проблема аж ніяк не глобального масштабу. 

Відповідно до Законів України «Про охорону навколишнього природного середовища», «Про тваринний світ», «Про місцеві державні адміністрації», «Про відходи», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про благоустрій в Україні», вирішення питань щодо організації збирання та видалення відходів (у тому числі й на міських пляжах) належить до повноважень органів місцевого самоврядування.

Якщо говорити про Черкаси, то наразі муніципальними вважаються лише три з них: Соснівський, Пушкінський та Смілянський. Порядок тут забезпечує міська влада. Із 10.00 до 19.00 працюють рятувальники, підтримуєтся належний санітарний стан територій. Інші зони масового відпочинку перебувають у довгостроковій оренді у власників, тож безпеку на воді та чистоту там мають забезпечувати орендарі. Проте саме ці території викликають чимало скарг у містян. 
– У Черкасах офіційно зареєстровано 5 пляжів: «Соснівський» (частиною якого є приватний пляж «Бочка»), «Рів’єра», «Живчик» (у мікрорайоні «Митниця»), «Пушкінський» та «Смілянський» (у районі вулиці Сержанта Жужоми), – говорить провідний фахівець Черкаського міськрайонного відділу Управління ДСНС у Черкаській області Юрій Кривошея. – Три з цих пляжів є сертифікованими – це «Соснівський», «Пушкінський» та «Смілянський». Усі вони – комунальні та паспортизовані. Це означає, що на пляжах проведено водолазне обстеження дна, і містяни можуть бути певні в тому, що не наткнуться ненароком на розбиту пляшку, шматок арматури чи деревини. Також воду на цих пляжах беруть на обстеження працівники санепідемстанції, свої перевірки здійснюють і екологи. На всіх трьох комунальних пляжах чергують по три рятувальники, які мають біноклі, рятувальні кола та човни, рупори й медичні аптечки. 
Щодо решти пляжів, то, як зазначив директор Департаменту архітектури, містобудування та інспектування Артур Савін, нині триває актуалізація Генерального плану міста, зокрема межі міста по фарватеру. Після того, як міська рада затвердить актуалізований Генеральний план, до якого будуть включені межі водних об’єктів, місто матиме нові повноваження, в тому числі й очистку акваторії Дніпра.

– Містянам усе одно, в кого в користуванні перебуває територія: у міста чи у приватного підприємця. Їх цікавить, що робить влада, аби забезпечити там безпеку відпочивальників. А це – найголовніша наша мета, – зазначає заступник міського голови Черкас Роман Буданцев. – Наступного року в бюджет міста будуть включенні видатки з утримання всіх пляжів міста незалежно від форми власності.
Такі заяви представників влади завжди надають певного оптимізму і бажання жити довго-довго, щоб дочекатися їхнього втілення в життя. Щодо дня сьогоднішнього, то, схоже, відповіді на запитання, де відпочивати і як захистити себе й рідних від усіх неприємних особливостей купального сезону по-черкаськи, кожному доведеться шукати самотужки.