Черкаським перевізникам бракує водіїв. За останні кілька років автобусним компаніям довелося скорочувати кількість транспорту, бо немає кому ним кермувати. Перевізники дають роботу всім без винятку охочим, аби хоч трохи заповнити прогалину з кадрами.

Водії автобусів і вантажівок масово виїжджають за кордон у пошуках більших зарплат і кращих умов праці. Як вплинула трудова міграція на черкаський бізнес та чим можна їй зарадити, з’ясовувало «Громадське ТБ: Черкаси».

Черкащанин Микола кілька місяців працює в Німеччині водієм вантажівки, возить фурою пластик для медичних матеріалів. Отримує 1800 євро й каже, що робота йому подобається.

«Працювати легше, ніж в Україні. Дев’ятигодинний робочий день. Через кожні чотири години роботи – 45 хвилин відпочинку. Два дні вихідних. А у нас доводилося вночі їздити на розбитих дорогах, не відпочиваючи. При цьому отримував у чотири рази менше», – каже Микола.

Чоловік має 30 років досвіду роботи водієм. До Німеччини працював на чорнобаївського підприємця – возив по Україні зерно. Заробляв 15 тисяч гривень. Щоб забезпечити сім’ю, грошей не вистачало. Тому поїхав на заробітки. Каже, що працюватиме за кордоном півроку. Якщо запропонують продовжити контракт – погодиться.

За кордоном працює 2,7 мільйона українців. На заробітки найчастіше їдуть в Польщу. Фото: pixabay.com

За даними інституту демографії НАНУ, разом з Миколою за кордоном працює 2,7 мільйона українців. Близько 200 тисяч українців щороку виїжджають з України і не повертаються. Завідувач сектору міграційних досліджень Інституту демографії НАНУОлексій Позняк каже, що близько двох мільйонів українців – сезонні працівники. Ще майже мільйон трудових мігрантів живуть і працюють за кордоном багато років. Частина з них не планує повертатися до України.

Анексія Криму та початок російсько-української війни на Донбасі спричинили активніший виїзд українців за кордон. За 2014-2016 роки кількість мігрантів, які офіційно виїжджали на заробітки, зросла втричі. Більше українців почали обирати західну Європу, ніж Росію. Польща лідирує серед країн, куди їдуть українські заробітчани. На другому місці досі залишається Росія.

За словами Олексія Позняка, в останні кілька років з України все частіше виїжджають кваліфіковані працівники – водії, монтажники, слюсарі, токарі. Серед усіх професій в Україні найбільше не вистачає водіїв – 24 тисячі. У Державній службі зайнятості прогнозують, що у 2019-му році українським підприємствам не вистачатиме втричі більше водіїв – 64 тисячі. І роботодавці, і чиновники вважають, що основною причиною дефіциту кадрів є трудова міграція.

Близько 200 тисяч українців щороку виїжджають з України і не повертаються. Фото: all.net.ua

Україна помітно поступається більшості європейських країн за рівнем та якістю життя. Українці їдуть на заробітки через погані умови праці, економічну та політичну нестабільність, корупцію. Та передовсім їх спонукає їхати за кордон низька заробітна плата.

За даними Державної служби зайнятості, водії в середньому отримують 6 600 гривень. Зарплата водія у тій же Польщі вища в 5 разів – від 1200 до 1500 євро. Це в середньому 39 500 гривень. Про це говорить начальник управління транспорту Черкаської міської ради Віталій Москаленко.

«Їм більше платять. Вони працюють у комфортніших умовах. Ставлення до них інше. Там роботу водія поважають», – каже чиновник.

Через дефіцит кадрів страждає бізнес

Поки мільйони трудових мігрантів заповнюють робочою силою закордонні підприємства, на українських з’являється все більше вакансій. З автотранспортних підприємств області щодня звільняються по кілька працівників, каже керівник ПАТ «Черкаське обласне підприємство автобусних станцій» Володимир Гончаров. Така тенденція триває останні два роки.

Не вистачає працівників і перевізникам, що обслуговують обласний центр. Лише на маршрутках є не менше ста вакансій для водіїв. ПАТ «Черкаське АТП 17127» обслуговує маршрути №4 та 5. Йому бракує майже половини водіїв. Через відсутність працівників вечірні та ранкові рейси просто не виходять на маршрути, каже керівниця підприємства Олена Куниця. Фірма отримує збитки через простій транспорту.

З автотранспортних підприємств області щодня звільняються по кілька працівників

«Ми щомісяця звертаємося до Центру зайнятості, але водіїв і там немає. У нас залишилися працівники пенсійного і передпенсійного віку», – каже Олена Куниця.

Тому на підприємстві вирішили брати на роботу водіїв без досвіду і навчати їх. Але після навчання більшість із них все одно їде працювати за кордон. А підняти зарплату автобусники не можуть, адже їхні прибутки залежать від вартості квитка. Підвищувати тариф – річ для міської влади непопулярна, це обурює людей. Тому останній рік у Черкасах довкола ціни на проїзд точаться баталії.

Утім бракує водіїв не лише в автобусних перевізників, а й в логістичних компаніях, каже Володимир Гончаров.

«Сказати, що проблема масштабна – це нічого не сказати. На кожному підприємстві з дев’яти фур стає чотири. Є на чому їздити, та немає кому. У підприємстві в Шполі минулого місяця люди залишили фури і поїхали на заробітки в Польщу. Як перевізники вирішують брак кадрів? Та ніяк», – каже Володимир Гончаров.

Як повернути трудових мігрантів?

Україна – не єдина країна, яка має проблему трудової міграції. Щоб повернути кадри, у Молдові свого часу запровадили пільгові кредити на відкриття бізнесу, а у Вірменії – на житло. В Ірландії розвивають мережу зв’язків з діаспорою, а у Литві працює проект, який підбирає молодим фахівцям з діаспори роботу у держслужбі.

Фахівці Центру економічної стратегії проаналізували досвід країн Європи та запропонували заходи, які допоможуть повернути українців додому. Треба запровадити програму пільгових кредитів на житло. Стимулювати членів сімей чи самих трудових мігрантів відкривати бізнес в Україні. Щоб це реалізувати, допоможуть консультації, мікрогранти та кредити.

Проблему трудової міграції треба вирішувати на державному рівні. Фото: mobile.yaware.ru

Про те, що треба розвивати підприємництво, каже і голова ГС «Асоціація власників малого та середнього бізнесу» Руслан Соболь. На його думку, треба зменшити податкове навантаження на підприємців, спростити умови відкриття та ведення малого й середнього бізнесу. Щоб ринок праці був більш привабливий для працівників, роботодавцям треба збільшувати зарплати та гарантувати кращі умови праці.

Але діяльність підприємств не поверне мігрантів з-за кордону. Трудова міграція – це проблема країни. Вирішувати її треба на державному рівні. Ефективна міграційна політика та розвиток бізнесу допоможуть повернути робочу силу в країну. Але це не вирішить проблему відтоку кадрів. Кваліфікованих працівників можна повернути тоді, коли країна забезпечить їм стабільність і гарантує якість освіти, медичних послуг та інше. Тоді водіям не доведеться шукати роботу за кордоном. І далекобійник Микола, як і 2,7 мільйонів українців, житиме та працюватиме в Україні.