Як боротися з корупцією, як «найбільшим злом» у роботі державного апарату? Чи стає депутат-бізнесмен чи депутат-керівник комунального підприємства автоматично корупціонером? А якщо стає, то на що тоді жити? Як урегулювати конфлікт інтересів та що може стати «щепленням» від хабарництва? На ці та інші питання намагалися дати відповіді черкаські депутати, чиновники та громадські діячі. 

Насправді, конфлікт інтересів серед черкаських чиновників та депутатів – досить поширене явище. Лише минулого року було заявлено про 10 таких конфліктів, а от вирішено – жодного.Такими виявилися результати дослідження, яке проводив серед чиновників черкаського міськвиконкому та депутатів черкаської міської ради БФ «Паритет».

- Типові випадки конфлікту інтересів – це ситуація, коли депутати ЧМР є керівниками структурних підрозділів і на засіданнях міської ради фактично лобіюють інтереси власних департаментів та голосують за них. Серед таких депутатів – директор департаменту архітектури, містобудування та інспектування Артур Савін, директор КУ «Поліклініка №2» Олег Раскопін, директор КП «Дирекція парків» Микола Бондаренко, директорка КП «Кінотеатр Україна» Валентина Слуцька, - говорить представник БФ «Паритет» Сергій Гончар. - Окрема група «конфліктуючих» - це депутати-підприємці, які у міськраді лобіюють свої бізнес-інтереси. Так, Депутат міської ради Володимир Халай лобіював виділення бюджетних коштів організаціям при розгляді Бюджету розвитку міста, у яких згодом виграв тендер. А депутат міської ради Богдан Колядко, будучи головою земельної комісії, пролобіював право поновлення оренди землі, на яких веде власний бізнес.

Хто винен і що робити?
У тому, що випадки конфлікту інтересів досі лишаються неврегульованими, експерти винуватять невисокі штрафи і незначну увагу громадськості до цього питання. Проте, з прийняттям нового антикорупційного законодавства все змінилося. Принаймні, суто в теорії, та чи на практиці? Відтепер громадськість має право не лише контролювати, а й реально впливати на недобросовісних чиновників. Згідно з новим законодавством, порушення вимоги щодо врегулювання конфлікту інтересів може бути підставою для скасування рішень і розторгнення контрактів, а ініціювати таку процедуру можуть усі зацікавлені громадяни – як представники громадських організацій, так і просто фізичні особи.До того ж, значно зріс штраф за «утаємничення» конфлікту інтересів та відповідне голосування. Якщо раніше він складав близько 340 гривень, то тепер збільшився удесятеро. Якщо ж чиновник допускає таке правопорушення вдруге – штраф збільшується вдвічі і складатиме майже 7 тисяч гривень. До того ж, така поведінка може спровокувати звільнення держслужбовця із займаної посади.

- На жаль, у нас держава – це і є найбільш прибутковий бізнес, бо «сидіти на державних грошах» дуже вигідно. Тож не треба чекати, що цей закон запрацює негайно. Закон – це інструмент, яким має користуватися громадськість, щоб жити краще, і наскільки він дієвий, ми побачимо лише через кілька місяців, коли з’являться перші результати його впровадження і можна буде зробити певну аналітику, - коментує аналітик Черкаського відділення громадянської мережі «Опора» Микола Макуха. - Але, наше завдання, донести до службовців, що конфлікт інтересів – це ситуація, яка може статися з кожним. Потрібно лише діяти згідно закону, завчасно повідомити про нього і просто не брати участь у голосуваннях, які включають їх особисті, сімейні чи бізнесові інтереси.
Корупцію шукають «не там де треба» - впевнений сільський голова села Хацьки Ігор Чекаленко. Окрім того, через законодавчі нововведення села можуть втратити спеціалістів, з якими нині і так сутужно.

- Справа в тому, що 90% проявів корупції не на рівні сільських і селищних рад, а значно вище, хоча практично уся правоохоронна система нагляду і контролю спрямована якраз на низовий рівень. У селах виникають зовсім інші конфлікти. Так, нині сільські і селищні ради зацікавлені у тому, щоб кошти за оренду землі, яка перебуває поза межами населених пунктів, йшли в сільські бюджети. Проте районні та обласні ради, що укладають договори, складається враження, що роблять усе можливе, щоб цього не сталося. Ось справжній конфлікт. Що ж до себе особисто, у мене конфлікт інтересів міг би виникнути, оскільки за конкурсом на посаду в сільську раду пробувала сили моя сестра. Вона не пройшла, бо знайшли сильнішого спеціаліста. Проте, з цими нововведеннями ми можемо втратити хороших фахівців, з якими в селах і так проблема. Як на мій погляд, то ухвалення таких законів – це більше показуха та бажання відзвітуватися перед міжнародними інституціями про боротьбу з корупцією. Реального результату вони не принесуть.
Слід зауважити, що боротьба з проявами корупції у сусідній Польщі теж почалася з «паперово етапу», тобто з прийняття антикорупційних стратегій та програм. Першою була затверджена урядова антикорупційна стратегія у 2002 році, яка запроваджувала механізм взаємодії урядових установ та громадськості при проведенні антикорупційних розслідувань, а також пропагувала нетерпимість до корупції в суспільстві. При МВС було створено Орган з координації антикорупційної стратегії. Відразу ж після виборів 2005 року - спеціальний орган по боротьбі з корупцією – Центральне антикорупційне бюро, Усі співробітники бюро проходили конкурс та тест на детекторі брехні. Установа отримала право на моніторинг не тільки джерел доходів, але і здійснених видатків державних посадових осіб, а також їх власності. За подання неправдивих відомостей польським чиновикам загрожує кримінальна відповідальність, яка передбачає позбавлення волі строком до 3 років.

Скільки отримувати, щоб не красти?
Аби не було спокуси взяти хабар, респонденти під час проведеного опитування визначили й бажану зарплату для службовців, керівників та міського голови. У середньому, за словами опитуваних, службовець має отримувати до 5 тис грн, керівник відділу чи департаменту – до 10 тис грн, а міський голова – до 20 тис грн.
Як повідомив заступник мера Черкас Олександр Ільченко, нині головний спеціаліст міськвиконкому отримує до 2,5 тис. грн., начальник відділу – 2 800 грн., директор департаменту – 4,5 тис. грн. Сам заступник отримує близько 7,5 тис. грн. Протее розмір заробітної плати залежить і від стажу служби, вислуги.

- Тому ми плануємо дещо реформуватися, зменшити кількість «керівників», що лише ставлять візи, а за рахунок їхніх зарплат збільшити заробітні плати звичайним спеціалістам, на плечі яких і лягає вся основна робота, - підсумував Олександр Ільченко.
Слід зауважити, що естонська модель боротьби з корупцією ґрунтувалася також на численних скороченнях. Проте, естонці пішли навіть далі.В країнібуло проведено найбільш жорстку серед країн Балтії судову реформу та реформу державної служби. Звільнили більшість “старих” суддів та чиновників у магістратах на нових людей, яких підготували до служби буквально впродовж кількох місяців. Як зауважують аналітики інформаційної кампанії «Сильніші разом»!», це стало можливим зокрема завдяки реформі державного устрою, коли від домінування виконавчої влади перейшли до моделі західноєвропейського зразка (за німецьким типом), де головну роль відігравали договірні відносини, дотримання закону та незалежні і професійні суди.

Реформи та провокації
Поки українці лише вчаться врегульовувати конфлікти інтересів, сусіди-поляки їх створюють! Так «фішкою» польського антикорупційного бюро стали провокації чиновників на отримання хабарів через мережу агентів та інформаторів. Анекдотичними стали провокації агента Бюро «Томека». Його «жертвою» стала депутатка Сейму Беата Савіцька: за винагороду в 20 тис доларів вона ніби-то обіцяла сприяти приватизації оздоровчого закладу на узбережжі Балтійського моря. І хоча апеляційний суд пізніше виправдав її, після цього скандалу можновладці Польщі стали боятися братии хабарі, у кожній такій пропозиції їм почала “ввижатися” рука Антикорупційного бюро.
Звісно, скептики можуть зауважити, що це «перебір» і більше схоже на метод «бий своїх, щоб чужі боялись», проте ефективність польського ноу-хау підтверджена практикою.

Вітчизняні рецепти
Як боротися з корупцією в Україні? Однозначного рецепту ніхто не дає, проте пересічні черкащани радять не давати хабарів, штрафувати порушників, застосовувати механізми дерегуляції та громадських антикорупційних експертиз. Серед найбільш корумпованих сфер називають освіту, медицину, правоохоронну та судову систему, а також процедуру проведення тендерів.
Алла Юрковська, юрист: «Якщо розбирати це поняття з юридичної точки зору, то корупційне діяння не таке просте для доведення через свій склад: мають бути в наявності і службове становеще, і прийняття рішень, і намір отримати, або надати вигоду, яка до того ж має бути неправомірною. Тому наші органи часто обмежуються фіксацією корупційних правопорушень, які не будучи корупцією, як такою, тим не менш можуть сприяти проявам корупції. На мій погляд, корупція з матеріального рівня перемістилася на регуляторний: тобто замість того, щоб отримувати вигоду в грошовій формі, службовці сприяють (можуть сприяти) прийняттю таких регуляторних актів, які дозволять тій чи іншій особі підзаробити грошей, ведучи власний бізнес. В даному випадку я не маю на увазі тендерні процедури.
Одним із механізмів зміни такого стану речей є запровадження практики громадської антикорупційної експертизи, спрямованої на встановлення сукупності ознак корупційного діяння.

Данило Майоров, громадський активіст: «Потрібна дерегуляція, щоб менше чиновників видавали дозволи, ліцензії тощо. Це усуне привід для корупції. Я особисто стикався з проявами корупції під час отримання водійських прав, також багато друзів стикались під час оформлення дитини в дитячий садок. На мою думку, сфери, де корупція найбільш поширена - освіта, ДАІ, тендери».

Тетяна Осіпенко, експерт «Офісу реформ»: «Для мене найбільш корупційна сфера - це медицина, як лікарі так і самі лікарні з їх благодійними внесками. Боротися з цим явищем, вважаю, потрібно підвищенням зарплат і штрафами для порушників».

Ярослав Лавров, голова координаційної ради ГО «Місто на «Че»: «Що до побутової корупції, то вона дуже розвинута в медичній і освітній сфері. Причини зрозумілі і так, це популістичні безкоштовна медицина і освіта, що призвели до деградації системи. Тому і вимагають хабарів за найменші послуги. А головна перешкода до реалізації реформ – корумпована судова і правоохорона системи». 

Ольга Моренко, молода мама: У яких сферах поширена корупція? Точно -освіта та медицина. Там«на лапу»беруть добре під виглядом благодійних внесків, особливо під час проведення медоглядів. Боротись з корупцією треба, починаючи з себе, не давати хабарів і все.

Алла Юрковська, юрист: «Якщо розбирати це поняття з юридичної точки зору, то корупційне діяння не таке просте для доведення через свій склад: мають бути в наявності і службове становеще, і прийняття рішень, і намір отримати, або надати вигоду, яка до того ж має бути неправомірною. Тому наші органи часто обмежуються фіксацією корупційних правопорушень, які не будучи корупцією, як такою, тим не менш можуть сприяти проявам корупції. На мій погляд, корупція з матеріального рівня перемістилася на регуляторний: тобто замість того, щоб отримувати вигоду в грошовій формі, службовці сприяють (можуть сприяти) прийняттю таких регуляторних актів, які дозволять тій чи іншій особі підзаробити грошей, ведучи власний бізнес. В даному випадку я не маю на увазі тендерні процедури.
Одним із механізмів зміни такого стану речей є запровадження практики громадської антикорупційної експертизи.