Раїсі Прокопівні – 87. У Черкаси вона переїхала з Харкова із 67-річним сином Віктором.

Про це повідомляє пресслужба Гуманітарного центру ЧМР. 

Каже, коли впали перші бомби, не вірилося. Потім з’явився страх. Більше боялася не за себе, а за сина, тому й вирішили евакуйовуватися. 

Сьогодні до Гуманітарного центру прийшли за одягом, адже із собою взяли небагато речей. Вдячні за допомогу і за відчуття безпеки, яке з’явилося у нашому місті. От тільки страх нікуди не зник, адже їхній близький родич – на передовій.

"Я б на коліна впала перед нашим воїнством. Молюся не лише за свого зятя, а й за кожного українського захисника. Аби вони якнайшвидше поверталися з перемогою. Живими та неушкодженими", - каже вона. 

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: "Люди дуже добрі, всі допомагають нам": переселенці розповіли про свої враження від Черкас.