Декілька тижнів тому в одній із черкаських шкіл представники певної релігійної організації під час уроків читали діям лекції на тему створення світу та роздавали диски із записами відповідних “наукових” проповідей, пише Вчасно.

 

Про це у спільноті “Місто на Че” в соціальній мережі Facebook повідомила черкащанка, юрист Людмила Бордунос, якій стало відомо про такі незвичні “уроки”.

 

“Хочу запитати у батьків. Ваші діти приносили додому отаке “чудо науки”? На уроках проводили лекції та роздавали диски з даним “семінаром”. Цікавить чи ще хтось стикався з таким неподобством, щоб якісь проповідники читали дітям на уроках свої проповіді. Зверніть увагу ще й про що – “обман в учебниках” і т.п”, – написала Людмила Бордунос.

 

Як уточнила пані Людмила, на “лекцію” потрапили учні 6-го класу і “семінар” абсолютно суперечить шкільній програмі дітлахів. Ця тема у черкаської громади викликала чималий інтерес і жваве та гостре обговорення. Зокрема, більшість не підтримали таку релігійну “ініціативу” в школах.

 

“А що то за адміністрація школи, яка не знає, що в неї на уроках відбувається?  Хіба нормально, коли по школі ходить не відомо хто, і заходить на уроки?”, – обурився громадський активіст Ярослав Лавров.

 

Черкащанин Володимир Шиленко був набагато лаконічнішим: “Одним словом – бардак. А спитати немає з кого”.

 

З’ясувати ситуацію взявся секретар Черкаської міської ради Олександр Радуцький, який негативно ставиться до релігійних проповідей у школах.

 

“Сьогодні в освіті немає напрямку релігійних навчань. Тому подібні дії є протизаконними.  Інша справа, коли офіційна громада (депутати, виконком) прийме рішення, що дітей у школах необхідно навчати релігії. Все має бути цивілізовано, а не мати вигляд наче контрабанди”, – зазначив Олександр Радуцький.

Олександр Романович переконує, що зв’язався із пані Людмилою і попросив на його ім’я направити відповідне звернення.

 

“Для того, щоб можна було офіційно відреагувати на цей факт, на моє ім’я має бути звернення. Оскільки посилатися на допис у Facebook я не можу. Однак поки що його не було направлено”, – прокоментував Олександр Радуцький.

 

“Багато людей у коментарях намагалися виправдати подію тим, що проповіді читались відповідно до предмету “Християнська етика”, – пояснила “Вчасно” пані Людмила. – Однак це був 6-й клас. У його програмі немає такого уроку, який би давав право читати проповіді незрозумілим особам та роздавати диски, в яких взагалі паплюжиться наука.

 

Так, зі мною дійсно відразу зв’язався Олександр Радуцький щодо направлення йому відповідного звернення. Я переговорила з батьками. Однак, останні відмовилися і просили не піднімати галасу. Отож, це мало бути звернення батьків учнів, у чиєму класі читали ці проповіді з посиланням на школу. Вони, на жаль, дуже бояться за подальше навчання їхніх дітей у школі, та й за долю самого викладача, оскільки йому була дана усна вказівка пустити тих осіб читати проповіді. Батьки, як завжди, побоялися йти проти налагодженої системи…”

 

У міському управлінні освіти про цей факт вперше почули від кореспондента “Вчасно”.

 

“Подібна інформація до нас не надходила. Однак релігія і школа відокремлені один від одного відповідно до закону. Тому представники релігійної громади не можуть заходити на уроки, відволікати дітей від навчального процесу та роздавати інформаційні матеріали релігійного спрямування”, – коментує начальник міського управління освіти Євген Степко.

 

За словами Євгена Петровича, діти мають встановлювати зв’язок із релігією через сім’ї, а не в освітніх закладах. “Якщо батьки бажають долучити дитину до вивчення релігійних положень якоїсь конфесії – це їхня справа. Але в школі цього непотрібно робити”, – зазначив Євген Степко.

 

Психолог та депутат Черкаської міської ради Інна Лук’янець пропонує підійти до питання у два різних способи. “Якщо розглядати це питання з правової точки зору, то варто звернутися до Конституції України. У статті 35 ІІ розділу Конституції України зазначається: “Кожен має право на свободу світогляду і віросповідання.

 

Це право включає свободу сповідувати будь-яку релігію або не сповідувати ніякої, безперешкодно відправляти одноособово чи колективно релігійні культи і ритуальні обряди, вести релігійну діяльність. Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа — від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов’язкова”.  Тобто, в даному випадку, все-таки відбувається порушення прав наших дітей”, – говорить фахівець.

 

За її словами,  з психологічної точки зору є недоцільним проводити будь-які релігійні впливи у межах навчальних закладів. Оскільки, в одному класі, наприклад, можуть бути діти різних віросповідань:  іслам, православ’я,  іудаїзм тощо.

 

“Поки дитина неповнолітня, саме батьки визначають її релігійну спрямованість і основні цінності її виховання. Тому інші впливи можуть мати деструктивні наслідки для психіки дитини. Я не маю нічого проти релігійної освіти, але вона має здійснюватися у недільних школах при церквах і саме батьки визначатимуть її віросповідання”, – надала фахову оцінку Інна Лук’янець.