11-річна Маша приїхала до Черкас у березні з Чернігова, адже її рідне місто почали обстрілювати російські окупанти. Дівчинці довелося ховатися від бомб, а школу, де вона навчалась, зруйнували. Сьогодні, 2 травня, на виставку малюнків "Біль і віра" Маша принесла й свої, в яких хотіла показати, що вірить – Україна переможе.

Про це вона розповіла журналістам видання ЗМІ.ck.ua.

Там, де проживала її родина, ледь не кожен день літали дрони та літаки. І кожна їхня поява свідчила про те, що скоро десь може бахнути. Дівчинка пригадує, що вибухи були й недалеко від її домівки.

"Коли перший раз летів літак, я дуже злякалась, що зараз упаде бомба, що можна лягати й все. Я чула, як він скинув бомбу, після цього був гучний звук і тріскіт. Бомба впала на дві школи, на магазин також. Мені здавалось, що вона летить на наш будинок, але літак пролетів повз. Один раз був такий сильний вибух, що прямо все завібрувало. Мама була в магазині, а ми пішли ховатися. Я не знала, що брати з собою. Панікувала, взяла телефон, щоб був для зв’язку й щоб можна було відволіктися", – пригадує Маша.

Сьогодні вона в безпеці. Разом із мамою відвідують зоопарк, динопарк та прогулюються черкаською набережною, аби відволіктися від тривожних думок. По приїзді їх прийняли в черкаському Гуманітарному центрі, так і вийшло, що Маша теж долучилась до виставки малюнків, а одну з її робіт відправлять на передову військовим для їхньої підтримки.

"Я цим малюнком хотіла сказати, що Росія програє, щоб Україна була Україною, а не Росією. Україна – це хороша країна, а Росія не така. Я дуже хочу, щоб світ був яскравим, а не сірим. Росіяни розбомбили мою рідну школу, але я вірю, що її відбудують. Я буду сподіватися, щоб усе було добре. І щоб наше місто відбудували й всі інші також. Черкаси – чудове місто, тут гарно. У Чернігові, Харкові, Маріуполі – скрізь дуже красиво було, поки окупанти не захопили ці міста. Я хочу, щоб їх відбудували", – сказала вона.

Свої малюнки на сьогоднішню виставку також принесла й 8-річна Софія. Її картина наповнена синіми та жовтими кольорами. Дівчинка каже, що зараз саме вони її улюблені.

"Я намалювала Україну, хмаринки, зробила надписи. На моїх малюнках багато блакитного та жовтого, бо я зараз люблю ці кольори. Це прапор України. Я намалювала цю картину, бо хочу, щоб закінчилась війна", – розказує Софія.

Її мама Марія пригадує, що з Харкова до Черкас вони приїхали два місяці тому. Встигли вчасно виїхати, тому маленька Софійка не бачила й не чула тих жахіть, які робили окупанти в місті. Однак спочатку дуже боялась сирен, але зараз знає, що рано чи пізно, а додому вони повернуться.

"Вона часто малювала. А зараз, особливо під час бойових дій, Софійка почала малювати більше жовто-блакитні малюнки. Ми насправді здивувалися, коли підійшли й побачили такий малюнок. Це ніхто не просив, вона від себе", – розповідає Марія.

Вона також додає, що в Черкас бували до цього, тому вирішили їхати саме сюди. У місті їм дуже подобається набережна, а ще доброта звичайних людей, які у всьому допомагають.

Перші олівці діткам у Гуманітарному центрі дала координатор Тетяна Діденко. Саме завдяки їй виникла ідея організувати виставку, адже вона знайшла папір, олівці та просто почала малювати з дітьми, що прибували до Черкас із зон бойових дій. Через малюнки вони могли показати свої емоції.

"Мені особливо запам’ятався малюнок хлопчика з Маріуполя. Я запитала: "А що в тебе над будинком зображено?" А мені він сказав: "То ракета, яка летить і впала за моїм будинком". Ви всі в моєму серці залишили свій шматочок, а я віддала свій вам. Я всіх вас люблю, для мене діти – це те, що мене надихає. Я сьогодні почула від дитина: "Я хотів жити". Але я б не хотіла такого чути в нашій країні. Я хочу, щоб вся Україна жила й щоб всі діти мали майбутнє, щоб ви ніколи таких слів не говорили, щоб життя – це була річ апріорна, щоб ви не задумувались над тим, що воно може якоїсь миті обірватися", – сказала Тетяна Діденко.

Як розповідає заступниця міського голови Марина Гаркава, спочатку дітки в Гуманітарному центрі просто малювали для забави й щоб відволіктися, поки їхні батьки вирішували різні технічні питання. Але потім малюнків назбиралось багато й так вирішили створити виставку.

"Ми звернули увагу на ці малюнки й зрозуміли, які вони унікальні, як вони показують те, що бачили й відчували діти. Ми почали їх збирати й вирішили показати всім. Біль в українських дітей великий, але й віра їхня така ж велика", – сказала Марина Гаркава.

Зауважимо, що виставка дитячих малюнків "Біль і віра" триватиме до 6 травня. Побачити їх можна у період із 12:00 до 18:00 в Галереї народного мистецтва, що на вулиці Хрещатик, 251. Вхід вільний.

Підготувала Світлана Небилиця

ЧИТАЙТЕ  ТАКОЖ: "Ми дуже чекаємо, коли настане мир і зможемо поїхати додому": переселенці розповіли, як їх прийняли в Черкасах.