Здавна українські вишиванки служили як прикрасою так і оберегом, а ще й своєрідним документом, за яким можна було визначити з яких країв родом власник вишиванки. Наші предки вірили, що вишита сорочка оберігає людину від недобрих думок і заздрісних поглядів поганих людей, пише lovelylife.in.ua.

Цьогоріч 19 травня в Україні відзначили День вишиванки – символу приналежності до роду та нації, ознаки українськості, яка вирізняє українця у багатомірному, багато-вбраному глобалізованому світі.

Цей День не є офіційним, але відзначають його не лише в Україні, але й за її межами – українці та всі прихильні до нас та до нашої культури люди.

Акція бере початок з ініціативи студентської молоді факультету історії, політології та міжнародних відносин Чернівецького університету ім. Федьковича. У 2006 році вони запропонували один день року присвятити українській вишитій сорочці. Можна сказати, що свято існувало й відзначалося у вузькому колі, а в 2014 році – доленосному в історії нашої країни, воно вийшло не лише за межі гуртка свідомого українського студентства, а й за межі України. Революція Гідності, кремлівська агресія щодо нашої держави, воєнні дії – все це спонукало українців до патріотизму, повернення до власної історії та культури. Українська вишиванка, нарівні з українською писанкою є одним із яскравих символів української культури. До того ж, одягаючи вишиту сорочку, демонструєш не лише її красу й унікальність, а й засвідчуєш свою приналежність до віковічної української культурної традиції.

Третій четвер травня обраний не випадково. Засновники акції наполягають на тому, аби День вишиванки припадав саме на будень, а не на вихідний, наголошуючи, що вишиванка – органічна складова життя та культури українців, а не вкритий нафталіном артефакт. Крім того, травневі дні майже завжди сонячні й гожі, а ще на цей день не має випадати жодного іншого свята. Вся увага в День вишиванки присвячується виключно їй.

Минулого року українську вишивану сорочку вшанували у 38 країнах світу, а цьогоріч до акції приєднаються вже 47 країн. Торік ініціативна група звернулася до Президента про встановлення офіційного Дня вишиванки.

Існують безліч різновидів орнаментів, що утворювались протягом століть на теренах України. Різномаїття українських вишивок просто вражає. Не знайдеться мабуть ні одна країна на карті світу, щоб мала таку багатогранну культуру вишитого одягу.

В залежності від території виділяють цілий ряд видів реалізації вишивок: вишиванка середньої Наддніпрянщини, Полтавська вишиванка, Волинська вишиванка, Сіверщина та Чернігівщина, вишиванка Полісся, вишиванка Буковини, вишиванка Покуття, Гуцульська вишиванка, Бойківська вишиванка, Закарпатська вишиванка, Лемківська вишиванка, стрій вишиванок Слобожанщини.

Вінницька область

На Вінничині не обмежувались у кольоровій гамі. Та на кожній сорочці можна зустріти колір, який веде – переважаючий у візерунках. Тут майстерно поєднували ледь не всі техніки виконання та стилі відображення елементів: низь, хрестик, вишивка розписом, настилання, вирізування; різноманітні види мережок. Контурними швами обрамляли та з’єднували окремі орнаменти композиції.

Волинська область

Сорочкам притаманні чіткі, геометричні візерунки, а простота виконаної композиції додає вишиванкам вишуканості. На біло-сірому полотні вишивають червоною ниткою. Рослинним мотивам надають перевагу на півдні області.

Дніпропетровська область

Манжети рукавів сорочок та виріз горловини вишивали кольоровими нитками та чорним плисом. У чоловічій вишитій сорочці домінували червоний та чорний кольори.

Донецька область

Тут теж полюбляли поєднання червоно-чорного кольору. Оздоблювали вишиванки мережкою та вирізуванням.

Житомирська область

Дрібний хрестик та „занизування“ — так вишивають на Житомирщині. Червоний з чорним або синім кольором повністю вкривають рукав сорочки. Найпоширенішим мотивом є розетка та ритмічний повтор простого візерунка – ламаних ліній, восьмикутних зірок, ромбів та іншого.

Закарпатська область

Тут народ не обмежував себе у виборі кольорів, та найпоширенішими все ж були червона та чорна барви. А вишивали зигзагоподібної форми, так звані „каракулі“, або ж кривулі. Сорочку цього регіону можна зустріти як вишиту лише білими нитками, так і багатоколірну.

Запорізька область

Сорочку виконували у червоно-чорних тонах, з домінантою червоного. Візерунки були прості — великі та геометричні. Зазвичай на вишиванках красувались рослинні мотиви — квіти, калина та інше.

Івано-Франківська область

Вишивка цього регіону вважається найбагатшою в оздобленні та виконанні. Кольорову гаму застосовують різну, так як і орнаменти.

Київська область

На Київщині вишивали геометричні візерунки рослин у білих, коралово-червоних або ж чорних барвах. Перевагу надавали білому з вкрапленнями зеленого та червоного. На вишиванках красувались хміль, стилізовані грона винограду, ромби та інше. Для вишивки певний період використовували і сині кручені бавовняні нитки “заполоч”. Та з часом їх замінили чорними, оскільки сині швидко линяли.

Кіровоградська область

Вишиванка Кіровоградщини має дуже реалістичні орнаменти: якщо вишивали гроно винограду, то був присутній навіть блиск виноградин та тонесенькі вусики. Червоний та чорний кольори полюбляли і тут.

Луганська область

Сорочку, переважно полтавського типу, оздоблювали по нижньому краю плетеною “мережкою”. Своєрідність вишивки закладена у багатоколірних орнаментах, виконаних дрібним хрестиком та півхрестиком, іноді грубою ниткою. Домінують геометричні та рослинно-геометричні візерунки. Тут сміливо поєднували червоний колір з блакитним.

Львівська область

У цьому регіоні люблять поєднувати одразу по кілька різних візерунків. На білому полотні розливаються геометричні орнаменти, які творять невимушений легкий вигляд одягу. Аби вишиті елементи виділялись та ставали об’ємними – між візерунками залишають чисте полотно.

Миколаївська область

Сорочки різного крою мали різноманітні горловини — з вузьким або широким коміром-стійкою, з викінченням стійки призбираною шлярочкою, з викладеним комірцем та інші. Своєрідність вишиванкам надавав чотирикутний виріз навколо шиї та рукави, який шили прямими з вільним викінченням, без зборок у зап’ясті. Барви — червона, чорна та іноді сіра, сіро-блакитна.

Одеська область

Традиційні одеські сорочки з пухликами шили з білої бавовняної тканини. Пухлик — це збирана тканина на рукаві трохи нижче плеча. Саме пухлик додає рукавам пишності та об’єму. Стоячий широкий комір густо збирали у дрібні “зморшки”, які оторочували тоненьким рубчиком. Верхній край рукавів призбирували, а нижню вишивали геометрично-рослинним візерунком у техніці хрестика. Основними кольорами були переважно червоний, чорний, синій та жовтий. Вузенькою смужкою обробляли краї рукавів.

Полтавська область

Традиційна вишита сорочка на Полтавщині зазвичай була вишита білими нитками у техніці гладі. Дуже рідко вишивали сірими або ж червоними нитками. Візерунки обшивали чорними або ж кольоровими смугами.

Рівненська область

На лляному білому полотні також основною була біла нитка візерунку. Сорочка майже не мала різноманітних доповнень та кольорових прикрас.

Сумська область

Сусідня з Полтавщиною Сумщина дуже перегукувались – тут теж вишивали білими нитками, обробляючи краї орнаментів чорним.

Тернопільська область

Виразний рельєфний візерунок – такими були вишиванки у Тернопільській області. Орнаменти вишивали бавовняними нитками згущеними стібками. Кольоровими бавовняними нитками обводили певні візерунки уздовж усього рукава сорочки. Особливо відомими є вишиванки з міста Борщів. Вони вирізняються густо вишитими рукавами, які зазвичай вишиті чорним кольором. Тут його пов’язують з чорними сторінками історії краю – на нього часто нападали турки та татари.

Харківська область

Багатобарвну сорочку цих регіонів вишивали товстою ниткою, завдяки чому орнамент набуває рельєфності. Особливістю вишиванок є поліхромні візерунки, виконані напівхрестиком або хрестиком. Конкретної гами кольорів чи притаманного лише цьому регіону візерунку годі й шукати.

Херсонська область

Вишивкам Херсонщини притаманний рослинно-квітковий орнамент. Він почав з`являтися на жіночих та чоловічих сорочках ще з середини XІХ століття. Одна з найпоширеніших ідеограм – “Світове дерево”, це образ прародительки – Матері-Землі. Частими були також символічні зображення тварин: зозулі, півня, коня та оленя. Старовинні херсонські сорочки часто вишивали чорними нитками. Побутувала на Херсонщині й вишивка білим по білому.

Хмельницька область

Грубою ниткою у техніці хрестика вишивали сорочки на Хмельниччині. Домінуючим кольором був чорний, і зовсім рідко його поєднували з вкрапленням червоного або вишневого.

Черкаська область

Геометричні та рослинні мотиви на вишиванках виконували червоною ниткою.

Чернівецька область

Вишиванка має пишно вишиті рукави з характерними косими смугами. Також використовували техніку гладі, дрібного хрестика та крученого шва. Орнаменти наносили переважно чорними та бордовими нитками, які добре виділялись на тлі барвистого вбрання. Дехто вишивав шовковими нитками. Для оздоблення брали бісер, срібні і золоті нитки, шовк, вовну та блискітки. Також тут вишивали особливо заквітчані сорочки.

Чернігівська область

У регіоні полюбляли “побавитись” над гарною сорочкою, тож вишивали дуже дрібними стібками, що додавало вишиванці надзвичайного вигляду. Візерунок виконували білими нитками з кольоровими елементами, орнамент мав рослинний або ж абстрактний вигляд. Тут також традиційною є і вишиванка з бісером.

АР Крим

Кримські татарки теж любили вишивати. Природно, що їхня вишивка відрізняється від більшості типових на материковій Україні. Важливими тут є контрасти. Вони часто використовують квітчасті орнаменти з ніжними кольорами, правильно підбираючи кожну квітку. Головні знаки, використовувані майстрами тут такі: жіночій знак — вигнута гілка (егрі дал) — означає мінливість, динамічність, розвиток. Чоловічий — родове дерево — надійність, стійкість та сила. Гвоздика – літня людина. Тюльпани символізують молодих хлопчаків, а рози – жінок. Є також символ „маарам“, який досить часто зустрічається на вишивці і орнаментах, особливо головних покривалах і поясах з широкої вовняної тканини – це „дерево життя“.