Вул. Вербовецького – у 1893-1923рр. носила назву Монастирська, до 1920-х років тут існували два старообрядницьких монастирі – чоловічий і жіночий. Старообрядці з’явилися у Черкасах ще у ІІ-й половині ХVІІІ століття, це були перші росіяни, що оселилися в нашому місті; хоча більшість з них потім і перейшли у православ’я, і досі багато російських родин міста ведуть свій родовід від цих перших російських поселенців. Повернення історичної назви цій вулиці було б актом поваги до російської громади міста та її історії.

 

Вул. Волкова – у 1893-1923 і 1957рр. – вул. Гостромогильна (на поч. ХХ ст. тут існував великий курган Гостра Могила). Гострими Могилами в Україні народ називав великі крутосхилі скіфські, як правило, царські кургани (2,5 тис. років тому). Даний курган заввишки 5-6 метрів було знищено, принаймні, його наземну частину, перед початком І-ї Світової війни. Назва Гостромогильна є надзвичайно рідкісною, унікальною («черкасизм»), стосується не лише історії нашого міста ХІХ ст., але і його стародавньої доісторії, і тому її варто відродити, незважаючи на деяку незвичність подібної назви, а навіть і завдяки їй.

 

Вул. Добровольського – у 1893-1916рр. вул. Сінна. В минулому велику роль в усіх містах відігравала торгівля сіном, тобто фуражем, еквівалентом сучасного палива для транспорту; тому подібні назви раніше часто траплялися в містах з глибокою історією. Нині, звичайно, тут сіном не торгують, але відновлення подібної назви було б даниною нашим предкам, однією з ознак глибокої історії нашого міста. Наші північні сусіди дотримуються подібних принципів, так у одному з найрозвиненіших сучасних міст світу –Петербурзі, була відновлена Сінна площа, очевидно, відома Вам з шкільного курсу Достоєвського. Парною до Сінної була вулиця Солом’янська. Подібна назва і досі існує у Києві.

 

Вул. Ільїна – у 1893-1916рр. вул. Надпільна. Назва вказує на те, що на початок ХХ ст. вулиця була межею міста, своєрідним підсумком його розвитку в доіндустріальний період. Подібні вулиці-межі, що окреслюють історичне ядро, є в усіх історичних містах, наприклад, у Києві – це вул. Ярославів Вал, а також Верхній Вал і Нижній Вал. Назви є, а валів давно немає, і це нікого не дивує, навпаки – сприймається як зрозуміле підтвердження старовинності міста. У Москві – це Садове Кільце, в Парижі – Єлисейські Поля, колишній вигін на околиці міста.

 

Вул. Фрунзе – у 1893-1923рр. вул. Верхня Горова. Одна з найдавніших вулиць Черкас. Адже, як відомо, у 1826 році було прийнято план петербурзького архітектора Вільяма Гесте, згідно з яким Черкаси мали бути переплановані згідно з гіподамовою (квадратною) системою. Таким чином протягом ХІХ ст. було знищене давнє стихійне планування черкаських вулиць та їх назви. Уціліли лише кілька вулиць та їх фрагментів поблизу дніпровських берегових схилів, де рельєф і порізаність берега не дали повною мірою застосувати гіподамову систему. Таким чином, вулиці Верхня Горова і Нижня Горова, а також деякі інші (переважно узвози), є рештками давнього стихійно виниклого планування вулиць ХVІІ-ХVІІІ століть, а їх назви, ймовірно, є найдавнішими уцілілими назвами вулиць нашого міста, єдиними у своєму роді. Це вулиці, якими, очевидно, ходили ще гайдамаки Максима Залізняка і могли ходити козаки Богдана Хмельницького.

 

Вул. Калініна – у 1983-1923рр. вул. Нижня Горова. Як і Верхня Горова є однією з найдавніших вулиць і вуличних назв міста Черкас, хоча, очевидно, й дещо молодшою, ніж Верхня Горова.

 

Вул. Орджонікідзе – у 1893-1923рр. вул. Заводська. Назва пов’язана з одним із перших у Черкасах великих промислових металообробних підприємств, пізніше відомого як Машбуд (нині цю територію займає ВАТ «Темп»).

 

Вул. Піонерська – у 1893-1916рр. вул. Митницька. У І-й половині ХІХ ст. ця вулиця вела на Митницю.

 

Вул. Рози Люксембург – у 1893-1908рр. вул. Гуржіївська, до 1893р. – вул. Петрівська. Назва Гуржіївська пов’язана з одним із її першопоселенців. Це прізвище і нині поширене у Черкасах і на Черкащині (наприклад, відомий український історик Гуржій, уродженець с.Худяки Черкаського р-ну).

 

Вул. Сєдова – у 1893-1916рр. вул. Новопречистенська. Після того, як була розібрана за ветхістю попередня церква Різдва Пресвятої Богородиці (на розі Шевченка/Пастерівської) саме сюди було перенесено цей храм, котрий у 1920-і рр. був єпископським кафедральним собором УАПЦ.

 

Вул. Толстого – до 1916р. вул. Солом’янська – до 1923р. вул. Гетьманська. Є парною назвою до вул. Сінної, і пов’язується з господарчою діяльністю давніх черкасців. Вулиця, і навіть район з подібною назвою, є і в Києві.

 

Вул. Ціолковського на вул. Південна. Була південною вулицею курорту Соснівка у ХІХ ст.

 

Пров. Дзержинського – у 1916-1923 рр.- Білоцерківський узвіз.

 

Узвіз Островського – у 1893-1923рр. Старособорний узвіз. Одна з найдавніших черкаських назв. Пов’язана з існуванням тут же, на Дзеленьгорі, між вул. Розкопною і узв. Островського давнього храму, котрий не існував вже у кінці ХІХ ст., тому узвіз вже тоді отримав цю назву.

 

Узвіз Пушкіна на Дубіївський узвіз. У 1893-1923 Продовження вул. Дубіївської (нині Пушкіна).

 

Пров. Юнацький – у 1916-1923 Заячий узвiз. Звичайна народна назва, досить рідкісна в топоніміці (“черкасизм”).

 

Пров. Бєлінського – у 1916-1923 пров. Кузубівський. Назва, очевидно, походить від прізвища першопоселенця.

 

Пров. Дачний – у 1923р. пров. Цуперів. Виходячи з присвійної форми назви, вона походить від прізвища першопоселенця, котрий і започаткував цей провулок. Нині в Черкасах носії подібного прізвища відсутні, але в Україні вони є. Дане прізвище може бути як українським, так і єврейським.

 

Пров. Герцена – у 1916-1923 пров. Хижняківський. Назва, очевидно, походить від прізвища першопоселенця.

 

Пров. Енгельса – у 1916-1923 пров. Клименківський. Назва, очевидно, походить від прізвища першопоселенця.

 

Пров. Чкалова – у 1916-1923 пров. Гордіїв. Назва, очевидно, походить від імені першопоселенця.