Як у Черкасах активісти впроваджують "сміттєву культуру"
Реклама
Екологія – це не прибирання сміття, а недопущення його утворення. Таку філософію сповідують члени громадської організації "Альтернативна Реальність". Вони вирішили переформатувати ставлення населення до поводження із побутовими відходами. В Україні, кажуть активісти, відсутня "сміттєва культура", у той час, як Європа вже давно заробляє на тому, що ми просто вивозимо на полігони.
Про це інформує "Громадське ТБ. Черкаси".
«Приходиш до людей або на ті ж самі громадські зібрання, розказуєш, що можна зробити краще, якісніше, а мені відповідають: «а хто ви такі? а що ви таке розказуєте?». І на мою репліку, що я громадянин України, кажуть: «ааа, це точно прийшов звідкись». Така реакція людей спонукала нас із однодумцями створити громадську організацію. Придумали їй назву «Альтернативна реальність», щоб показати людям, що є інший погляд на світ. Українці звикли викидати сміття, і це стало релігією, де всі думають: «я викину, воно комусь залишиться, але не нам». Ми живемо у світі, де альтернативні джерела енергії стали частиною життя. Наша «Альтернативна реальність» змінює майбутнє із апокаліптичних сценаріїв, де зараз в океанах плавають цілі острови сміття, в такі сценарії, де люди живуть у гармонії з довкіллям. Чому б не так?», – розповідає голова ГО «Альтернативна Реальність» Віктор Коваленко.
Із 2014 року, коли громадську організацію зареєстрували, активісти почали роботу у кількох напрямках. Організовували акції із прибирання лісів та пляжів, вчили школярів сортувати сміття та читали мешканцям ОСББ лекції з енергозбереження. Паралельно члени організації налагодили збір відпрацьованих батарейок.
«Звичайна пальчикова батарейка – один із найнебезпечніших побутових відходів. Навіть з пластику вдома можна змайструвати чи черпачок, чи вазу, а от із батарейками все набагато важче – на побутовому рівні друге життя їм не даси. Ми розміщували наші контейнери у школах та лікарнях, магазинах та компаніях, де великий потік людей. Побачили, що люди готові нести батарейки, а підприємці не проти встановлювати контейнери для збору у своїх магазинах. Поступово за два роки ми зібрали понад тонну батарейок, – зазначає Віктор Коваленко.
Батарейка містить такі небезпечні елементи, як цинк, ртуть, свинець, нікель.
Розкладання однієї неправильно утилізованої пальчикової батарейки триває понад 20 років.
Одна батарейка забруднює 20 квадратних метрів землі, 400 літрів води, вбиває одного їжака і два дерева.
Ключове питання всього процесу переробки та утилізації батарейок – це їхній збір і доставка до місця переробки. До прикладу, батарейки з Черкас довелося везти аж до Львова.
«У Львові є чудове підприємство «Аргентум». Це чи не єдине підприємство в Україні, яке працює з переробкою батарейок. Ми зробили туди екскурсію і домовилися, що вони забиратимуть у нас усе, що ми зберемо. Підприємство може переробляти значні об’єми батарейок саме на вторинні ресурси, зокрема метал та графіт. На жаль, «Аргентум» сьогодні працює на збитки, адже Китай дає первинні матеріали за нижчими цінами, ніж виходять вторинні ресурси», – каже голова ГО «Альтернативна Реальність».
Сортуванням сміття зацікавилися у селах
У трьох селах – Руській Поляні, Геронимівці і Мошнах – активісти започаткували проект «Чистий двір». Там вдалося налагодити послуги із сортування, вивезення і утилізації побутових відходів від населення.
«У Черкасах хоч якась інфраструктура розвинена. В Оршанці є полігон для побутових відходів, але він міський. У деяких селах є паспортизовані звалища, але їх дуже мало. Зазвичай це стихійні сміттєзвалища, коли відходи залишають на узбіччі, в лісопосадках і полях. Тільки десь якийсь ярок – і там купа сміття. Місцеві владці не завжди зацікавлені у відведенні землі та й фінансової підтримки з боку держави немає», – каже керівник проекту «Чистий двір» Олександр Савенко.
Щоб визначити, чи потрібне сортування сміття місцевим жителям, активісти провели соціологічне опитування. На підставі отриманих результатів вирішили спробувати запустити пілотний проект.
«Поставили спочатку один пробний контейнер-стенд для збору ПЕТ (пластикової тари – ред.) та склобою, щоб подивитися, чи користуватимуться ним, чи викидатимуть туди саме те сміття, для якого він призначений. За перші два місяці ми побачили, що контейнер наповнюється і стороннє сміття туди не викидають. Після цього поставили ще більше контейнерів, а також ємність для збору батарейок», – розповідає Олександр Савенко.
У Руській Поляні ГО організувала ще один із способів «прокачки» свідомості – спільне прибирання стихійних сміттєзвалищ. Першого разу прибрали близько 100 гектарів території лісу, другого – очистили десь 50 гектарів. Це все було зроблено зусиллями волонтерів, місцевих жителів та працівників лісництва. Стихійні звалища вивозили машинами та трактором.
«Попередньо спілкувалися з людьми. Зі ста тих, які сказали, що будуть, на прибирання прийшли п’ятдесят. Це досить непоганий результат. Усі розуміють, що приходять прибирати якраз ті, хто зазвичай і не смітять. До речі, ті, хто живуть поблизу лісу, так і не приєдналися до нас. Прийшли якраз небайдужі, і таке свідоме поводження із побутовими відходами вселяє надію. Наостанок нам казали, щоб запрошували знову, коли вирішимо повторити прибирання», – додає Олександр Савенко.
Щороку в Україні утворюється близько 10 тонн відходів на людину. Натомість у країнах ЄС це 5 тонн.
Загалом в Україні накопичено близько 36 мільярдів тонн відходів. Площі несанкціонованих звалищ збільшуються з кожним роком.
Обсяги промислових відходів у нашій державі значно перевищують кількість побутових. При цьому утилізується лише 30% промислових відходів та близько 4% побутових.
Непотріб можна перетворити у гроші
Сортоване сміття можна переробити. Воно автоматично перестає бути сміттям, а натомість стає корисною сировиною. Із лекціями про екологічну свідомість члени ГО навідуються до черкаських шкіл.
«Директори шкіл охоче пішли на співпрацю та організували зустрічі зі дітьми. Переважно це учні 7-8 класів. Ми розповідаємо про саму актуальність проблеми, а одним із мотивуючих факторів є те, що сміття – це ж не тільки непотріб, а його можна перетворити у певний грошовий еквівалент. Таким чином, залучаючи додаткові кошти, можна вирішувати локальні питання школи, до прикладу, придбати спортивний інвентар. З’являється чимало можливостей, коли у тебе є розуміння цього», – розповідає куратор проекту Богдан Мельник.
Волонтери пропонують створювати у кожній школі ініціативні групи, які і організовують збір різних видів сміття (макулатура, пластик, скло). Громадська організація вже допомагає перетворити його у кошти.
Із макулатури виготовляють туалетний, газетний та звичайний папір, а ще технічний і покрівельний картон.
Із пластикових пляшок спочатку роблять спеціальні гранули, а вже з них можуть виготовляти безліч всього іншого – від таких самих пляшок та іншої тари до тканин, одягу й іграшок.
Скло подрібнюють разом з іншими піском та вапном і плавлять у печі, а тоді розливають у форми. Так отримують нові пляшки та інші скляні предмети.
Із використаних батарейок дістають цінні матеріали – цинк, марганець, вуглецеві сполуки, нікель.
«Сортувати відходи – не складно. Усе має бути чистим і сухим. Аби не здавати повітря, пластикові пляшки й коробки треба максимально стиснути. Це стосується і всіх картонних коробок. Після того, як діти побачили, що гроші просто валяються під ногами, багато наших ініціативних груп елементарно ходили по закладах харчування і збирали макулатуру. Вони усвідомили, що це прямий прибуток», – Богдан Мельник.
У подальшому активісти планують охопити цією програмою не тільки школи міста, а й вийти з нею на райони та область.
Заміна ламп дозволяє зекономити до 90 відсотків коштів
Найкращі результати у громадської організації з’явилися тоді, коли активісти почали працювати з ОСББ та мешканцями будинків. За літо вони провели близько сотні зустрічей, вказуючи на переваги енергозбереження.
«Новостворені ОСББ почали до нас звертатися: «Ну, от добре, ми об’єдналися, а що тепер, як економити?» Ми запропонували започатковувати у будинку екологічні ініціативи. Навіть такі прості методи, як поставити у під’їзді коробку для газет та друкованої реклами, які вкидають у поштовий ящик і вони є непотрібними, теж дають свій результат. До десяти кілограмів макулатури (30-40 гривень) у місяць може зібрати один під’їзд. Ці гроші можна спрямувати, до прикладу, на прибирання того ж під’їзду. А якщо люди збирають ще й пластик, то можна ще більше накопичувати коштів (кілограм пластикових кришечок – від 10 гривень), – розповідає Віктор Коваленко.
У той же час активісти кажуть: просто сортуванням відходів проблему не вирішиш. Потрібно ще й впроваджувати енергоощадні технології. Це, зокрема, може бути заміна ламп розжарювання на більш економічні світлодіодні.
«Голова ОСББ порахував, що заміна ламп принесе економію, але проблема у тому, як донести це мешканцям будинку. Вони кажуть, 20 тисяч це дорого, а оскільки лампочка ще й дорога, то її можуть викрутити і взагалі вони все життя прожили без них. Тоді викликають нас на лекцію з енергозбереження. Ми вже елементарно порахували, що заміна ламп дозволяє зекономити до 90 відсотків коштів. Середньостатистичний восьмипід’їздний п’ятиповерховий будинок платить за електроенергію 3,5-4 тисячі. Коли вони поставили світлодіодні лампи, рахунки зменшилися до 450-500 гривень. У гіршому випадку такі витрати окуповуються за півроку. Потім ці акумулювані кошти можна витратити на потреби будинку, зокрема, утеплення, ремонт», – зазначає Богдан Мельник.
Наразі ГО планує співпрацювати з ОСББ у напрямку сортування відходів, зокрема встановлення контейнерів для роздільного збору сміття, адже із 1 січня українців зобов’язали сортувати відходи. Цього вимагають зміни до Закону України «Про відходи», ухвалені ще 2012 року, та директиви Європейського Союзу.
Якщо пояснити простіше, то з нового року на полігон має приїхати сміттєвоз винятково зі сміттям, непридатним до переробки – для відповідної утилізації чи захоронення. А вся цінна вторинна сировина – папір, скло і метали – повинні залишитися у контейнерах для роздільного збору, що стоять біля домівок.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть частину тексту і натисніть Ctrl+Enter