40 років тому його звели у центрі Черкас. Тоді він став головним магазином в області. У 2019 році Будинок торгівлі змінить своє обличчя. За задумом власників зношений металевий фасад знімуть, а саму будівлю утеплять. Однак такий тюнінг не всі вважають доречним. Експерти кажуть: євроремонт забере ще одну знакову будівлю для міста.

Про це інформує Громадське ТБ: Черкаси.

«Власники будівлі запропонували варіант реконструкції. Слава Богу, не пройшло і двадцяти років, як вони до цього дійшли. Скільки ж можна на це дивиться. Фасад будівлі – це алюмінієві елементи. Вони кріпляться на дерев’яній основі. За сорок років вона вже згнила, і була велика небезпека, що від вітру чи старості конструкція могла на когось “прилетіти”», – говорить головний архітектор Черкас Віталій Чернуха.

На містобудівну раду власники Будинку торгівлі подали близько двох десятків ескізних пропозицій. Проте який саме варіант втілюватимуть, у міськраді не знають.

«Щоб отримати містобудівні умови і обмеження, не треба давати ескізних пропозицій. Законознавство не зобов’язує замовника мені їх показувати. Якби це була архітектурна історична споруда, то тут я би міг покерувати. А в такому випадку, та ще й враховуючи, що будівля у поганому стані і її треба терміново рятувати, то я думаю: треба погоджуватися із будь-яким варіантом», – додає Віталій Чернуха.

Ескізний проект БТ

Ескізний проект БТ

Ескізний проект БТ

Ескізний проект БТ

Ескізний проект БТ

Ескізний проект БТ

Ескізний проект БТ

Ескізний проект БТ

Ескізний проект БТ

Ескізний проект БТ

Ескізний проект БТ

Ескізний проект БТ

Тримає в секреті те, який вигляд матиме будівля, і співвласник Будинку торгівлі Костянтин Чернецький. Мовляв, це комерційна таємниця. Проте каже, що велетенські вивіски та реклама на фасад не повернуться.

«Цей фасад ще радянський. Він без утеплення і дуже не енергоефективний. Крім того, він аварійний і не має вигляду. Ми відремонтуємо та утеплимо фасад. Буде гарно», – каже підприємець.

За його словами, ремонт планують завершити за два-три місяці.

Руйнація та варварство?

Не поділяє оптимізму з приводу ремонту фасаду Будинку торгівлі засновник  ГО «Центр міського середовища» (CEUREN) Андрій Поліщук. Каже: така будівля є унікальною для нашого міста. Її автентичний стан можна було зберегти: очистити плити і розмістити на нових кріпленнях.

«Такі будівлі, як Будинок торгівлі, несуть місцевий колорит, надають автентичність місцю. Ті люди, які проходили там десятиріччями, зустрічалися зі своїми близькими, назначали побачення поблизу, вони пам’ятають його саме таким. Тепер це руйнація. Мені шкода, що місто втрачає свій образ. Я впевнений: те, що там збудують, можна буде побачити у будь-якому міста, навіть районному центрі. А от такі об’єкти, як Будинок торгівлі, несуть унікальність. Я не кажу, що такого більше взагалі немає, але він впізнаваний. І він був у підручниках з архітектури. Думаю, що його нове обличчя у підручники не увійде», – каже Андрій Поліщук.

Він вважає, що Будинок торгівлі міг би стати пам’яткою архітектури. Однак йому не дали шансу.

Робітники знімають алюмінієві елементи

«Будь-які історичні об’єкти набувають цінності з часом, але якщо їх зносити постійно, то цих об’єктів просто не буде. Так свого часу могли зруйнувати Блакитний палац, як це зробили з історичною будівлею, на місці якої виріс ТРЦ «Хрещатик-Сіті». Такі будівлі, як Будинок торгівлі, краєзнавчий музей, податкова – це радянський модернізм. Ми їх не цінуємо, тому що довкола їх багато. Для західного споживача архітектури наші будівлі набагато незвичніші, цікавіші і туристично привабливіші, ніж новобуди. Навіть українського туриста будинком Щербини чи блакитним палацом не здивуєш. А отакі об’єкти, як критий ринок, будинок торгівлі, кінотеатр «Україна« для них незвичні. Це сміливі рішення, які свого часу були передовими», – додає Андрій Поліщук.

Черкаський архітектор Леонід Кондратський був причетний до зведення Будинку торгівлі. Він називає подібні зміни в архітектурі міста варварством. Каже: такий об’єкт як будинок торгівлі в Україні – один.

«Це етичне питання. Зараз час варварства настав. Все, що колись було зроблено, іде на злом. Будинок торгівлі не можна руйнувати. Там всі пропорції були враховані до міліметра. Ми з колегами його тоді довго шукали. Це прибалтійський проект. Його мали робити тільки для Прибалтики (ред. – в Ризі є будівля-близнюк Будинку торгівлі). Ми в Москві випросили проект. Такого об’єкта більше немає в Україні. Ми в Черкаси намагалися привезти те, чого більше ніде не було, щоб це було пам’ятно», – каже архітектор.

Будівля-близнюк Будинку торгівлі у Ризі

Що ми знаємо про Будинок торгівлі. Цікаві факти від краєзнавця Бориса Юхна

Від ідеї будівництва Будинку торгівлі до її втілення минуло рівно 14 років: 1 листопада 1964 року через пресу анонсували спорудження нового Центрального універмагу. Лише у березні 1975-го на розі Шевченка – Комсомольської взялися за котлован. А 1 листопада 1979 року його нарешті відкрили.

Щоб звести Будинок торгівлі, потрібно було знести будинки

Перший проектний варіант торгцентру разюче різнився з тим, який звели. І називався він інакше – «Черкаси». Зрештою за основу взяли опробований проект Музею революції у Ризі. Тепер це Музей окупації.

На час відкриття Будинок торгівлі мав загальну площу у 9 тисяч квадратних метрів. Там працювало 830 осіб.

Від самого початку торговельне підприємство надавало 50 видів послуг: від розкроювання тканин до заряджання фотоапаратів і «коротких курсів» із зав’язування краваток. Працювали камери схову, стіл довідок, радіовузол.

Таким був Будинок торгівлі на початку

Так само з перших днів у Будинку торгівлі практикували доставку товарів додому, реалізацію в кредит, виїзд майстрів з експлуатації побутової техніки.

Свою чималу історію має й гастроном у Будинку торгівлі. Він тут був із першого року роботи універмагу.

Навесні 2012-го Будинок торгівлі пережив своє найбільше внутрішнє оновлення за всю 33-річну історію, «у комплексі» гастроном спустили на мінусовий поверх, а спортивні, побутові товари, сувенірку, годинники підняли нагору.