Депутати Черкаської міської ради 23 листопада  проголосували за проект інвестиційного договору про будівництво сміттєпереробного заводу у Черкасах. Це означає, що як тільки збудують завод, місто буде зобов’язане передавати йому всі відходи зі сміттєвого полігону протягом 25-ти років. Звести його мусить компанія «Еко-Баік» не пізніше, ніж через два роки з моменту отримання дозволу на початок будівельних робіт. Орієнтовна вартість будівництва – 80 мільйонів доларів.

Про це пише "Громадське ТБ. Черкаси".

Хто хоче збудувати завод?

Історія із заводом розпочалася ще три роки тому. У 2014-му році інвестор із Бахрейну, компанія «OAK Utility Solutions & Development WLL», запропонувала збудувати в Черкасах сміттєпереробний завод. Між Черкаською обласною державною адміністрацією та ПП «KOOP International UA» було підписано меморандум про взаєморозуміння та співробітництво щодо Проекту будівництва заводу комплексної переробки відходів. Для реалізації проекту в Черкасах у листопаді 2014-го і було створено компанію ТОВ «Еко-Баік».

Наприкінці 2014-го Черкаська міськрада не погодила проект будівництва заводу. Причина – відсутність у компанії досвіду, готового техніко-економічного обґрунтування та самого проекту заводу.

ТОВ «Еко-Баік» зареєстровано в Черкасах, його директором є Богоявленський Андрій Борисович.

Засновниками інвестора є ПП «Нова екологічна програма», яке прописане в Умані, та ТОВ «Овус утиліті солюшн енд девелопмент ллк» із Києва. Саме ця фірма і контролює (є кінцевим бенефеціаром) ТОВ «Еко-Баік».

Засновником та бенефеціаром ТОВ «Овус утиліті солюшн енд девелопмент ллк» є компанія, зареєстрована в офшорах Великобританії – «Веренджіент верст ту енерджі солюшн Л.П.» з місцем реєстрації – Сполучене Королівство, Шотландія. Її зареєстрували у липні 2015-го року екс-регіонал Вадим Павленко та директор ТОВ «Еко-Баік» Андрій Богоявленський.

Сміттєспалювальний чи сміттєпереробний?

15 вересня 2016 року на громадських слуханнях ТОВ «ЕКО-БАІК» презентувало так звану ОВНС – оцінку впливу на навколишнє середовище. Черкащани проголосували проти будівництва заводу, бо не побачили детального проекту заводу.

За словами виконавчого директора ТОВ «Еко-Баік» Андрія Богоявленського, перероблятимуть тверді побутові відходи методом піролізу. Проектанти називають цю технологію екологічно чистою. Як вони зазначають, сміття перероблятиметься практично у вакуумі без доступу повітря. Таку технологію ще називають «випарюванням». У результаті відсутні викиди в атмосферу діоксинів, важких металів та інших шкідливих речовин. Зольний залишок можна використовувати у виготовленні пластифікаторів.

Начальник відділу екології Черкаської міськради Володимир Гусаченко запевняє, що на заводі обов’язково буде сортування сміття.

«На місці будівництва заводу – промислова зона, до найближчих житлових будівель 850 метрів. І це відповідає нормам законодавства. Після спалювання сміття методом піролізу отримуватимемо синтетичний газ та електроенергію. Спалюватимуть сміття за температури 1200°. Це відповідає нормі, бо за ОВНС температура мусить бути вище 900°. За рік завод мусить переробляти 90 тисяч тонн сміття. Із нього лишатиметься 4-9 тисяч тонн попелу. Ці залишки будуть використовувати як будівельні матеріали. Якщо цей завод таки збудують, Черкаси можуть стати єдиним містом в Україні, яке перестане вивозити сміття на полігон», – каже Володимир Гусаченко.

Промисловий еколог, завідувач кафедри хімічних технологій Черкаського державного технологічного університету Геннадій Столяренко іншої думки. Він вважає цю технологію застарілою та небезпечною. За його словами,  такий завод якщо і потрібно будувати, то далеко за межами міста.

«Піроліз – це не спалювання, а нагрівання сміття без доступу кисню, що зменшує кількість газів, але ми отримуємо сірководень та альдегіди. Піроліз – це технологія минулого століття. Його застосовують на заводах у Фінляндії, Швеції, Норвегії. Але при цьому в очисні технології вкладають кошти, які перевищують вартість піролізу в 2-3 рази. Якщо у проекті «Еко-Баік» не прописані такі очисні технології, то це знищення людей, насамперед молоді. До того ж, очищення газів без ретельного сортування сміття – неможливе. Ми не уникнемо викидів в атмосферу миш’яку, селену, телуру, не зможемо зменшити викиди оксидів азоту, сірководню. Я не розумію, чому завод потрібно будувати саме на тому місці. Давайте перенесемо його на 10 км від міста», – пропонує професор Столяренко.

Алла Войцеховська, екологиня МБО «Екологія-Право-Людина», експертка групи «Охорона довкілля» Реанімаційного пакету реформ теж проти використання методу піролізу.

«Я нещодавно повернулася з Берліна із зустрічі Європейського економічного бюро. Я розповіла там, що в Україні пропагують метод піролізу для побутових відходів. Вони були шоковані, адже в Європі не спалюють побутові відходи. Є лише два пілотні проекти з піролізом: в Канаді і Японії. Але там їх використовують для нафтопродуктів або медичних відходів», – пояснює експертка.

 Чому за завод голосували депутати?

23 листопада депутати Черкаської міської ради проголосували за проект інвестиційного договору про будівництво сміттєпереробного заводу у Черкасах. У ньому написано, що як тільки збудують сміттєпереробний завод, місто буде зобов’язане передавати йому відходи зі сміттєвого полігону протягом 25 років. Збудувати завод повинні протягом двох років із моменту отримання дозволу на початок будівництва.

Згідно з договором, міська рада зобов’язується організувати збір твердих відходів у Черкасах і вивозити їх на завод. До твердих відходів належать: харчові відходи, папір, картон, деревина, металобрухт чорних і кольорових металів, кістки, шкіра, гума, текстиль, скло, полімерні матеріали. Завод платитиме за 1 тонну відходів 1 гривню. 

Після підписання цього договору, міськрада не може нікому більше дозволяти сортувати та вилучати тверді відходи в місті. Від забудовників міська влада просить надати графік будівництва заводу і онлайн-інформацію щодо викидів заводу в довкілля.

Компанія ТОВ «ЕКО-БАІК» відтепер має право вирішувати, як черкащанам збирати та поводитися зі сміттям.

Депутати Черкаської міської ради протягом засідання 23 листопада двічі розглядали це питання. Першого разу рішення не ухвалили, бо тільки 17 міських обранців підтримали його.

Проте після перерви до питання повернулися. За рахунок голосів «свободівців» та «вільних демократів» питання набрало більшість голосів – 28.

Вигідний «зелений» тариф

Одна з відповідей на питання, чому в Україні з кожним роком більшає ініціатив будувати заводи для спалювання сміття, – це «зелений» тариф. Депутати хочуть віднести побутові відходи до альтернативних джерел енергії. Парламент може ухвалити законопроект, який заохочуватиме використовувати побутові відходи як альтернативні джерела енергії та надаватиме компаніям за спалювання сміття дотації.

Разом із тим, в Україні підприємства, які не мають жодного досвіду з поводження з відходами, все частіше пропонують свої технології. Так, у різних регіонах пропонуються піролізні установки для спалювання твердих побутових відходів. Наприклад у Львівській, Закарпатській та Миколаївській областях. Більше того – їх підтримують державні службовці.

На думку Алли Войцеховської, не можна дозволяти підприємствам без досвіду, власного капіталу, систем очищення димових газів будувати в Україні сміттєві заводи.

«В Україні бізнесмени хочуть отримати зиск від «зеленого тарифу». Представники «Еко-Баік» надіслали нам документи і ми разом із юристом переглянули їх. Вони просили, щоб ми підтримали їх, щоб сказали, що вони хороші технології пропонують, щоб ми як відома організація підтримали їх. Ми передивилися їхні документи – це просто компанія «роги і копита».

Яка альтерантива «Еко-Баік»?

Нещодавно французька компанія BETEN Ingénierie закінчила дослідження системи утилізації сміття в Черкасах. За їхніми результатами дослідження, економічно доцільно у Черкасах виробляти компост з органічного сміття та сортувати неорганічні відходи. Вони запропонували побудувати в Черкасах сміттєсортувальну лінію та завод із переробки органічного сміття. На це, за їхніми підрахунками, потрібно близько 16 мільйонів євро: 4,7 млн євро на сортувальну лінію та 1,3 млн євро на завод з переробки органічних відходів. У компанії зазначають, що утилізація сміття на заводі від «Еко-Баік» може доповнити їхні пропозиції. Але вони повинні розвиватися паралельно і скоординовано, бо технологія піролізу не дозволить утилізувати сміття повністю без сортування відходів та вилучення органічного сміття.

Існує ще одна альтернатива: компанія «ЕКО-ЧЕ» хоче за рахунок інвестицій хорватської компанії «Технікс» побудувати сміттєпереробний завод. На ньому планують виготовляти компост і RDF-паливо. Паливо RDF (від «Refuse Derived Fuel» – «тверде відновлене паливо») має вигляд гранул або брикетів, під час спалювання яких виділяється енергія.

Вартість проекту – 17 млн євро, а побудувати його хочуть неподалік «Азоту». Розробники технології обіцяють, що завод зможе переробляти 100% сміття. Тому потреба в полігоні й сміттєзвалищі з його появою зникне.