Як живеться малому і середньому бізнесу нині на Черкащині? Про що мріють підприємці, якої допомоги чекають від держави та чи засяє над місцевими бізнесменами «сонце євростандартів»? Усе це з’ясовували наші журналісти.

В усьому світі малий і середній бізнес вважається «підмурком» економічної стабільності держави, адже «невеликі» підприємства та підприємці тісно пов’язані з місцевими громадами, забезпечують роботою себе та ще й робочі місця створюють. До того ж, економічні ризики між великою кількістю малих підприємств розподіляються більш рівномірно, знижуючи ймовірність того, що велике бюджетоутворювальне підприємство (як, скажімо, черкаський «Азот») збанкрутує та призведе до колапсу економіку міста. Представники малого та середнього бізнесу конкурують один з одним, тим самим підвищуючи якість послуг та тримаючи на доступному рівні ціни. Окрім того, малий бізнес безпосередньо пов’язаний з місцевими громадами, є каталізатором їхнього розвитку та страхує від ризиків, пов’язаних з безробіттям. Саме тому валова додаткова вартість товарів та послуг, що виробляються бізнесменами «середньої руки» у всьому світі складає приблизно половину ВВП. В Євросоюзі цей показник ще вищий і складає близько 58%. До того ж, дві третини робочих місць, і загалом у світі, і в ЄС припадає саме на невеликі підприємства.

Вийти з тіні
Як же в плані прибутковості з малим і середнім бізнесом в Україні? Згідно з оцінками спеціалістів, вітчизняні бізнесмени виробляють усього 7-9% ВВП. І причина такої різкої відмінності від європейських практик- в обширному тіньовому секторі. Згідно з експертною оцінкою, близько 50% українського бізнесу «в тіні». Ховаються від виплати податків, зазвичай, представники малого і середнього бізнесу. 
Для розвитку малого та середнього підприємництва кожен з українських урядів здійснював «титанічні кроки». В 2000 році був ухвалений закон №2063 “Про державну підтримку малого підприємництва», а через 12 років його змінив новий, нині діючий закон №4618 “Про розвиток і державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні». Але віз і нині там. Підприємці скаржаться на утиски з боку чиновників та величезну конкуренцію тих, хто веде бухгалтерію «по-чорному» і при цьому не несе жодної відповідальності. За словами президента Черкаської торгово-промислової палати Сергія Першина, вітчизняних підприємців можуть врятувати три речі: застосування інноваційних технологій, створення платформ для спілкування та обміну досвідом, а також – державна підтримка національного експорту.



– Нині ми з нашої аграрної області вивозимо лише зерно та іншу сільськогосподарську сировину, а повинні бути створені умови для переробки цієї сировини та вивозу закордон готового продукту, – зауважує Сергій В’ячеславович. – Має бути створений механізм фінансової підтримки експорту, насамперед кредитування й страхування експортних поставок і кредитів, а також, звісно, сприяння виставковій діяльності національних фірм за кордоном та субсидування науково-дослідних робіт. Нині ж, на жаль, бізнесмени їздять на закордонні виставки виключно за власний кошт, а таку можливість мають не всі, особливо представники малого бізнесу.

Книга скарг і пропозицій
Які ж проблеми турбують самих підприємців та якої допомоги хотіли б вони від держави? Ось лише короткий список «скарг і пропозицій», які висловили місцеві бізнесмени:
1. Імпортний збір на рівні 5-10%.
2. Вимога про продаж 75% валютної виручки.
3. Недоступність і висока ціна кредитних ресурсів
4. Невизнання гарантій українських банків іноземними
5. Тривале і по-партійне (на кожну окрему поставку) отримання фіто сертифікатів на експорт.
6. Відсутність єдиного державного органу підтримки бізнесу для його ефективного захисту на зовнішніх ринках.
Але, черкащани – народ невгамовний, який не лише скаржиться, а й для поліпшення ситуації «крутиться», як може. Так, задля налагодження діалогу між бізнесом та владою зусиллями ГУ ДФС у Черкаській області було створено платформу вебінарів для підприємців. Вирішенням нагальних питань місцевих бізнесменів опікується також громадська рада та рада підприємців при Черкаській ОДА, інтереси бізнесменів лобіює також громадська рада при місцевому управлінні державної фіскальної служби.

– Держава має ставитись до бізнесу (і в першу чергу малого та середнього) як до клієнта. Клієнта, що приносить прибутки і вимагає відповідного сервісу, – зауважує Сергій Першин. – Тому бізнесмени й просять міжнародних стандартів державною мовою, скорочення часу оформлення документів митними органами та індивідуальної фінансової відповідальності митних інспекторів за порушення цих термінів. Адже «розпливчастість» подібних процедур – благодатне поле для корупції, до того ж, це ставить нас у нерівні умови з європейськими конкурентами.

Час командних гравців
Майбутнє – за громадськими організаціями та бізнес-асоціаціям, - впевнений керівник Черкаської торгово-промислової палати. Нині бізнес гуртується навколо різноманітних нет-воркінгів, спільними зусиллями проводить семінари по ІТ-маректингу, намагається залучити кошти з державних та євросоюзівських програм. Так, згідно проекту ЄС в межах програми «Підтримка регіонального розвитку в Україні» за 2,5 роки Черкащина має отримати 491 тисячу євро технічної допомоги на створення 50 сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів. Проте, деякі селяни розвивають власний бізнес уже зараз, не чекаючи чиєїсь допомоги.

Воскове диво. Як мрія стала сімейним бізнесом
На свій страх і ризик кілька років тому розпочав «свічковий» бізнес підприємець з села Мельники Чигиринського району Сергій Заруба. Чоловік серйозно захоплюється пасікою, і, як добрий господар, не міг допустити, щоб віск після «викачування» меду пропадав задарма. Якось в Інтернеті чоловік побачив фігурки із воску і «запалився» бажанням виготовляти свічки. Та не прості, а з місцевим колоритом – козаками й гайдамаками, які кілька століть тому орудували у Холодному Яру на Чигиринщині. Спочатку бізнесмен-новачок купував форми для свічок, згодом навчився виготовляти свої, силіконові. До бізнесу залучив дружину та дочку. Тож тепер «свічників» Заруб знають не лише в рідному селі, а й навіть за межами області.





– Допомога, бізнесу, звісно, потрібна. І насамперед, це пільгове кредитування, оскільки з нинішніми ставками та ситуацією в країні, особисто я брати кредит просто боюся. Але допомога влади може полягати й в іншому. От, наприклад, окрім свічок пробую займатися ще й зеленим туризмом, виготовленням ювілейних монет, створенням атракціонів зі стрільби з луку й арбалету. Але хто з туристів поїде по бездоріжжю? Після дощу відсутність нормальної дороги до села стає найголовнішою перепоною для мого бізнесу, – розповідає Сергій Заруба. – Тому дуже хотілося б дорогу. А ще – можливості участі у різноманітних грантах, що нині надає Євросоюз, адже там умови для сільських бізнесменів вигідніші та й ризики – менші.

Втратити все. Як почати з нуля
Те, що бізнес можна почати фактично «з нуля» підтверджує також приклад переселенок з Донецька Яни Мельникова та Ольги Мордвинової. В Черкасах жінки опинилися після того, як у їхньому рідному місті почалися військові дії. Там довелося лишити домівки, роботу, невеликий бізнес. Перевезти не вдалось практично нічого. Проте жінки вирішили не опускати руки і відкрили комісійний магазин дитячого та жіночого одягу й аксесуарів. Нині не лише торгують за зниженими цінами, а й постійно проводять благодійні ярмарки, де роздають речі тим, хто цього потребує, а також мистецькі майстер-класи для дітей переселенців та дітей своїх клієнтів.



– Вести бізнес дуже складно, адже пільг ми не маємо ніяких, хоч на рівні держави і було декларовано сприяти переселенцям, – коментує Яна Мельникова. – До того, ж у нашого магазину є ще й потужна «благодійна» складова, адже не всі нині можуть купити речі навіть за тими цінами, які ми пропонуємо. Від держави хотілось би сприяння – дешевих кредитів для бізнесу, податкових «канікул», певної ресурсної підтримки для підприємців, які опинилися в такій ситуації, як ми, але не складають руки, а намагаються прогодувати свої сім’ї та ще й іншим допомогти. Деякі міжнародні фонди, як-от «HumanPlus» допомагають нам і зараз, але хотілося б і офіційної підтримки від «своїх».

На що слід звернути увагу бізнесменам?
Коштів на розвиток власних ідей бізнесмени дійсно можуть попросити у держави та Євросоюзу. Так, нині Міністерство регіонального розвитку в рамках проекту ЄС «Підтримка політики регіонального розвитку в Україні» проводить відбір інвестиційних програм і проектів, які обіцяють фінансувати за кошти держфонду регіонального розвитку у 2015-му та наступних роках.
Основними напрямами використання коштів будуть: впровадження проектів співробітництва територіальних громад та заходи з їх добровільного об’єднання, добудова об’єктів незавершеного будівництва, забезпечення житлом внутрішньо переміщених осіб та сімей військовослужбовців-учасників АТО, а також розвиток місцевого самоврядування.
Власні регіональні програми має й Черкащина. Так, нині триває відбір заявок на Конкурс інноваційних проектів «Genesis», ініційований Агентством розвитку Чекащини.
– Кожен охочий може подати власну інноваційну бізнес-ідею, яка спрямована на вирішення нагальних соціально-економічних проблем, як місцевого, так і Всеукраїнського масштабу та отримати ресурсне та експертне сприяння у реалізації проекту, – коментує керівник Агентства Анатолій Хмільківський.



Як закордоном?
У чому ж секрет успіху бізнесменів «середньої руки» закордоном? Європейські експерти радять робити головний акцент на вибудовуванні правильної макроекономічної політики – створення умов, за яких дрібний бізнес сам буде народжуватися і розвиватися без допомоги з боку держави. Мається на увазі боротьба з інфляцією (при низькій інфляції знизяться і ставки кредитування, тобто фінансові ресурси будуть доступнішими навіть для малих підприємств), полегшення податкового тягаря, введення більш лояльних правил бухобліку (зокрема, прискорена амортизація основних засобів) і спрощення всіляких бюрократичних процедур на всіх рівнях.
Аналітики інформаційної кампанії «Сильніші разом!» наголошують на значній ролі також нефінансової допомоги: надання консультаційних послуг, спрощення доступу до економічної інформації, тренінги та освітні програми, створення інфраструктури (бізнес-інкубаторів та бізнес-парків). Важливими також є інструменти фінансової допомоги, націлені на полегшення доступу малого та середнього бізнесу до фінансування: видача кредитних гарантій від імені держави, видача преференційних кредитів (за пільговою ставкою або з більш лояльними умовами), податкові кредити і допомога в залученні акціонерного капіталу через фінансові установи, що спеціалізуються на високоризикових активах.