Лідія Жгір із Черкас п'ять місяців жила на острові Пенанг в Малайзії.

Про свій досвід дівчина розповіла Gazeta.ua.

"Це був перший довготривалий виїзд закордон. На поїздку надихнула зустріч із засновником туристичної компанії "Я люблю Азію" Орестом Зубом. Він досить багато часу провів у Малайзії і проводив ряд лекцій про те, як організувати туди переїзд. Одне із його улюблених місць - острів Пенанг зі столицею Джорджтаун. Місто туристичне, з усіх боків оточене морем. В центрі є гори, національний парк та ботанічний сад. Тож вирішила також туди поїхати", - розповідає Лідія Жгір.

Квиток купувала за два місяці до відльоту. Летіла із двома пересадками - в Дубаї та на Шрі-Ланці. За словами дівчини, обрала складніший рейс, адже так вдалося зекономити близько $200. Загалом квитки в два боки обійшлися приблизно в $550.

"У Малайзії українцям можна перебувати 30 днів без візи. По прильоту в аеропорту ставлять штамп у паспорті і дату, до якої варто вилетіти з країни. Щоб залишитися на довше, можна було подаватися на туристичну візу в посольстві. Вона дається на два місяці. Але я зробила по-іншому. Щомісяця планувала поїздки і на кілька днів виїжджала в сусідні країни, - каже Лідія. - Перевезення дуже комфортні і дешеві. В середньому на квитки у два боки витрачала 20 доларів. Найдорожче коштувала поїздка на Балі - 40 доларів в один бік. Також побувала в Таїланді, на островах Борнео, Ява та Суматра. Загалом разом із квитками на одну поїздку йшло від 100 до 200 доларів".

Автор: Lidia Zhgyr

Насі лемак Cilli Billis на Gurney Drive, Пенанг, Малайзія.

В Джорджтауні на оренду квартири, харчування, подорожі та транспорт дівчина витрачала близько 500 доларів щомісяця.

"Жила з українцями у трикімнатній квартирі. За свою кімнату платила трохи більше 5 тисяч гривень. Це був житловий комплекс, які тут називають кондомініумами, із видом на море, парковкою, охороною, дитячим майданчиком, безкоштовним басейном і тренажерним залом, - розповідає дівчина.

Поруч із будинком знаходилися три фудкортии, де було зручно харчуватися. Тут є три основні кухні - китайська, індійська і малайська. Перших три місяці не їла нічого, що повторювалося. На обід витрачала від 4 до 10 рингіт, це 30 - 70 гривень. На цю суму купувала велику тарілку їжі. Найпопулярніша страва "насі лемак"- рис, зварений на кокосовому молоці із додаванням прянощів, гострого соусу та смажених анчоусів. Готувала лише сніданок - вівсянку на кокосовому молоці із різними тропічними фруктами, які тут коштують копійки".

Автор: Lidia Zhgyr

Китайський новий рік. Вірменська вулиця. Пенанг, Малайзія.

Найпопулярніший транспорт в Малайзії - скутер.

"Я не користувалася ним, бо не вмію їздити навіть на велосипеді. Тож за необхідності брала таксі. Для невеликої компанії це часто дешевше, ніж поїхати кудись автобусом".

Як каже Лідія, чи не єдиний мінус зимівлі закордоном - шість годин різниці з Україною. Було важко знайти час, щоб поговорити із батьками.

"Крім того, мучили комарі. Знала, що є хвороби, які вони переносять - малярія, лихоманка Денге. Але на початку дуже легковажно до цього поставилася і щось підчепила. На щастя, відбулася високою температурою, яка пройшла за пару днів. Після того взяла за звичку носити різні захисні спреї і проблема зникла".

Загалом, каже дівчина, Малайзія - дуже дружня країна для зимування, кочівництва і навіть для роботи.

"Там працюють багато українців, в основному в Куала-Лумпурі. Але більшість, кого зустрічала - digital nomads, які живуть там і працюють віддалено, подорожуючи, насолоджуючись сонцем, порядком та їжею".