Менше двох місяців залишилося до завершення першого етапу декомунізації, за яким місцеві громади протягом півроку повинні добровільно позбутися радянсько-комуністичного минулого у вигляді назв населених пунктів, вулиць та пам’ятників.

Вже зараз видно, що без наступних етапів ця кампанія в області не обійдеться, адже частина громад або навідріз відмовилися виконати вимоги декомунізаційних законів, або просто ігнорує їх, пишуть Вечірні Черкаси.

Більш як за чотири місяці дії Закону України «Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки» в області перейменовано лише три населені пункти з 19, назви яких мають бути змінені. Так, Здобуток Жовтня Тальнівського району незабаром носитиме назву Здобуток, село Ленінське Драбівського району — Богданівка, а Радгоспне цього ж району — Квітневе. Щоправда, Верховна Рада законодавчо досі не затвердила такі перейменування.

ЧИТАЙТЕ: На Черкащині перейменували два села із комуністичними назвами

Разом з тим перейменовано лише 150 об’єктів топоніміки (вулиці провулки, узвози, парки, сквери тощо) у 30 населених пунктах. І це при тому, що загалом в області налічується 428 населених пунктів, в яких понад тисяча об’єктів топоніміки підпадають під дію декомунізаційних законів, тобто мають бути перейменовані.

Низка громад нині ще тільки розглядають питання декомунізації. Так, станом на 1 вересня 2015 року, у 178 населених пунктах тривали громадські слухання та роботи з підготовки проектів відповідних рішень. Разом з тим, більш як половина, а це — 223 місцеві ради досі не приступали до розгляду питань щодо перейменування своїх вулиць та провулків.

ЧИТАЙТЕ: На Черкащині Ленін "стоятиме" на дні річки

Такі дані містяться у звіті облдержадміністрації щодо стану виконання згаданого вище законну. Вони свідчать про байдужість і навіть негативне ставлення на місцях до такої законодавчої ініціативи. Наприклад, питання перейменування власної назви розглянули лише у 4 із 19 населених пунктів області. Причому, громади двох сіл: Кірове Корсунь-Шевченківського району та Політвідділовець Уманського району однозначно висловилися проти перейменування. Сільська рада останнього села навіть закріпила волю громади відповідним рішенням. Ще більш непроста ситуація в області щодо перейменування вулиць і провулків. Так, більшість жителів усіх сіл Смілянського району не підтримують ідею перейменування своїх вулиць, що пов’язані із радянсько-комуністичним минулим. На Золотоніщині таких сіл 18 із 30.

За словами начальник департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Черкаської облдержадміністрації Сергія Пасічника, темпи декомунізаційної кампанії в області є середніми по Україні. Головною проблемою він називає пасивність громад.

— Нині навіть цілком нормальні пропозиції часто гальмуються через пасивність громадян, як, наприклад, в історії з перейменуванням вулиці Радянської у Червоній Слободі, — говорить Сергій Пасічник. — Часто під тим приводом, що перейменування потребуватиме додаткових витрат, штучно збурюються громади, формується їхнє негативне ставлення до процесу перейменування. З іншого боку, питання щодо перейменування тих чи інших об’єктів має відбуватися зважено, аби не повторювати помилки радянської влади, коли перейменовувались навіть цілком нейтральні або історичні об’єкти.

Та якщо до 21 листопада громади самостійно не визначаться із перейменуванням за них це зроблять інші і громаду вже ніхто не питатиме, адже закон передбачає чіткі механізми виконання його вимог. Так, якщо місцеві ради не приймуть відповідних рішень, обов’язок прийняти їх покладається персонально на сільських, селищних та міських голів. На це їм дається ще 3 місяці. Якщо ж і вони не приймуть такі рішення, очищувати населені пункти від символів комунізму та радянської влади доведеться особисто голові обласної державної адміністрації. Він повинен буде завершити декомунізацію в області за три місяці, а методичну допомогу в цьому йому надасть Український інститут національної пам’яті. Іншими словами, громадам спустять згори назви їхніх населених пунктів та об’єктів топоніміки.