У період цвітіння до Холодного Яру з’їжджаються сотні туристів.

Підсніжник складчастий цвіте кілька тижнів на початку березня. У холодну погоду – до початку квітня. У цей час в день до Холодного Яру може приїхати й понад 300 людей з різних куточків, повідомляє gazeta.ua.

ЧИТАЙТЕ: Черкащини їздять до Холодного Яру, щоб побачити квіткове диво (ФОТО)

— Люди приїздять навесні й восени. Всі хочуть побачити підсніжники, подихати ароматом. Є знайомі з Донецька, які постійно тут бувають. Років п'ять тому навіть заїхав арабський шейх. Його син вчився у Київському університеті. Подивився, поспілкувався із дівчатами-охоронцями. Щороку зустрічаємо поляків, німців, американець один був, — розповідає 52-річний Віктор Запорожець. Продає сувеніри навпроти Мотронинського монастиря в Холодному Яру на Черкащині. Сотні людей приїздять туди помилуватися цвітінням підсніжника складчастого.

Із Черкас до Креселецького лісництва двічі на день ходить маршрутка. Рушаємо вранці о 6:45. Майже всі пасажири — з туристичними рюкзаками. Прибуваємо близько дев'ятої — зупинка, магазин, трохи далі бюст Шевченка. За ним — двір із напіврозваленою хатою. Там живуть студенти-­екологи й волонтери. Вони вже кілька тижнів охороняють рідкісні підсніжники, занесені до Червоної книги. Біля будинку розпалили багаття, готують каву. Грає клубна музика.

— 7–9 березня — це жесть, стільки людей було, — говорить 29-річна Ольга Галушко, еколог, співробітник заповідника "Чигирин". — Більше 300. Здебільшого фотографувалися, стежки нові попротоптували. Волонтери-охоронці ці дні взагалі не присідали. Якісь чоловіки приїхали машиною. Виривали підсніжники й складали в багажник. Казали: "Ми громадське об'єднання, а ви хто такі?" Сіли й поїхали. 7 березня багато рвали підсніжники на продаж. Ми їх зупиняли. Проводили рейди торговельними точками в Черкасах.

Територія Холодного Яру належить до національного заповідника "Чигирин". В урочищі активісти хочуть зробити національний парк. Це посилить охорону унікальних рослин.

— На території заказника з підсніжниками не можна їсти й розкладати багаття, — продовжує Ольга. — Торік приїхали кілька літніх жіночок. Кажуть: "Ми хочемо покачатися на під­сніжниках. Їм нічого не буде". Ми не дозволили. Щороку туристів усе більше. До галявини біля Мотронинського монастиря заїжджають машинами.

Більшість відвідувачів приїхали на один день. Знайти місце для ночівлі — проблема. Найближчий готель за 9 км.

— Я з Одеси, — каже Катерина Красницька, 28 років. На колінах фотографує первоцвіти. — Зупинилася у черкаських друзів. Вони й підказали це місце. Знаю, що в Криму є подібні галявини. Дуже хотіла, але туди вже не поїду. Сюди добиралася маршруткою.

О 16:30 туристи вже зібралися на автобусній зупинці біля лісництва. Перед пам'ятником Шевченку хтось поставив у вазу букетик підсніжників.