Водяний млин на гідротурбінах приваблює туристів на Уманщину.

У село Коржова приїжджають, щоб пригоститися смачною юшкою, свіжоспеченими коржами з духмяним чаєм, а також, щоб побачити вжиткові речі давніх часів.

Як повідомляє «Сьогодення Уманщини», на березі річки Ятрані функціонує єдиний на Черкащині та в Україні водяний млин на гідротурбінах. За свою 200- літню історію механізм млина майже не змінився, помел зерна здійснюється за тим самим принципом, як це робили наші предки.

Село Коржова завдячує водяним млином польським магнатам Рафаловичам, які у 1825 році розпочали будівництво панського палацу та водяного млина. Побудовано двоповерхове приміщення, великий міст з дерев’яними корінними та поверхневими затворами, міст над млинівкою. Для того щоб споруда функціонувала довелося змінити русло річки Ятрані. Було прокладено нове річище, з якого потік води направили на водяну турбіну.   Старе річище перекрили стометровою греблею. Поряд з’явився ставок, води якого біля мостів утримували зведені високі гранітні стіни-береги.

Млин на Ятрані мав 12 станків вальців і був високопродуктивним. Поміщик скуповував пшеницю, перемелював її на борошно і відправляв до Варшави. Після Рафаловича млин переходив по черзі до його спадкоємців, поки один із них не спалив його. Застрахувавши млин, підкупив мельника, і той, вибравши момент, виконав волю пана. Владислав Підгорський отримав грошову компенсацію, а те, що залишилось від млина після пожежі, продав.

В радянські часи млин став власністю колгоспу. У 1944 році німці хотіли підірвати млина та місцеві жителі відстояли свого годувальника. У часи незалежності млин став приватним.

Петро Майданнік близько дванадцяти років очолював Коржівську сільську раду. Чоловік згадує, що Коржівський млин годував всю округу, молоти зерно сюди приїздили навіть із сусідніх областей.