У Легедзиному на Черкащині відроджують давні традиції. Тисячами років Купальські гуляння проводили у найдовший день і найкоротшу ніч – 21 червня. П’ять років тому у селі вирішили повернути і відтворити це дійство, інформують Факти.ICTV.

 

Владислав Чабанюк, директор державного історико-культурного заповідника „Трипільська культура”: Ми як археологічний заповідник все тут категоріями тисячолітніми міряємо, тому нам цікаво відтворити традиції з точки зору давнини. Відносно недавно кілька сотень років це придумали. Тисячами років святкували так, а потім кілька сотень не так, ну ми вирішили нехай хоч на певній території ми повернемо цю традицію.

 

 

У найдовшого у році дня – просвітницька мета. Тканина в різних іпостасях. Її життя від звичайної рослини і до шедевру. На галявині перед Музеєм трипільської культури відкриваються таємниці виготовлення, прання, прядіння, ткання, вибілювання та фарбування, все, як робили наші пращури. Кожен може сам долучитися до створення полотна на будь-якому етапі.

 

Леся Ткачук, майстриня: Це вовна, у нас тут конопля, льон, бавовна і вовна. Це лужний розчин з додаванням індиго. В цьому розчині індиго стає розчинним і осідає на волокно. А потім на повітрі окисляється до синього кольору.

 

Сакральні властивості полотна. Те, про що нині забули. Але закладений у тканину код має неабиякий вплив на наше життя. Здавна полотно супроводжує людину від народження, коли маля загортають у крижму – чистий відрізок полотна, молодят проводять по білому полотну, аби життя спільне було чистим і незаплямованим і в останній шлях небіжчика також обгортали полотном – саваном. Вишивка на полотні надзвичайно посилює його енергетику.

 

Юрій Мельничук, заступник гендиректора Національного центру народної культури “Музей Івана Гончара”: Полотно складається саме з безлічі хрестів і квадратів, священних знаків світу, воно працює як певна інформаційна матриця, яка в собі акумулює енергетику людей у процесі створення самого полотна.

 

Купальська ніч не за горами. Молодь поспішає на місцевий став, готуватися до головного дійства. Купайло прикрасили цукерками і стрічками. Дівчата і собі подбали про віночки. Плетуть їх з польових квітів, які збирають до заходу сонця. Ліна сплела свій перший у житті.

 

Ліна Задоєнко, учасниця Купальського дійства: У віночку має бути любисток, барвінок, м’ята. Ми ще вклали троянди, косарики польові, ромашки і навіть соняшних знайшли. Колоски обов’язково вплели.

 

Хлопці запалили смолоскипи і розпалили вогнище. Згодом через нього стрибали відчайдухи. Дівчата згуртувалися біля води – пускають сплетені віночки на щастя та долю і ворожать.  Найсміливіші пішли шукати цвіт папороті. Його навряд чи знайшли, а от лікарські рослини цієї ночі чи вранці з купальською росою мають надзвичайну силу. Гуляли, доки сонце не зійшло. Енергетика трипільської землі цьому сприяла.