Шлях до порозуміння владці шукали разом із місцевими жителями й інвестором – ПАТ «Миронівський хлібопродукт» (підприємство ДП «Перемога Нова», батьківська птахофабрика). Нарада за участі всіх сторін у Черкаській ОДА тривала майже три години.

 

Не минулося без палких дискусій. Кілька тижнів, як Черкаський район став гарячою точкою на карті області. Там не вщухають протести проти будівництва нових пташників ДП «Перемога Нова». Незадоволені жителі Мошен і Яснозір’я неодноразово перекривали трасу Черкаси – Канів.

 

Голова Черкаської ОДА зустрівся із протестувальниками минулого понеділка. Тоді вони висловили свої сумніви щодо законності підготовчих робіт на місці майбутнього будівництва нових пташників у районі. Також нарікали на те, що у місцевих громад ніхто не запитав дозволу. 

– Я пообіцяв, що за тиждень фахівці вивчать усі ці питання та публічно прозвітують, – розповідає Юрій Ткаченко. – Задля цього ми і зібралися на таку розширену нараду. Як керівник області, я зацікавлений в тому, щоб у регіоні запрацювало потужне підприємство, яке дасть нові робочі місця й наповнюватиме бюджет податками. Водночас усе це не повинно жодним чином бути на шкоду громадам. Важливо, щоб інвестор працював у рамках законів України. 

Очільник області вкотре наголосив: діє винятково в межах своїх службових повноважень, на основі Конституції та чинного законодавства України. Тому принципово відмовляється від адміністративного тиску як на підприємство «Миронівський хлібопродукт», так і на жителів району. 

– Я не буду чинити, як мій попередник, – наголошує голова Черкаської ОДА. – Йдеться про «Нібулон». Тоді теж були протести, однак адміністрація цим скористалася, прикриваючись людьми. Як мені розповів керівник підприємства, в нього вимагали хабара. Зрештою, «Нібулон» побудувався на Київщині й тепер там сплачує податки. Тому шлях до порозуміння нині лежить винятково у правовому та законодавчому полі. 

Юрій Ткаченко підбив і підсумок тригодинної дискусії. Він за меморандум про співпрацю, як запропонував інвестор на зібранні. Однак, каже, треба почати з іншого. 

– Розробляючи проект будівництва нових пташників, інвестор має публічно надавати всю інформацію жителям, – пояснює обласний керманич. – Про всі можливі ризики та всі переваги. Екологам окреме доручення: зробіть усі дослідження та донесіть їхні результати до громади. Бо люди налякані, а реальної ситуації не знають. Також прошу жителів сіл керуватися винятково фактами, а не чутками. 

 

БЛІЦ учасників наради

 

Юрій Сас, заступник голови Черкаської ОДА:

 

– Упродовж квітня працювали комісії, які вивчали економічні й екологічні аспекти будівництва пташників. Поки не буде проекту – неможлива повна екологічна експертиза. Однак ми проаналізували наміри й дали підприємству 12 рекомендацій. Після минулотижневих протестів ми створили робочу групу щодо законності підготовчих робіт на місці майбутнього будівництва. За попередніми висновками, все відбувається, відповідно до дозвільних документів і законодавства. 

 

Костянтин Омаргалієв, голова Черкаської РДА: 

 

– Торік директор ДП «Перемога Нова» повідомив мені, що хоче вкладати кошти в район, є наміри щодо розбудови підприємства. Я поспілкувався із депутатами райради, з активістами Народної ради району стосовно цього. Таку ініціативу вони сприйняли доволі радісно й адекватно. Але згодом раптово виник негатив. Почалися розмови про загрози для довкілля. Я пропонував залучити фахівців. Однак активісти навідріз відмовилися. Вони кажуть: влада маніпулює війною, захищаючи інвестора. Так насправді нині триває війна! І без інвесторів у країни немає майбутнього. Я постійно наголошую: як є якісь порушення, побоювання, то з’ясовуймо все в рамках закону й рухаймося далі. 

 

Василь Дмитренко, начальник управління містобудування та архітектури Черкаської ОДА:

 

– Ми чуємо про необхідність проведення громадських слухань перед тим, як починати будувати. Але чи має підприємство їх проводити? У цьому випадку закон їх не вимагає. Громадському обговоренню підлягають генеральні плани населених пунктів, плани зонування території, детальні плани територій. Відповідно до постанови Кабміну, визначено перелік містобудівної документації, що підлягає громадським обговоренням на місцевому рівні. Ми робили запит до Мінрегіонбуду. Там підтвердили: пташники будуються за межами села, тому слухання не треба проводити. Питання вирішують на районному рівні.

 

Микола Клименко, начальник Державної екологічної інспекції в Черкаській області: 

– На минулому тижні місцеві жителі виявили поблизу Мошен складування курячих відходів. Ми виїздили туди в п’ятницю (22 травня) з головою Черкаської РДА, з іншими фахівцями. Тушок курей там не виявлено. У суботу зранку мої працівники взяли аналізи ґрунту, посліду. Найближчими днями будуть результати. Треба розібратися, чиї це ще відходи. На сьогодні порушень екологічного законодавства не виявлено. 

 

Максим Писарєв, віце-президент ПАТ «Миронівський хлібопродукт»: 

 

– Ми відчуваємо напруження в суспільстві, але ми завжди готові до діалогу та вирішення питань шляхом конструктивних перемовин. Якщо є незадоволенні або недостатньо інформації будь-якого характеру про будівництво, запрошуємо відвідати підприємство, поспілкуватися з нашими фахівцями. Окрім того, ми пропонуємо представникам ініціативної групи поїхати та відвідати подібні підприємства в Європі. Також пропонуємо підписати меморандум, в якому зафіксуємо таке: інвестор будує перші 4 бригади, а потім зупиняється та проводить незалежний аудит із залученням іноземних спеціалістів. Результати оприлюднюємо. Якщо запитань та відхилень не буде, то будуємо далі. Якщо знайдуться – зупиняємо. Ми – за розвиток району, тому і пропонуємо такий підхід. 

 

Петро Євич, депутат Черкаської обласної ради, підприємець: 

 

– Раніше ми мали заводи, ферми. Зараз усе це зруйновано. А тут пропонують нове будівництво, робочі місця. Не треба категорично відкидати таку пропозицію. Нехай інвестор візьме представників громад, повезе їх до Європи, покаже, як там діє таке виробництво. Не повинно бути таких безапеляційних заяв: давайте все зруйнуємо й усе. 

 

Володимир Коломієць, начальник ГУ Державної фіскальної служби України в Черкаській області, депутат Черкаської обласної ради: 

 

– У Канівському районі вже працюють 24 майданчики цього підприємства. Щомісячні надходження до бюджету складають 3, 5 млн грн ПДФО. Від сплати екологічного податку щомісяця надходить 800 тис. грн, єдиного податку та орендної плати за землю – 500 тис. грн. Єдиний соціальний внесок за рік становить 20 млн грн. Як брати перспективи Черкаського району, то це близько 600 нових робочих місць. А безробітних там зараз більше 1400 осіб. Середня заробітна плата буде становить 4100 грн. Зараз у Канівському районі вона найвища по області (5200 грн у цьому році). І він на 79% забезпечує виплату пенсій (при середньому показнику по області в 43%). 

 

Катерина Онопрієнко, депутат Черкаської районної ради: 

 

– Підприємство та його директор не знайшли шляху до душ людей. Як би не умовляли різні інстанції тоді й зараз, конструктиву вже не буде. Ми категорично проти будівництва. Не хочемо нового Чорнобиля в себе в районі. Ми хочемо жити на чистій території. Хто в нас за це будівництво, то, ми вважаємо, все проплачені люди. 

 

Микола Бабич, голова Народної ради Черкаського району: 

 

– Ми не говорили відразу «ні» такому будівництву. Вивчали все, шукали в інтернеті, чи є подібні комплекси у світі. Не знайшли! Громади сіл Мошни та Яснозір’я проти, бо не вірять обіцянкам. Ці пташники вб’ють нашу екологію, а нам ще жити. 

 

Юрій Логоцький, місцевий житель: 

 

– У нас поруч працював «Верес», то ніхто нічого не помічав до того, як прийшов новий інвестор. Говорю про шкоду для довкілля. Як на мене, кожен має зараз займатися своєю справою. Запаху немає там, де немає людей. А так буде, як не буде підприємств у нас. Бо людям треба за щось жити, десь заробляти гроші. За ініціативою ОДА у квітні цього року було створено дві комісії: економічна та екологічна, щоби детально розібратися у питанні. Однак ці «активісти», які проти будівництва, навіть не приходили на засідання, нічого не потрібно їм знати. Проти й усе. Мені навіть зараз погрожують за мою позицію, залякують мене та інших жителів сіл. 

 

Леся Гаврилюк, місцева жителька: 

 

– Зараз у нас у селах триває інформаційна війна. Людям у вуха зацікавлені особи з «ініціативних» вкладають різні страхачки: пил, послід, тонни, мільйони. Але це тільки через те, що не хочуть знати реальні дані, вони їх не чують. У нас курортна зона? Навіть санаторій не відкрився, немає інвестора, фінансування. Тут говорять про шкоду для води у криницях від роботи підприємства. Ми для себе із сусідами робили аналізи. Усі показники в нормі. Вода за кілька останніх десятиліть не погіршала. Хтось проти будівництва нових пташників у районі, але є чимало людей, які за нього.

 

Олександр Бакуменко, народний депутат України, заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин:

 

– Я почув обидві сторони. Уся проблема у браку достовірної інформації про нові потужності підприємства або небажанні її сприймати. Звідси й усілякі міфи. Однак треба знайти компроміс і почути один одного. Я закликаю сторони до діалогу, питання треба вирішувати задля майбутнього наших дітей та онуків. Без розвитку господарств немає майбутнього у країни. Свобода, яку ми здобули під час Революції Гідності, – це не свобода від закону! Ми повинні зрозуміти: якщо не буде нормальної роботи, нормальної економіки, пенсіонери завтра перші це відчують, бо не буде пенсій. Якщо немає нових виробництв, немає відрахувань від зарплати тощо, то де брати кошти навіть на захист країни? А на розвиток інфраструктури? Інвестор має почути людей. А вони зі свого боку – його. Вважаю пропозицію інвестора щодо підписання меморандуму слушною. Таким чином як у громадськості, так й інвестора з’являться можливості щодо урегулювання конфлікту та постійного обміну інформацією.