У Суботові, що на Черкащині, продовжують шукати поховання Богдана Хмельницького. У серпні науковці приступили до пошуків входу у крипту в Іллінській церкві (ймовірно, родинну усипальницю гетьмана, де він за переказами спочиває із сином Тимошем). 

Аби перевірити, чи дійсно там є могила, археологи добилися дозволу на спеціальні дослідження. Проводили їх напівінвазійним способом.

Що саме передбачає цей метод та що вдалося з'ясувати на сьогодні час, інформує Про все.

Наявність підземної аномалії у стінах храму була підтверджена вченими Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Попередні георадарні дослідження стін показали, що вхід може знаходитись у південно-західній стіні будівлі.

Групою науковців на чолі з завідувачем кафедри Архітектури та реставрації Національного університету «Львівська Політехніка» Миколою Бевзом були проведені зондажні свердління.

Простими словами - дослідники за допомогою спеціальних бурів зробили в стінах невеликі отвори, в які запустили відеокамеру, щоб подивитися, що там є.

Як зазначають у ГО "Великий льох", на замовлення якої виконувалися роботи, в результаті досліджень вчені дійшли висновку, що виявлені порожнини всередині стіни утворені не внаслідок недбалості під час будівництва церкви. Великий розмір цих порожнин та фото, які були зроблені іспекційною камерою, свідчать, що вони були утворені в процесі замурування камер чи проходів.

Версія про знищення поховання - це легенда

Як ідеться у звіті про виконані роботи, дослідникам вдалося виявити ще одне, польськомовне, джерело, яке містить опис церкви. Воно не було представлене у звіті, виконаному під керівництвом кандидата геологічних наук Ксенії Бондар. Зокрема, знайомство з описом святині з 1903 р., що його виконав польський історик-аматор Францішек Гавронський, дає переконання, що версія про знищення поховання гетьмана не відповідає історичній правді і є легендою, а гробівець таки зберігся. Крім того, воно підтверджує гіпотезу про необхідність детальних досліджень правого крила храму, де висіла мала металева табличка з написом «Тут спочиває тіло Хмельницького».

Нижче на рисунках наведено цитати з книги Ф. Гавронського, котрі презентують упевненість автора, що поховання знаходиться у храмі – або під підлогою у склепі («пивниці церковній»), або в товстій правій стіні святині. Якщо зважити на те, що він точно вказує місце, де висіла табличка з написом – «в правобічній стіні від вхідних дверей», а також те, що найбільше потовщення стіни знаходиться у правій стіні нартексу, то логічно припускати про необхідність проведення досліджень саме цих ділянок.

Фото - скріншот зі звіту

Не випадковість

У тому ж таки звіті дослідники стверджують, що потовщена права стіна нартексу не має конструктивного пояснення. Отже, або вона була збудована такою відразу з якоюсь спеціальною метою – для влаштування сходів у підземелля у товщі стіни, або для якогось малого приміщення (поховальної камери?). Розміри потовщеної частини стіни вказують, що якщо поховальний склеп будувався відразу при спорудженні церкви, то він мав би бути розміщений таким чином, щоб отвір знаходився у східній стіні. Проте у матеріалах попередніх досліджень вказано, що у 1921 р. Г.Стеллецький спеціально знімав штукатурку зі східного боку пристінка, але його пошуки входу до склепу були безуспішними.

"Оскільки ми знаємо, що збережені донині сходи на дах із хорів мають прямокутну конфігурацію у плані, таку ж як і сходи у лівій частині церкви, то позначені гвинтові сходи це або проект їх перебудови, або сходи у крипту. Щоправда пронести труну по таких сходах неможливо. Хіба що вони служили простою комунікацією між криптою та навою церкви, а крипта мала окрему «поховальну» ляду", - зауважують науковці.

У висновках до звіту про виконані роботи археологи зазначають, що в ході напівінівазійного дослідження ними було виявлено кілька порожнин. І ці порожнини не можуть бути випадково незаповненими будівельним розчином ділянками мурування стін. Їх величина значна і фото інспекційною камерою свідчать, що вони утворені у процесі замурування якихось камер чи проходів.

Все уточнювати консиліумом спеціалістів

Всього у відповідності з листом міністерства культури було отримано дозвіл на виконання 5 зондажних свердлінь у стінах. Відтак, їх виконали у попередньо визначених місцях. Проте для отримання більш достовірної інформації у свердловинах 1 та 4 було зроблено ще одне косе свердління.

Результати свердлінь показали наявність кам’яної кладки у тілі стіни у всіх трьох свердловинах. Цегла виступала лише у першій свердловині, але на рівні нижчому, ніж підлога храму.

У зв'язку з тим, що у стіні храму були виявлені порожнини, які у нерегулярний спосіб замуровані кам’яною кладкою, науковці дійшли висновку, що необхідно виконати ще низку дій, але вже розвідково-інвазійного характеру. Зокрема, мова йде про реставраційне розкриття та опрацювання ширшої програми досліджень.

Відтак, на вересень-жовтень цього року заплановано виконати ще низку архітектурно-археологічних розвідкових робіт на окремих ділянках. Вони мають посприяти визначенню характеру мурування та конфігурації замурованих прорізів, отворів, проходів. Усі необхідні для подальших досліджень розкриття мають законсервувати.

У разі виявлення швів, які свідчать про замурування прорізів у стіні, будуть додатково виконані зондажні свердління. При цьому їх місця уточнюватимуть консиліумом спеціалістів. Таку обережність можна зрозуміти, адже недарма ще до початку досліджень багато хто бив на сполох: церква може просто не витримати і рухнути, якщо в ній проводити інтенсивні розкопки.

Зібраний дослідниками фактаж буде зафіксований та описаний спеціалістами. А вже після цього дослідники визначатимуться, як далі шукати могилу батька Богдана.

Між тим, уже розглядається можливість створення на місці ймовірного поховання гетьмана пантеону національної пам'яті. Докладніше про це можна прочитати ТУТ.