Проте тенденція захворювання серед тварин зменшилася.

Про це повідомляє прес-служба Черкаського обласного лабораторного центру Міністерства охорони здоров’я України.

Сказ – особливо небезпечна інфекційна хвороба людей і тварин, яка завжди закінчується смертю. Збудником сказу є вірус, який вражає центральну нервову систему. Вірус виділяється з хворого організму тварини тільки зі слиною. Зараження сказом відбувається через пошкоджені шкірні покрови або слизові оболонки під час укусу або при ослиненні.

Останній випадок сказу в області зареєстровано у липні 2003 року у Звенигородському районі. За медичною допомогою батьки дитини, яка була покусана бродячою кішкою, не звернулися, через що необхідні щеплення не були проведені і дитина померла.

Впродовж цього року напруженість ситуації щодо захворювань на сказ серед тварин дещо знизилась. На 15-ти адміністративних територіях зареєстровано 60 випадків, з них 11 (18,3%) – серед диких звірів, 28 – серед собак (46,7 %), 20 – серед котів (33,3%).

Найбільшого поширення ця інфекція набула у Чорнобаївському Корсунь-Шевченківському, Кам’янському, Канівському, Маньківському районах.

Головними причинами поширення сказу є недостатнє проведення регуляції чисельності основного носія сказу лисиці та інших диких тварин, а також неефективна робота по локалізації і ліквідації осередків сказу.

Для попередження зараження цією страшною хворобою необхідно уникати контакту з невідомими та хворими тваринами. Особливу небезпеку в поширенні сказу відіграють укуси дикими хижаками, летючими мишами, котами і собаками. Поява диких звірів у денний час в населених пунктах або на господарських об’єктах - це неадекватна поведінка, що є проявом захворювання на сказ.