Ризикнув працювати сам на себе і не пошкодував. Історія молодого лікаря з маленького містечка на Черкащині
Реклама
Реклама
Їхати за кордон або спробувати себе у підприємництві. Лікар Роман Дяченко обрав друге. У Христинівці він орендував приміщення, взяв кредит і став першим та поки що єдиним на Черкащині сімейним лікарем, який відкрив приватну практику.
І за півроку медичної реформи лікар-ФОП отримав 200 тисяч гривень, інформує Громадське ТБ: Черкаси.
Роман Дяченко – ровесник української незалежності, йому 27. Після закінчення вишу він встиг попрацювати у державній поліклініці на мінімальну зарплату. Коли народилася дитина, Роман вирішив відкрити власну лікарську практику і стати приватним підприємцем.
«Знайшов приміщення, взяв кредит на медичне обладнання, облаштувався та почав працювати. Поки непогано виходить, побачимо, як далі буде. Зараз щодня телефонують, цікавляться, чи можна підписати декларацію зі мною, але доводиться відмовляти, бо вже рекомендовану кількість пацієнтів набрав – 1800», – розповідає медик.
Роман Дяченко розповідає: медичною реформою та й роботою із пацієнтами задоволений. Єдине, що весь час доводиться бути на зв’язку із людьми, навіть у неробочий час та вихідні.
Заступник міністра охорони здоров’я України Павло Ковтонюк заїхав подивитися на практику Романа Дяченка (фото Павла Ковтонюка)
«Щовечора телефонують – уже змирився з цим. За графіком я працюю щодня, крім неділі, бо теж потрібно відпочивати. Усім пацієнтам пояснюю, що я на зв’язку навіть у вихідний, але тільки в екстрених випадках. З одного боку це трохи тяжко, але з іншого – ти вже сам зацікавлений навчити пацієнта, що робити, коли тиск піднявся чи температура. Звісно, якщо це не спрацьовує, то тоді вже треба звертатися по допомогу», – каже Роман.
Майже в половині випадків Роман спілкується з пацієнтами по телефону. Це заощаджує і час пацієнта, і час лікаря.
«Є певні протоколи для дії. Якщо у пацієнта є симптоми «червоних прапорців», тобто тривожні ознаки, я маю його оглянути або ж сказати, щоб він викликав швидку. Якщо людина телефонує із триденним нежитем, то дати рекомендації їй можна і по телефону. Якщо кашляє місяць, то тут уже треба глибше копати – ти маєш у будь-якому разі побачити пацієнта», – пояснює лікар.
Практикує Роман і телемедицину. Це коли для лікування пацієнта потрібна консультація вузькопрофільного спеціаліста.
«Я мав досвід співпраці із київськими кардіологами. До прикладу, я проводжу первинне обстеження пацієнта. Зв’язуюся з лікарем, висилаю йому всю інформацію по пацієнту. Потім знову телефоную і він вже каже, чи пацієнту потрібна госпіталізація, чи я продовжую вести його самотужки. Це економить і гроші, і час пацієнта, бо йому не доведеться їхати на консультацію в Черкаси чи Київ. А часто буває, що пацієнти і відмовляються кудись їхати, тому це дуже зручно», – розповідає медик.
Щомісяця Роман отримує від 20 до 30 тисяч гривень чистого прибутку. За півроку він повернув кредит, який брав на медичне обладнання. Усього ж із липня по середину лютого ФОП Романа Дяченка отримав майже 340 тисяч від Національної служби здоров’я.
Із березня у Романа Дяченка працюватиме і медсестра. Утім, зізнається лікар, брак кадрів – це зараз найбільша проблема. Хотів взяти собі у підмогу лікаря, але охочих досі не знайшлося.
«Пропонував людям заробітну плату 15-17 тисяч, це коли лікар набрав би пацієнтів. На перший час був готовий знімати для нього житло. Плюс преміальні та забезпечення навчальною літературою. Охочих не знайшов. Бачив пропозиції по сільських амбулаторіях на базі комунальних закладів. То там і зарплату від 10 до 18 тисяч пропонують. Обіцяють надати житло та службовий автомобіль, а ще підйомні – 6 мінімальних заробітних плат (це десь 30 тисяч). Якби я був інтерном і мені таке запропонували, я б поїхав», – зізнається Роман.
Брак кадрів, особливо молоді, це одна із причин, чому на всю область у нас тільки один лікар-підприємець, припускає Роман.
«Люди бояться всього нового. До того ж у нас здебільшого лікарі передпенсійного чи пенсійного віку. Молодих дуже мало. Я навіть бачу по тих знайомих, що вчилися зі мною на одному потоці. Хто за кордон поїхав, а хто взагалі кардинально змінив професію, навіть пішли в ІТ», – розповідає медик.
Наразі Роман сподівається, що галузь продовжать реформувати. В іншому випадку українців не буде кому лікувати.
«Спекуляції і заяви деяких політиків про «медичний геноцид» – це абсурд. Бо якраз до реформи і був геноцид лікарів. Я дуже надіюся, що нічого не зупиниться. Я навіть своїм пацієнтам кажу, щоб вони не ображалися, але якщо реформу прикриють, то я поїду – не буде що тут робити», – додає лікар.
Дитячий куточок у кабінеті Романа (фото Павла Ковтонюка)
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть частину тексту і натисніть Ctrl+Enter