У серпні цього року Черкаська область отримала свій бренд. Ним став меседж "Черкащина – місце сили". Його обрали черкасці з понад 230 запропонованих слоганів.

Про це пише "Рубрика".

Так, справді, Черкащина — місце, де все насичене історією, неймовірною силою та енергетикою. На території області сконцентровані ключові для української історії місця: батьківщина Т. Шевченка, Чигиринщина, Холодний Яр, найбільше в світі поселення трипільської культури поблизу села Легедзино. Одне з семи чудес України — парк "Софіївка" в Умані. Тут є найбільший у Європі буддійський храм "Білий Лотос", один із найстаріших дубів Європи, Дніпровськи схили, стародавні каньйони, унікальні пам'ятки. А також безліч мальовничих місць, де можна просто відпочити та помилуватися прекрасною природою.

Зібрали для вас найцікавіші місця сили Черкащини.

Чернеча гора, Канів

Новітня історія Чернечої гори в Каневі почалася 22 травня 1861 року, коли тут поховали Тараса Шевченка – за його заповітом. Чернечу гору обрали, оскільки це єдина гора на Черкащині, батьківщині Шевченка, яка нависає над Дніпром. Відразу ж канівці перейменували гору на Тарасову. 

Біля підніжжя Тарасової гори вас зустрінуть 19 скульптур Шевченкових персонажів. Це Шевченкова алея. Сходи на Тарасову гору налічують майже 400 сходинок, їх було зроблено таким чином, щоб не зрізати дерев, тому вони часто змінюють свій напрям. З гори відкриваються чудові види на лівий берег Дніпра. А ще вище, немов курган, височіє могила Шевченка. Над нею на величному п'єдесталі стоїть бронзова постать Кобзаря.

Тривалий час царська влада забороняла на місці поховання поета не тільки влаштовувати будь-які заходи, а й навіть встановлювати хрест. Тільки через 23 роки могилу привели до ладу, встановили монументальний чавунний пам'ятник-хрест, автором якого став академік архітектури Віктора Сичугова. Сучасний пам'ятник встановлено у 1939 році, в той же час засновано і літературно-меморіальний музей Т.Г. Шевченка, в якому зараз зберігаються понад 20 тисяч експонатів, серед який найцінніші – це офорти Шевченка та меморіальні речі. Також тут представлені рідкісні видання його поезії, архівні фотографії та документи, твори народного мистецтва та роботи відомих художників.

Вище по схилу можна побачити відновлену "Тарасову світлицю" — перший народний музей Кобзаря, який було збудовано у 1884 році. В одній половині її була експозиція, в іншій – жив доглядач могили Іван Ядловський. Цей канівчанин, який був знайомий з Шевченком в молодості, півстоліття присвятив догляду за його могилою. Він доглядав дерева і квіти, власноруч майстрував багато речей і щодня привітно зустрічав відвідувачів, годував їх та поїв чаєм із зібраних навколо цілющих трав. У сучасній "Тарасовій світлиці" одну з кімнат займає виставка, присвячена відданому хранителю праха поета.

Тарасова гора стала святинею для багатьох українців, щороку сюди за силою Шевченкового духа приїздять тисячі його шанувальників та українських патріотів.

Побувавши на цій горі біля могили Кобзаря, ви відчуєте силу слова про могутній Дніпро і кручі, відчуєте неймовірні емоції!

Як дістатися:  у Каневі пройти пішки по вулиці Олега Кошового до кафе "Сніжинка". Далі двічі перейти дорогу до автобусної зупинки "площа Шевченка". Потім автобусом №2 їхати до кінцевої зупинки. Далі підійматися сходами до могили Т.Г.Шевченка.

Національний заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка"

Щоб зберегти Шевченківські меморіальні місця, було створено заповідник "Батьківщина Тараса Шевченка". У заповідник увійшли такі місця: Шевченкове (або Керелівка), Моринці, Будище та Вільшани. Ці населені пункти, так чи інакше, пов'язані з життям Шевченка.

Саме в Моринцях 9 березня 1814 р. в сім'ї кріпаків Григорія і Катерини Шевченко народився майбутній поет, художник, один з духовних батьків українського народу. На місці будинку, у якому народився великий поет, у радянські часи поставили меморіальний камінь, а Моринці зробили туристичним центром — місцем паломництва численних шанувальників творчості Тараса. Тут відновлено хату діда Тараса — Якима Бойка. 

Наприкінці 1815 р. родина Шевченка переїхала в сусідню Керелівку, звідки був родом батько Тараса. У Шевченковому або Керелівці Т. Г. Шевченко зростав, формувався як особистість.

У Будищах, у володіннях поміщика Енгельгардта, одне літо козачкував. У парку біля маєтку Енгельгардта ростуть три 1000-річних дуби, названих Шевченковими. В одному з них майбутній художник та поет ховав свої малюнки. Також у Будищах можна побачити вітряний млин часів Тараса. А з Вільшан поет зробив перший крок до визнання, до світової слави.

Як дістатися: автобуси на Моринці з Києва відходять з автостанції "Видубичі" щоденно. Своїм авто з Києва найзручніше добиратися по Одеській трасі до Таращі, потім до Лисянки і на Моринці. 

Історико-архітектурний комплекс "Резиденція Богдана Хмельницького" в Чигирині

У першу чергу Чигирин як перша столиця козацької держави унікальний своєю історією, яка сягає дуже давніх часів. Давня гетьманська резиденція містилася не в замку, який увінчував Кам'яну гору, що панувала над Чигирином, а була на території міста, під горою і під захистом цього замку. 

Сама гетьманська резиденція не збереглася. Всі споруди, які зараз можна побачити в цій частині колишнього полкового містечка, побудовані заново. Незважаючи на це, тут відчувається подих часу. З кожним роком "Резиденція Богдана Хмельницького" зростає і розширюється, викликаючи значний інтерес і серед туристів, і серед земляків видатного українського гетьмана. 

Комплекс резиденції Богдана Хмельницького обнесений оборонними стінами з захисними баштами і бійницями. Усередині відновлено в'їзну вежу, будинок гетьмана, військову канцелярію, скарбницю та курінь козацької варти. У резиденції зберігається велика кількість реліквій і музейних експонатів. Тут можна побачити колекцію козацької зброї, одягу і амуніції, познайомитися з побутом і традиціями козацьких часів.

Огляд резиденції бажано поєднати з відвідуванням інших об'єктів: Замкової гори в Чигирині, музеїв (археологічного, історичного, Хмельницького), а далі відправитися в Суботів, в урочище "Холодний яр", побувати в Мотронинському монастирі, побачити знаменитий дуб Залізняка.

Як дістатися:  Головний орієнтир для мандрівників — музей Богдана Хмельницького в Чигирині. Там працює каса, в якій можна замовити екскурсії і в сам музей, і на Замкову гору, і в історико-архітектурний комплекс "Резиденція Богдана Хмельницького".

Трахтемирів — столиця гетьманів

Якщо ви хочете набратися позитиву і отримати силу від природи – вам треба їхати до Трахтемирова (Канівський район), де фізично можна відчути подих минулих епох і поколінь.

Розташований на важливій переправі через Дніпро – Трахтемирівському броді, Трахтемирів завжди був важливим торговим та військовим осередком. Але справжній розквіт Трахтемирова пов'язують із зародженням і розвитком козацтва, і для України Трахтемирів перш за все – перша козацька столиця ХVІ – ХVІІ ст. В 1578 р. королівським універсалом Стефана Баторія були сформовані перші два полки реєстрових козаків на державному утриманні, а Трахтемирів переданий у володіння козакам як столиця. За козацької доби тут був монастир, де доживали свого віку козаки-характерники. Тут же знаходиться найстаріший цвинтар в області. 

Починаючи від скіфської пори на території села постійно споруджувалися культові святилища. Вченими вже знайдено близько 30, а за переказами їх було набагато більше.

Сучасні рідновіри називають це місце енергетичним магнітом України, кажуть, тут можна пробудити внутрішню силу, відчути впевненість у собі.

Як дістатися: з Черкас потрібно доїхати до села Великий Букрин, а звідти до півострова пройти ще близько 12 кілометрів. Це можна зробити за допомогою автобусів, автостопу чи орендованої машини.

Заповідник "Козацькі землі України"

Село Вереміївка Чорнобаївського району має багату історію й по праву може називатися козацьким селом. Перші згадки про населений пункт датуються XVII ст. Історико-етнографічний музей-заповідник "Козацькі землі України" заснував у цьому селі в 2006 році мистецтвознавець, історик, художник В.Недяк на кошти Шевченківської премії, яку він отримав за книгу "Україна – козацька держава".

На цей момент практично закінчено "Козацький хутір полковника Тараса Бульби": діючі млини, стайні, кошари, хлів для волів, колодязь, комори, льох.

У музейній експозиції представлена велика етнографічна колекція. Виставлено кілька автентичних половецьких (скіфських) баб. Родзинкою скансену є тварини. Вівці, корови, кози, кролі, коні, воли і буйвол пасуться на спеціально засіяному ділянці степу.

Як дістатися:  з Черкас до села Вереміївка. Щоб потрапити до скансену, треба проїхати по центральній вулиці через село.Не помітити його неможливо,бо вже здалеку в очі кидаються три величні вітряки.

Холодний яр

Кажуть, що побувавши в Холодному Яру один раз, неможливо не приїжджати сюди знову і знову. Це місце прив'язує і чарує. 

Феномен Холодного Яру не розгадано геологами і донині. Існує теорія, що Яр-велетень з'явився два мільйони років тому, коли наша планета зіткнулася з гігантським метеоритом. Інші стверджують, що Холодний Яр був колись руслом Дніпра (тепер по цих "рукавах" протікають річки Тясьмин і Ірдинь). Є гіпотеза про те, що 1000 років тому річки були судноплавні і саме між ними знаходився той самий острів Русь, який так завзято розшукують історики.

Холодний Яр — це ціла гігантська система ярів, яка простяглася на 250 кілометрів. На схилах ярів — реліктовий ліс. У ньому зустрічаються рослини — ендеміки, що росли ще в дольодовиковий період! У Холодному Яру безліч озер і річок , вода в них найчистіша, багато з джерел радонові. Напитися живої води можна тут із джерела із символічною назвою "Живун". За легендою, його створив Андрій Первозваний, мандруючи Україною. Він вдарив посохом у землю і з нього потекла жива вода. 

Без провідника побачити основні красоти Холодного Яру не просто. Екскурсії по урочищу організують співробітники Медведівського краєзнавчого музею.

Як дістатися: с. Медведівка в 35 км від Чигирина, адреса музею: вул. Б. Хмельницького, 44-б.

Буцький каньйон

Буцький каньйон часто порівнюють зі Швейцарією та норвезькими фіордами. Скельний каньйон довжиною близько 5 кілометрів розташований на річці Гірський Тікич біля села Буки (звідси і його назва). Він досить глибокий, але водночас вузький — максимальна глибина каньйону сягає 20 метрів, а ширина коливається в межах 20-40 метрів. Ну а вік гранітних порід, через які протікає річка, оцінюється приблизно в 2 мільярди років. Види з каньйону неймовірні.

Зовсім поряд із каньйоном розташувався галасливий водоспад Вир, а якщо пройти ще трохи далі, можна побачити руїни старовинного млина, побудованого ще в ХІХ столітті. У Буцькому каньйоні можна за одні вихідні набратися енергії, полазити по скелях, пройтися хайлайном, зайнятися роупджампінгом та покататися на байдарці або катамарані.

Як дістатися:  їхати до Жашкова, а потім ще 35 км до села Буки в сторону Вороного і Червоного Кута. Можна їхати не через Жашків, а через село Маньківка — дорога буде довшою, але кращою за якістю. Також до Буцького каньйону можна дістатися в складі екскурсійної групи. Цей варіант буде більш зручним, ніж самостійна поїздка.

Озеро Бучак

Озеро Бучак утворилося на місці нижнього котловану недобудованої Канівської ГАЕС. Однак на місці недобудови дивом утворилося дивовижної краси озеро з чистою синьою водою, яке має глибину близько тридцяти метрів і заповнюється не дніпровською водою, а підземними джерелами. Тому навіть у спекотне літо вода в озері прохолодна і дивно чиста.

Місця навколо вважаються містичними. Археологи стверджують, що тут були стоянки первісних людей, є багато знахідок трипільської доби, з розташованого неподалік колодязя Рожени, за повір'ям, пили воду перші руські князі.

Як дістатися: виїзд з Канева по трасі Р19, потім направо через Бобрицю і Студенець.

Заповідник "Трипільська культура"

У невеликому селі Легедзиному на Черкащині діє заповідник Трипільської культури, яка існувала у 6-4 тисячоліттях до нашої ери.

У складі заповідника нині 11 поселень-гігантів трипільської культури. Наприклад, між селом Легедзине і Тальянки знаходиться відоме городище трипільського народу. Воно розташоване на 450 гектарах землі і в 3 столітті до нашої ери тут проживало п'ятнадцять тисяч чоловік. Приблизно три тисячі будівель були розміщені по колу, який зменшувався до центру. Трипільське поселення було огороджено високими рукотворними валами, які забезпечували йому захист від ворожих племен.

У тутешньому музеї, розташованому під відкритим небом, можна побачити на власні очі  відтворене поселення трипільців у натуральну величину, подивитися на предмети побуту трипільської культури, познайомитися ближче зі знахідками археологів, послухати цікаві розповіді про давні часи. За бажання, кожен може залишитися на якийсь час, пожити в "трипільській" хаті, спробувати власноруч змайструвати глиняну фігурку богині Лади, навчитися прадавнього танцю Ойра.

Як дістатися: спочатку потрібно доїхати до міста Умань, а звідти рейсовим автобусом у напрямку селища Тальне. За півгодини Ви будете в селі Легедзине.

Храм Білий Лотос

У  Черкасах є дивовижне місце, аналогів якому не знайти у всій Україні. Це найбільший буддійський храм у Європі — "Білий Лотос".

Храм є прообразом знаменитого буддійського храму в Лаосі. В архівних документах знайшли запис про те, що 7 000 років тому на території Черкаського озера — а тоді тут був острів — вже був храм (при підготовці фундаменту був знайдений камінь, на якому зображений Будда в масці воїна). На вході у келії встановлені дві фігури древніх воїнів, привезених до Черкас з Тибету.

У Білий Лотос регулярно організовують екскурсії, тому потрапити сюди досить просто. В ході екскурсії, кожен зможе дізнатися більше про Будду і буддійську культуру, спробувати знайти гармонію, а також розібратися в питаннях карми і, можливо, очистити свою. Відвідувачам пропонується випробувати ритуал чаювання, який наповнить вас спокоєм і силою. Бажаючі зможуть зробити фото аури або відвідати ритуальну кімнату зі статуєю Будди.

Як дістатися: храм розташований на спуску Франка, 4. Найближчі зупинки: "Університет", вулиці Пушкіна і Кирилова. З автовокзалу можна доїхати автобусами №26, №28 з пересадкою у Будинку дитячої творчості на автобус №4 або №21. З залізничного вокзалу курсує автобус №26.

Дуб Залізняка

Найбільше дерево в Україні та одне з десяти найбільших дерев у Європі. Висота дуба – 30 м, окружність стовбура – 9 м. Дуб пережив 6 ударів блискавки.

Цей унікальний старовинний дуб, що названий на честь легендарного ватажка гайдамацьких загонів періоду Коліївщини Максима Залізняка, зростає в урочищі Холодний яр на схилі Кириківського яру поблизу хутора Буда. Під його шатром відпочивали Богдан Хмельницький, Северин Наливайко, Павло Павлюк, Максим Залізняк, Андрій Журба, Семен Неживий, Тарас Шевченко.

Тисячолітній дуб Залізняка вважають "патріархом" українських лісів та через свій поважний вік він вже не має жолудів. А в п'ятдесятих роках минулого століття дуб ледь не загинув: повсюдно на ньому гнила кора. Врятувати його спробували, побудувавши поряд з деревом грубку, на якій варили сироп з меду. По спеціальним величезним сходам вночі, два тижні поспіль, люди піднімалися вгору і поливали цим сиропом весь стовбур. На солодке дерево зліталися бджоли і поступово виносили мед разом з гниллю. Незабаром дубова кора стала чистою і дерево одужало.

Легенда говорить, той, хто відпочине під його пишною кроною, здобуде здоров'я та сили досягати бажаного.

Як дістатися: Побачити велетня, свідка багатьох подій, і відчути його енергетику можна в урочищі Холодний Яр. Можна доїхати з Чигирина автобусом або авто до урочища, або ж до села Буда, а звідти піти пішки.

Парк "Софіївка" 

Знаменитий парк "Софіївка" в Умані – справжній шедевр садово-паркового мистецтва світового рівня, зразок пейзажної композиції води, землі, архітектурних споруд і скульптур.

Заснував парк у 1796 р. польський магнат Станіслав Потоцький на честь своєї дружини красуні-гречанки Софії та подарував його у день її янгола, в травні 1802 р. Ідея створення парку в романтичному стилі з використанням римської і грецької міфологій належала самій Софії. 

Втілювали задум архітектурного проекту народні майстри-умільці Уманщини – з 1796 по 1802 рр. копали ставки, підземну річку, споруджували водоспади й водограї, прокладали алеї, переносили велетенські гранітні брили, створювали із граніту та гіпсу художні прикраси для архітектурних споруд. У парку висаджували дерева місцевих порід та екзотичні рослини, завезені з різних країн світу. Прикрашали парк мармуровими статуями грецьких богів та богинь, філософів та поетів, виготовленими скульпторами Італії та Франції.

Дивовижні пейзажі, екзотичні рослини, античні скульптури, водойми, каскади, фонтани, кам'яні гроти – все це гармонійно поєднується і створює неповторну атмосферу казки. Парк-перлина вражає відвідувачів своєю красою вже понад 210 років.

Як дістатися: місто Умань, вул. Київська, 12-а (старий вхід – вул. Садова, 55).

Дерево кохання

Під'їжджаючи до Мошногір'я, там де траса Черкаси — Канів перетинає невелику р. Ірдинку, можна побачити дивовижне дерево — дуб зрісся з вільхою. Нерозлучні дерева більше 70 років почувають себе добре, вони вже відсвяткували своє "платинове весілля".

Вчені кажуть, що всупереч поширеній думці, дуб і вільха виросли не з одного кореня. Ймовірніше за все, коли ріс маленький дубок, під його коріння випадково потрапила насінина вільхи. Коли вона проросла, стовбури дерев так щільно терлися між собою, що їхня кора просто стерлася. З часом стовбури дуба та вільхи стали одним цілим.

Три криниці

Гетьманське село Суботів – відоме місце на Черкащині. У цьому селі є стародавня купальня і три криниці: Віри, Надії, Любові. Біля них розташований камінь із написом: "Три криниці викопані за наказом Богдана Хмельницького на честь спільної боротьби українського, російського і білоруського народів у визвольній війні проти польської шляхти". На цьому місці був шпиталь поранених козаків, яких місцевий старець зцілював водами криниць.  

Туристи, які зумисно приїздять до цих джерел, кажуть, ніби вода тут є незвичною на смак і має чи не магічні властивості. До одного з колодязів прикріплено черпак, за допомогою якого кожен охочий може втамувати спрагу.

Місцеві жителі називають їх "криницями кохання". Існує повір'я, якщо дівчина вип'є води з трьох криниць, то через 3 дні зустріне свого нареченого. 

Як дістатися: доїхати до Суботіва можна з Черкас на автобусі з автостанції №2. Три криниці легко знайти за спеціальними вк азівниками в центрі села.