Синтетична пам'ять: щороку черкаські кладовища перетворюються на смітник із пластику
Реклама
Кожен рік з черкаських кладовищ вантажівками вивозять штучні квіти, які забруднюють навколишнє середовище.
Про це пишуть "Вечірні Черкаси".
Тисячі букетів штучних квітів жителі області приносять на кладовища у поминальні дні, і цим увіковічують свою пам’ять про померлих на століття.
Вигорівши на сонці, вже за пару місяців такі квіти перестають прикрашати могили, натомість збираються тоннами на смітниках та забруднюють довкілля.
Комунальники запевняють — не можуть заборонити людям приносити такі квітки, прихильники штучних квітів стверджують — важко знайти їм заміну, адже це бюджетний варіант і принаймні пару місяців вони залишаються яскравою прикрасою могил.
Прикрашаючи могили своїх спочилих родичів штучними квітами, черкащани забруднюють довкілля
— Ми щороку просимо, закликаємо, і звертаємося до парафіян з великим проханням – не нести на могили штучні квіти і вінки, які буквально за якийсь час валяються на смітниках та засмічують наше довкілля.
Краще принесіть невеличкий букетик, але живих квітів, а найліпше посадити на могилі живу квітку, яка б розквітала щовесни та прикрашала могилу спочилих протягом усього літа, — радить Протоієрей Андрій Шпунт, священик Православної Церкви України.
— На кладовищах потім цілі гори цих вінків. Сумна картина, бо ми розуміємо, що їх потім спалюють і той ядучий дим отруює усе живе, або ж вони роками засмічують водойми та ліси. Це світова катастрофа, це сміття не розпадається, воно ж на віки.
Директор Комунального підприємства "Комбінат комунальних підприємств", що утримує міські кладовища, Анатолій Бейн запевняє — їхнє підприємство не може заборонити людям приносити на кладовища штучні квіти та вінки, хоча й зазначає — щороку цілі вантажівки таких квітів, що вже втратили свій вигляд, комунальники вимушені вивозити на сміттєзвалища.
— Мені важко точно сказати скільки штучних квітів ми вивозимо із міських кладовищ, бо вивозимо разом з ними й інше сміття, але точно їх там збирається не одна вантажівка, — розповідає Анатолій Бейн. — Для того щоб люди не купували такі квіти має бути відповідний світогляд та розуміння, яке, на жаль, формується не один рік. Або ж інша менш шкідлива заміна.
Живі квіти — це дуже дорого, особливо ціни на них ростуть саме в період поминальних днів. До того ж живі постоять лише пару днів, а штучні півроку-рік. Раніше люди приносили паперові квіти, які могли б стати адекватною заміною штучним, але зараз такого немає.
Колишній власник мережі магазинів ритуальних послуг Ігор Лєсов запевняє, для того щоб люди перестали купувати штучні квіти влада має ініціювати соціальну програму та запропонувати їм заміну.
— Поминальні дні — один з небагатьох періодів у році, коли ритуальні агентства зароблять чималі гроші. Це ж їх хліб і зрозуміло, що вони не ініціюватимуть відмову від штучних квітів. Знайти якусь альтернативу пластику, наприклад, квіти з тканини чи паперу важко, бо їх виробництво буде не рентабельним, — роз'яснює Ігор Лєсов. — Тому, на моє переконання, перемогти полімерні квіти зможе лише довготривала соціальна програма, зініційована, скажімо, міською владою та церквою, яка запропонує замінити синтетичні квіти на інший символ — молитву чи свічку.
Черкаські екоактивісти, які дають друге життя пластику, переробляючи його на корисні речи у своїй еко-майстерні Preciouslab бідкаються, що свідомість людей міняється надто повільно.
— На 300 000 населення Черкас лише 300 людей прагнуть дотримуватись екологічного способу життя і пропагувати його, — констатує екоактивіст Лідія Криштоп. — Я не можу з цим спокійно жити. Якщо я кожного вечора вертаюся додому і бачу в смітниках купу пластику: пляшок, купу стаканчиків, мене це спустошує.
Тим часом Уманська міська рада намагається позбутися штучних квітів на міських кладовищах, заборонивши їх продаж у місті.
Цьогоріч в Умані не буде спеціально визначених місць для продажу таких квітів. Виконавчий комітет Уманської міської ради не надаватиме дозволи на здійснення виносної торгівлі синтетичною продукцією на території міста.
Місцева влада Черкас відкладає вирішення проблеми безпечної утилізації відходів. На початку 2000-х була спроба ініціювати програму "Чисте місто", в межах якої по місту розставили контейнери для сортування. Проте на ділі лише приватні фірми, що заробляють на переробленні, проводять агітацію серед населення. У 2017 році Кабінет Міністрів ухвалив Національну стратегію управління відходами до 2030 року, а до того часу майже всі відходии потраплятимуть на полігони.
Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть частину тексту і натисніть Ctrl+Enter