206 222 тонни – саме таку кількість сміття «спродукували» жителі Черкаської області минулого року. Усього 159 тонн непотребу потрапило в заготівельні пункти вторинної сировини. Усе інше – знайшло свій «вічний притулок» на 532 місцях видалення твердих побутових відходів. «Вічний», оскільки розмови про будівництво сміттєпереробного заводу в Черкасах ведуться вже 9-й рік, а віз – і нині там.

Тим часом постійно збільшується кількість сміття на Черкаському полігоні, який функціонує вже 24 роки із грубими порушеннями природоохоронного законодавства. Поступове накопичення понад 1,5 мільйона тонн твердих побутових відходів на полігоні призвело до винищення лісу в радіусі 50-100 м навколо нього. А сміттєзвалище, до речі, перебуває у межах унікального природного масиву Черкаський Бір, територія якого, відповідно до програми розвитку заповідної справи, призначена для створення національного природного парку.
Чи «маячить» жителям області перспектива «потонути» у смітті та який вихід із ситуації, що склалася, бачать представники місцевої влади, дізнавалися журналісти «Нової Доби».

«Привіт» із дев’яностих
Черкаський полігон твердих побутових відходів був введений в експлуатацію уже далекого зараз 1992 року. За словами голови Черкаської еко-асоціації «ЕКО-СВІТ» Людмили Ткаченко, протягом 6 років з початку роботи, сміттєзвалище експлуатувалося з грубим порушенням природоохоронного законодавства. 
‒ Проектний термін його роботи становив лише 18 місяців, а дозволу та лімітів на роботу звалища з 1995 року не видавалося, ‒ коментує Людмила Ткаченко. ‒ За цей час був практично знищений ліс у радіусі 50-100 м навколо полігону. Під час відкриття полігону твердих побутових відходів у 1992 році місцеве керівництво обіцяло жителям не допускати порушень в експлуатації та запевняло, що його існування тимчасове, до вирішення питань з утилізації відходів. Однак жодної обіцянки виконано не було.
Тим часом черкащани продовжували продукувати побутові відходи зі швидкістю понад 144 тисячі тонн у рік, тож частину полігону було рекультивовано (на ній зараз розміщено майже п’ять мільйонів метрів кубічних сміття). І почалася підготовка до введення в дію другої черги.
‒ У березні 1999 року Управлінням екобезпеки був погоджений проект розширення полігону й у грудні 2000 року введена в експлуатацію друга черга проекту полігону з проектним терміном роботи 20,4 місяця. При цьому у висновку державної експертизи не були враховані всі вимоги Закону «Про відходи», але й ті зауваження, що були зроблені, не виконані, а полігон почав експлуатуватися, що є також грубим порушенням природоохоронного законодавства, зокрема ст.42 п.1 закону «Про відходи», ‒ розповідає Людмила Ткаченко. - Громадськість неодноразово зверталася до місцевих органів влади та обласного Управління екобезпеки з питань кардинального вирішення проблеми й запропонувала проект програми роздільного збору та утилізації відходів на спеціалізованих підприємствах. Однак підтримки не знаходила.
Тим часом до серпня 2003 року на другому «шматку» сміттєзвалища накопичилося вже понад 835 тисяч метрів кубічних твердих побутових відходів. І хоч з того часу минуло вже 13 років, за словами завідувача кафедри екології та агробіології ЧНУ ім. Б. Хмельницького Олександра Спрягайла, жодна рекультивація на цій частині полігону не проводилася.
‒ Експлуатація 3 частини полігону проводиться з вересня 2003 року і до сьогодні. Припинення експлуатації цієї частини буде завершене після будівництва нового полігону ТПВ, ‒ коментує Олександр Спрягайло.
Як повідомив на запит «Нової Доби» заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів влади Черкаського МВК Роман Буданцев, у 2015 році з міського бюджету було витрачено понад 1 мільйон гривень на проведення робіт з реконструкції ІІ черги полігону ТПВ.
Проте ситуації це, особливо, не рятує.



Уманському сміттєзвалищу – 69 років!
‒ Нині ситуація з побутовими відходами стала загрожуючою. Продовжується порушення умов експлуатації другої черги полігону з вичерпаним терміном. Відсутній постійний моніторинг полігону та інформування про шкідливі викиди у повітря, землю, грунтові води, вплив яких на навколишнє середовище може викликати виникнення надзвичайної ситуації у будь який момент, ‒ повідомляє Людмила Ткаченко. - Стан поводження з побутовими відходами в області, ще гірший. Повсюди у селищах області, вздовж доріг, малих річок та водоймищ розповсюджені несанкціоновані звалища різних побутових відходів, які ніколи не вивозяться і поступово захоплюють усе більше і більше територій. 
Як вдалося дізнатися редакції із відповіді на інформаційний запит начальника Управління екології та природних ресурсів Олени Звягінцевої, реконструкцію полігонів районних центрів Золотоноші, Сміли, Монастирища включено до «Стратегії регіонального розвитку Черкаської області на період до 2020 року». Воно й не дивно, адже вік деяких полігонів дорівнює середній тривалості життя в Україні.
«Пальму лідерства» за довгожительством посідає Уманський міський полігон, розташований на землях Собківської сільської ради. Від села Собківка сміттєзвалище-довгожителя відділяє всього 3 кілометри. Полігон експлуатується з 1947-го року. Проект будівництва сміттєзвалища відсутній, проектна потужність об’єкту не визначена.
Наступний за «віковим цензом» ‒ Золотоніський міський полігон, розташований в адміністративних межах Новодмитрівської та Антипівської сільських рад Золотоніського району. Експлуатується з 1956-го року.
‒ За наявними в Управлінні даними, нині для вирішення питання подальшого розміщення твердих побутових відходів та безпечного поводження з ними проводиться коригування робочого проекту з реконструкції полігону ТПВ в м. Золотоноша та будівництва сміттєсортувальної лінії, ‒ коментує Олена Звягінцева.



Працюю на сміттєзвалищі понад 22 роки
Уже 27 років функціонує Смілянський полігон ТПВ, розташований на землях Залевківської сільської ради. Як зазначила Олена Звягінцева, для вирішення питання функціонування головного смілянського сміттєзвалища у 2015 році за рахунок коштів обласного бюджету виготовлено проектно-кошторисну документацію. Нині триває пошук джерел фінансування для реалізації проекту. 
Перевірити ситуацію на цьому сміттєзвалищі вирішили журналісти «Нової Доби» і несподівано були вражені охайністю полігону величиною понад 5 га, та «глибиною» понад 20 м. 
На в’їзді на територію специфічного комунального закладу невеличка хатинка працівників сміттєзвалища. Тут перевіряють так звані паспорти на сміття і спрямовують транспорт для подальшого відвантаження відходів людської діяльності. Перше, що дивує на місцевому смітнику – це відсутність гір непотребу і неприємного запаху. Крім того специфічний комунальний об’єкт розташований за 2 км від людських осель, тож нікому не заважає.
‒ Щоправда кілька років тому сміттєзвалище горіло, ‒ розповідає працівник комунального закладу Валерій, ‒ тоді сміляни потерпали від диму. З того часу, за словами працівників, ставлення до пожежної безпеки на смітнику надвідповідальне. Щодо відсутності запаху Валерій пояснив, що відходи людської діяльності, особливо харчові, тут не зволікаючи ізолюють шаром ґрунту. А ще розповів, що легкові машини можуть вивантажувати сміття на їхньому сміттєзвалищі безкоштовно. ‒ Це ж краще, ніж по посадках скидати, ‒ додає Валерій і водночас бідкається, що з легковиками бувають проблеми, в дощову погоду вони можуть загрузнути на розбитій дорозі. Тож на цей період робітники готуються до осені, трамбують дорогу будівельним сміттям.

Про себе працівник смілянського міського сміттєзвалища Валерій розповів, що працює на цій посаді понад 22 роки. ‒ Спочатку соромився, шукав кращого, ‒ розповідає чоловік, ‒ а потім зрозумів, що цю роботу теж комусь треба робити. Так і працюю.

Гроші на реконструкцію Монастирищенського полігону просять з Держбюджету
Щодо 24-річного міського сміттєзвалища в м. Монастирище, розташованого на землях Аврамівської сільської ради Монастирищенського району, то гроші на продовження терміну його експлуатації шукатимуть аж у Києві. Так уже виготовлено проектно-кошторисну документацію «Реконструкція існуючого Монастирищенського міського сміттєзвалища для збільшення об’ємів укладки ТПВ Черкаської області». Нині направлено запит до Міністерства екології та природних ресурсів України щодо виділення коштів з Державного фонду охорони навколишнього природного середовища для реалізації планів по реконструкції полігону.



Сміттєзвалища працюють незаконно?
Відповідно до вимог ст. 35-1 Закону України «Про відходи» забороняється проектування, будівництво та експлуатація побутових відходів без оснащення системами захисту грунтових вод, вилучення та знешкодження біогазу та фільтрату. І якщо для захисту грунтових вод та збирання і вилучення фільтрату заходи проводяться, до дегазація відсутня на усіх полігонах області!
‒ Полігон ТПВ оснащений системою захисту грунтових вод – асфальтобетонне покриття, просочене бітумною емульсією, ‒ коментує заступник голови Черкаської ОДА-керівник апарату Сергій Овчаренко. – Водночас, дегазація, спрямована на утилізацію біогазу – відсутня.
Водночас, як повідомив «Новій Добі» Роман Буданцев, у цьому році планується встановлення установки по дегазації полігону ТПВ та виробництву електричної енергії з вилученого біогазу. Це дозволить максимально знизити вірогідність виникнення надзвичайної ситуації на діючому полігоні ТПВ. Рішенням Черкаської міської ради від 26 травня №2-642 надано дозвіл ТОВ «ЛНК» на проведення відповідних робіт.

Сміття «в кредит»
Поки ж встановлення дегазації лише в планах, так само, як і будівництво сміттєпереробного заводу за кошти інвесторів з Королівства Бахрейн, про яке «Нова Доба» розповідала своїм читачам раніше, утримання полігонів влітає місцевим бюджетам у серйозну «копієчку».
За інформацією, наданою Оленою Звягінцевою, минулого року з обласного бюджету було профінансовано майже 474 тисячі гривень на виготовлення проектно-кошторисної документації для вирішення питань функціонування Смілянського міського полігону твердих побутових відходів.
Понад 107 тисяч знадобилося для запобігання виникнення надзвичайної ситуації, пов’язаної з самозагоранням на полігоні твердих побутових відходів в м. Жашків. Цікаво, що ці гроші пішли на погашення кредиторської заборгованості станом на 01.01.2015.
Що ж до міських, сільських та селищних бюджетів, то загалом у 2015 році на заходи, пов’язані з утилізацією побутових відходів було витрачено 4,7 мільйона гривень. Це майже на мільйон більше, ніж за аналогічний період 2014 року (фактично використано 3,9 мільйона у 2014-му).

Загальноукраїнський сміттєвий колапс
«Сміттєві» проблеми Черкащини досить типові для України. Загалом в межах держави лише 4% побутових відходів переробляються на сміттєспалювальних заводах, що генерують позитивну енергію. Це мізерна кількість у масштабах країни.
По-перше, не побудована інфраструктура з роздільного збору, сортування та утилізації твердих побутових відходів. Це суттєво знижує рівень переробки та утилізації, і відповідно підвищує рівень їх захоронення (у 2014 році захоронено на полігонах 96,4% твердих побутових відходів).

‒ Пріоритетом у цьому напрямку повинне стати роздільне збирання відходів,та переробка більшої їх частини у якості вторинної сировини, ‒ коментує Людмила Ткаченко. ‒ На сьогодні існує безліч різноманітних технологій, а серед них - і вітчизняних, які дозволяють переробляти до 90% відходів, тому ж всі ці технології прибуткові, і дозволять одержувати значний прибуток у короткий термін. Ще у 2003 році Черкаським управлінням «Черкасиекоком ресурси» була розроблена «Програма зниження екологічної напруги шляхом переробки та утилізації ТВП як вторинної сировини», але і вона не була прийнята для реалізації.
Другою причиною, що сприяє росту гір непотребу, є проблеми в законодавстві, пов’язаному з поводженням із побутовими відходами. Загалом в Україні відсутня загально-національна стратегія розв’язання проблем засмічення.

40% європейського сміття йде на переробку
Водночас кожен з 500 мільйонів мешканців ЄС в межах відходів домогосподарств в середньому генерує півтонни побутового сміття на рік. Загалом ЄС продукує близько 3 млрд тонн відходів на рік – 40% з цього повторно використовується або йде на переробку.

За даними аналітиків Інформаційної кампанії «Сильніші разом!», сфера поводження з твердими відходами та переробна індустрія у ЄС має оборот у
€137 млрд., що є трохи більше 1,1% всього ВВП. Разом ці сфери створюють 2 мільйона робочих місць. І у випадку, якщо країни-члени ЄС будуть переробляти 70% їх відходів, це дозволить створити ще 500 тисяч нових робочих місць у межах ЄС.

Лідерами з переробки є Німеччина, Нідерланди та Австрія, де переробляється близько 70% відходів. Швеція, Данія, Бельгія та Люксембург мають трохи нижчі показники.

Тож поки українці, за відсутності пунктів прийому вторинної сировини, вимушені скидати у контейнери небезпечні відходи, такі як ртутні та енергозберігаючі лампи, старі та поламані прилади, у яких містяться небезпечні токсичні елементи, європейці зобов’язані переробляти 50% муніципальних відходів та 70% будівельних відходів до 2020-го року

Такий підхід заснований на низці конкретних планів та законодавчій Директиві (Waste Framework Directive), яка є основою політики ЄС щодо відходів, спрямованих на зменшення негативних наслідків для здоров’я громадян та навколишнього середовища, а також побудови енергетично та ресурсно ефективної економіки.
Директивою вимагається від країн членів-ЄС частку того сміття, що йде на звалища, скоротити до 30%, а спалення – до 20% в масштабах ЄС. До 2050 на переробку повинно йти до 100% відходів.
Наразі близько 40% спрямовується на звалища, 40% переробляється або компостується, а решта спалюється.

Мовою цифр

Черкащани продукують близько 715 тис м3 побутових відходів на рік. У перерахунку на вагу – 144,4 тис тон сміття.

141,5 тис тон сміття «осіли» на Черкаському міському сміттєзвалищі у 2015 році.

Загальний обсяг сміття на черкаському полігоні ТПВ складає понад 1,5 мільйона тон.

ПрАТ «Черкасиавторесурси» в 2015 році обробило понад 391 тонн полетилену та майже 5 315 тонн ПЕТФ-пляшок.