Музей унікальних електролічильників вже багато років плекають працівники Канівського РЕМ. Там зібрали прилади обліку електроенергії ледь не «всіх часів і народів». Серед екземплярів - справжні раритети: лічильники, що випущені у Німеччині, Англії, Угорщині до і після Другої світової війни, тобто у 30-50-х роках минулого сторіччя.

Про це інформує прес-служба "Черкасиобленерго".

Деякі із них, перед тим, як потрапити на стенд, десятки років вкривалися пилом у комірчинах канівчан та жителів області.

Близько сотні рідкісних моделей лічильників електроенергії, виготовлених у різні часи та у різних країнах, нині прикрашають стенд-виставку єдиного в області музею приладів обліку електроенергії.

Створити музей 20 років тому спонукала непроста ситуація, що склалась у сенсі використання споживачами різних приладів обліку електроенергії. І яких тільки не було у використанні лічильників у ті роки…

- Ось лише гляньте: це – лічильник угорської фірми «Ganz & Ck.» 1944 року випуску. А цей лічильник тієї ж фірми, але вже 50-х років. Ось ще лічильник англійської фірми «Feranti». Один із найунікальніших – лічильник 50-х років, випущений на берлінському підприємстві, що у назві мало прізвище «вождя всіх народів» - Йосипа Сталіна - EAW. Ved-Elektro-Apparate-Werke. J.W. Stalin Berlin-Treptow. Та, мабуть, найстаріший німецький лічильник, випущений ще до приходу Гітлера до влади. Рік випуску із часом стерся, але на корпусі приладу видно герб Веймарської республіки, - захоплено розповідав журналісту про своє дітище творець музею, майстер енергозбуту Канівського РЕМ Станіслав Пересунько. Створювати колекцію електролічильників він розпочав одразу, як тільки у далекому 1999-му став працівником Канівського РЕМ. 

- І як же виникла ідея створення такого музею?

- Стенд створювали не як музей, а як практичний посібник. Наприкінці 90-х років катастрофічно не вистачало літератури по лічильниках, які були у користуванні у споживачів. Серед них було багато приладів, випущених у різні часи і у різних країнах. Тож існувала потреба перевіряти на спеціальному обладнані, чи правильно вони обліковують електроенергію. А ще вивчення цих приладів дозволяло підвищувати кваліфікацію наших працівників. Адже при навчанні молодих спеціалістів необхідно знайомити із діючим обладнанням. Крім того, вишкіл не за навчальними посібниками, а на наглядних прикладах, значно скорочував термін підготовки працівників. Тому ми і вирішили збирати колекцію лічильників, які тоді були у вжитку. 

- Він і досі слугує для навчання?

- Споживачі Канева і району, звісно не без нашої допомоги, вже давно замінили старі лічильники на нові. Тому стенд із часом перетворився на чудовий музей.

- А який предмет Ви вважаєте найунікальнішим раритетом?

 До клем під'єднували годиник, який і давав команду лічильнику за яким тарифом вести облік

- Важко сказати. Кожний лічильник по своєму унікальний. Ось цей індуктивний лічильник 60-х років фірми «Електра» - двотарифний. Він дозволяє вести облік спожитої електроенергії за двома тарифами – денним і нічним. А цей прилад англійської фірми «Feranti» може обліковувати електроенергію аж до 10 мільйонів кіловат годин, без переходу через «0».

Це значно перевищує можливості сучасних електронних лічильників.

Втім, вважаю, найбільшим раритетом є сам музей. 

- Чому Ви так думаєте? 

- Всі зібрані експонати – працюючі лічильники. Тобто, будь який із них можна встановити зараз і він буде вести точний облік електроенергії використаної споживачем. 

- І яким чином, якщо не секрет, Ви збирали ці експонати? 

- По-різному. Загалом, кожний із лічильників колись вів облік електроенергії у того чи іншого споживача. А потім застарілі моделі із плином часу поступово виводили із користування. Частина приладів довго вкривалася пилом у коморах чи на горищах жителів міста, району чи області. А потім люди, дізнавшись про наш музей, самі їх нам віддавали. Також раритетні лічильники нам передавали і наші колеги із інших районів.

 Лічильник виготовлений у Німеччині до приходу нацистів