Сиплеться штукатурка, тече дах та немає газу. У невеличкому гуртожитку на вулиці Мендєлєєва, 14/2 сьогодні проживає п'ятеро черкаських родин.

Будівля, збудована ще 1938 року, перебуває у жахливому стані та роками не знала капітального ремонту. Як мешканці виживають в таких складних умовах та чому владці не звертають уваги на проблемний будинок – дізнавався сайт vikka.ua.

У старенькому 78-річному гуртожитку кожна родина має дві кімнати загальною площею 24 кв. м. Одна кімната слугує спальнею, а інша – кухнею. Ванної кімнати тут немає, а туалет спільний для всіх.

Мама Олі працює в обласній лікарні та живе у гуртожитку з 1989 року. Зараз на 24 кв. м. мешкає також дівчина, її брат та двоє дітей дошкільного віку. Раніше жив ще й чоловік Олі.

"Дуже багато платимо за гуртожиток – 1500 грн. кожного місяця. Окремих лічильників немає. Є загальний лічильник і показники з нього діляться на всі квартири. Газ не підведений. Їсти Готуємо на електричних плитках. Газовий балон поставити не можемо. Це небезпечно – може вибухнути", – розповідає Оля.

Взимку в гуртожитку температура така, як і в лікарні, бо має єдину систему опалення. Водопровід у кожного підведений окремо. А електрична проводка 40-х років часто загорається.

"Тут і дах протікає. Два роки тому на нього впала сосна. Міняли шифер за свої кошти. Труби в туалеті 15 років тому міняли теж за свій рахунок, але зараз вони вже перегнили. Якщо ми знову не поміняємо їх, то взимку не буде куди ходити в туалет, – бідкається жінка. – Будівля просідає, руйнується, а нікому діла до нашого життя немає. Мама у 2000-му році стояла в черзі на житло, була 68-ю в списку, а цього року вже 172-га".

Цей будинок перебуває на балансі Черкаської обласної лікарні, але утримувати його у належному стані закладу не вистачає коштів. Головний лікар Олександр Дудник каже: проблема в тому, що держава не виділяє кошти на утримання приміщень такого типу.

"Я дав добро, щоб мешканці приватизували житлову площу. Люди живуть там, і це нормально що вони усувають неполадки, які виникають", – пояснює головний лікар.

Працівники лікарні говорять, що коли з'являються проблеми зі світлом чи обвалюється штукатурка, то лікарня по мірі можливостей допомагає лагодити приміщення. Наголошують, що обласна лікарня – це неприбуткове підприємство. Грошей ледь вистачає на першочергові потреби корпусів.

Ніхто із персоналу не міг згадати, що ж раніше було у приміщенні будівлі. А теперішні мешканці кажуть, що раніше в приміщенні гуртожитку були палати для психічно хворих.

Питання розширення житла перебуває в компетенції місцевої влади. Але чиновники навідуються до мешканців будинку лише перед виборами. Обіцяють допомогти, та лише на тих обіцянках діяльність і обмежується, – кажуть мешканці гуртожитку.

Ситуація із житлом  – болюче питання не лише в Черкасах, а й по всій країні. Кімнати у гуртожитках черкащани колись отримували як тимчасове житло. Тепер у них змушені жити разом три покоління. На одну людину припадає менше шести квадратних метрів. І це при тому, що згідно зі ст. 47 Житлового кодексу, норма житлової площі в Україні встановлюється в розмірі 13.65 кв. м. на одну особу.