Біля приміщення лікарні в селі Виноград  Лисянського району в середу, 3 липня стоять кілька сотень селян. Більшість прийшла пішки. Частина приїхала велосипедами, автомобілями і навіть мотоблоками. Вони прибули на зустріч із лідером Радикальної партії Олегом Ляшком.

Олег Валерійович розповідає про свою програму.

– У депутати ідуть бізнесмени та діти президентів. А я хочу аби депутатами стали прості люди – вчителі, лікарі. Ваші діти. Кількість депутатів треба скоротити до 250. Бо зараз вони на роботу не ходять, а зарплату гарну отримують. Хочу, щоби депутати не бігали округами, а звітували перед людьми про зроблену в своєму окрузі роботу. Бо бачу, що депутат Рибчинський балотувався в Києві, а тепер їде у Львів. А чого? Бо нема що сказати своїм виборцям. Днями підійшов до іншого депутата – Павла Різаненка. Просив його підписати папери за ухвалення закону про хімічну кастрацію педофілів. Він відмовився. Каже, що цей закон неправильний. Звісно, неправильний. Бо їхніх дітей не ґвалтують і не вбивають!  Бо їхні діти – за кордоном.  А наших хто захистить?

Олег Ляшко представляє селянам кандидата по 199 мажоритарному округу від Радикальної партії. Це – Володимир Копійченко. Чоловік живе в Тальному. Працює бухгалтером газети «Тальнівщина». Раніше був заступником голови РДА. 

– Володимир – порядна людина. Підтримайте його і матимете у Верховній Раді гарного депутата. Номер Радикальної партії у загальноукраїнському виборчому бюлетені – шістнадцятий.

Ляшко хоче створити в Україні земельний банк.

– Я проти продажу землі іноземцям. Бо наші депутати лише чекають моменту, коли це буде дозволено. Українська земля має бути в українських селян. Держава має створити земельний банк, щоби за дорого викуповувати земельні паї в бажаючих. Має бути фіксована ставка оплати за пай – 15% від вартості землі. Бо Яковишин у Чернігівській області дає людям 18%, а в іншому селі платять гнилою соломою. Так не повинно бути. Паї мають коштувати 30 тисяч доларів.

Олег Валерійович іде в лікарню. У супроводі головного лікаря Миколи Шевченка обходить кабінети. Зупиняється біля стоматолога.

– Попередній був у нас та поїхав, – бідкається головлікар. – Та й цей із часом утече. Бо зарплата мала.

– Як вас звати? – запитує Ляшко. – Володимир? А яка зарплата? Чотири тисячі гривень?

Олег Валерійович повертається до присутніх.

– Молодий фахівець має 4 тисячі зарплати! А до цього він сім років учився в медичному інституті. У Польщі такий лікар отримує дві тисячі євро. Там гарно платять і медичним сестрам. А що може утримати гарного фахівця в селі? Тільки гарна жінка та зарплата.

– Гарну жінку ми йому знайдемо, – кажуть медсестри. – Із зарплатою гірше.

– Оце така медична реформа, – обурюється Олег Ляшко. – Вона для села не годиться. Головний лікар каже, що на ліки виділяють 500-700 гривень щомісяця. У ФАПі нема зарплати. У лікарні старі ставки. А уряд тільки обіцяє західним кредиторам зменшити видатки на людей. Бо їм треба залатати дірки в бюджеті. Хочуть аби до 2050 року нас залишилося  20 мільйонів. Контролю за цінами немає ніякого. Насправді націнка мусить бути не більше 10-15%. Потрібний порядок і жорсткий контроль за якістю ліків. Тих, хто бодяжить і підробляє – в тюрми на 15 років. На онкологію грошей у бюджеті нема зовсім. Зате на офіс президента Зеленського знайшли 300 мільйонів гривень. То дайте ці гроші хворим людям! Я вимагаю відставки Супрун. Вона має паспорти іноземних держав і може в будь-який момент сісти на літак і полетіти звідси. А нам і нашим дітям тут жити.

На завершення Олег Ляшко говорить із директоркою школи. Обіцяє посприяти у виділенні коштів на котли. Обидва вийшли із ладу. Вартість одного – понад 400 тисяч гривень.

Сергій Осавуленко