Уже за місяць мають офіційно ліквідувати ЖЕКи, тож черкащани активно взялися за створення ОСББ. Процес настільки «закрутився», що загальна кількість об’єднань співвласників багатоквартирних будинків змінюється чи не щодня.

Зараз їх близько 200, проте по 2-3 «новоспечені» юридичні особи з’являється лише за одну добу.

Разом з тим травневі платіжки, суми в яких зросли практично на половину, спонукають містян не лише об’єднуватися в ОСББ, а й шукати шляхи здешевлення квартплати, проводячи енергомодернізацію.

Скільки це коштує, чи виправдовують себе витрати та де власники квартир і будинків можуть взяти пільгові кредити на утеплення дізнавалися наші кореспонденти.

Останнє подорожчання газу для споживачів у житловому секторі з 1 травня 2016 року становило майже 40%, а за тепло доведеться платити на 60% більше, ніж раніше. В опалювальний період це стане важким випробуванням як для власників приватних будинків, так і для мешканців стандартних багатоповерхівок, адже значно збільшить затрати на житлово-комунальні послуги, передусім на опалення, гаряче водопостачання та електроенергію.
Власники приватних будинків, які «не ділять» дах і під’їзд із сусідами, «утеплюються» за власний кошт і власними силами. Ті, хто встиг зробити це ще до суттєвого «стрибка» долара, нині – уже підраховують зекономлене.

Платити стали вдвічі менше
Шполянин Володимир Коваль має теплогенеруючі прилади на «усі випадки життя»: і твердопаливний, і газово-електричний котел, який працює за «спареною» системою. Вугіллям і дровами вже давно не користується – дорого. Щоб у холодну пору року отоплювати трикімнатний будинок потрібно 5 тонн вугілля та три машини дров. За нинішніми цінами – це 15-16 тисяч гривень.
— Але для резерву – нехай буде. Невідомо ж, що в нас цьогоріч буде з газом. Хоча після останнього подорожчання електроенергії, газом усе-таки «грітись» найдешевше. Звісно, за умови, що квартира утеплена, – говорить пан Коваль.
Свою домівку Володимир утеплив ще 7 років тому. Внутрішнє утеплення двох кімнат обійшлося сім’ї у «кругленьку» на той час суму – 5 тисяч гривень, за тодішнім курсом – тисячу доларів. Проте інвестиції окупилися буквально за кілька років.
— Потім ми ще встановили євровікна, щоб тепло «не вилітало» назовні, – коментує Володимир Коваль. – Зараз у цих двох кімнатах тепло, як у рукавичці. Хотілося б «утеплити» і залу, проте зараз ціни такі – не наздоженеш.
Сусід Володимира Роман Масельський «утеплявся» у 2014-му. Теж міняв вікна, проте утеплення стін робив не внутрішнє, а зовнішнє. Пінопласт, штукатурка й робота майстрів обійшлися господарю в 24 тисячі гривень (за тодішнім курсом – 2 тисячі доларів), проте ефект відразу ж позначився на платіжках, адже використовувати тепла сім’я відразу ж почала вдвічі менше.
– Будинок у нас великий – отоплюємо 150 квадратних метрів, тож якщо раніше використовували 800 кубів газу, то тепер – максимум 400-450, – розповідає Роман Масельський. – Маємо також котел на дровах, яким інколи протоплюємо за відсутності морозів.
Черкащани взяли майже 4 тисячі «теплих» кредитів
Проте власних коштів на утеплення будинків вистачає далеко не всім. Спеціально для тих, хто хотів би платити за теплу домівку частинами, була створена державна програма допомоги з фінансування модернізації житлового сектору. Мова йде про так звані «теплі кредити», які відшкодовують за рахунок держави частину витрат на утеплення будинків з метою зменшення споживання енергоресурсів. Ініціатива впроваджується трьома уповноваженими банками ПАТ АБ «Укргазбанк», «Державний експортно-імпортний банк України» (Укрексімбанк) та ПАТ «Державнй ощадбанк України». На Черкащині в 2016 році було видано 728 «теплих» кредити на загальну суму 13,4 мільйона гривень. Від 20 до 70% «тіла» цих кредитів відшкодовують за державний кошт, а також з обласного та місцевого бюджетів.



– Згідно з цією програмою маємо 20% відшкодування на придбання котлів, 30% на термомодернізацію та 70% тим власникам, які користуються субсидією, – розповідає начальник відділу енергетики, енергозбереження та експлуатації ЖКГ Управління ЖКГ Департаменту містобудування, архітектури, будівництва та ЖКГ Черкаської ОДА Ганна Банделюк. – Ця сума від «тіла» кредиту компенсується з Державного бюджету. Що ж до відсотків, то від четверті до половини відсоткової ставки компенсується, відповідно, з місцевих бюджетів. Останнім часом люди почали набагато активніше брати ці кредити, адже бачать ефект, що мають ті жителі області, хто вже «утеплився». Загалом же з початку дії програми фінансової підтримки, тобто з жовтня 2014 року, на Черкащині уповноважені банки видали 3 934 кредити на загальну суму 63 мільйони гривень. Завдяки співфінансуванню з місцевих органів влади, термін дії програми на Черкащині продовжений і на 2016 рік. З обласного бюджету на відшкодування відсоткової ставки за «теплими» кредитами для населення у межах програми виділено 300 тисяч гривень.
Перше місце за кількістю виданих кредитів на впровадження енергоефективних заходів, посідають кредити видані фізичним особам. Таких з початку року було видано 757. На другому місці – кредити, видані для придбання котлів – 24, і лише три кредити на енергомодернізацію отримали ОСББ обласного центру. Черкаський показник є типовим для України. За даними Мінрегіонбуду в 2015 році було видано 1,300 млн гривень кредитів (~50 млн доларів). Середній розмір кредиту для фізичної особи становить 20 тис грн, середній розмір кредиту для ОСББ – 110 тис грн (від загального обсягу Програми розмір кредитування ОСББ складає лише 1,3%).
– За цим показником Черкащина перебуває на 5-му місці по Україні, – коментує Ганна Банделюк. – Найбільше отримано кредитів для придбання котлів населенням у Черкаському, Уманському та Золотоніському районах, для впровадження енергоефективних заходів – у Черкаському, Чорнобаївському та Звенигородському районах. Незначний інтерес ОСББ до цих кредитів, можливо, пояснюється тим, що для досягнення суттєвої економії потрібна відразу комплексна термомодернізація – утеплення не лише стін, а й підвалу, даху, заміна вікон і дверей. Серед тих ОСББ, які брали кредити, суми до 50 тисяч гривень на строк до 3 років з можливістю дострокового погашення. Кредит також можна взяти й на утеплення окремої квартири.

«Латкове» утеплення – шлях в нікуди?
Зазвичай наляканий платіжками за зимовий опалювальний сезон більш-менш забезпечений мешканець багатоквартирного будинку вирішує, що чекати якихось дій від держави немає сенсу, а об’єднуватися з часто абсолютно незнайомими сусідами – це незвична практика. Тому «найкращим» виходом для такого мешканця стає індивідуальне утеплення своєї квартири. Законом України на сьогодні такі дії абсолютно не регулюються і не забороняються. Але згідно із законами фізики, якщо власник утеплює клаптик стіни умовно навколо свого вікна, то на межі утепленої і звичайної стіни виникає так звана «точка роси», де буде накопичуватися конденсат, внаслідок сусідства «холодних і теплих зон». Очевидно, що це призведе до появи грибка в інших мешканців цього будинку, і поступового руйнування капітальних стін будинку. Крім того, суттєвої економії власник такої енергомодернізації не отримає, тому що буде продовжувати платити по встановленому нормативу.
– «Латкове» утеплення – це дурість, – переконаний голова правління ОСББ «Прометей», що на Смілянській, 75 Володимир Понура. – Так, ті люди, що «утеплилися» відчують ефект у своїй квартирі, але ж перепад вологості почне руйнувати стіни й замість 200 років такий будинок простоїть 70, а то й 50. Особливо це небезпечно для панельних будинків. Я вже не говорю про те, що це жахливо неестетично. Утеплення будинку має бути комплексним. Ми в «Прометеї» проводимо роботу по енергомодернізації з 2002 року, а до стін ще навіть не дійшли. Спочатку замінили двері на пожежних виходах (це був гуртожиток, а двері такі благенькі, що не тільки вітер гуляв, а й сніг в коридорі лежав), поставили пластикові вікна, замінили бойлера з регулятором для підігріву води в будинку, що теж створило умови для економії. З останнього – замінили всі лампочки в місцях загального користування на енергозберігаючі світильники з датчиком руху. Це вже дозволило зменшити споживання електроенергії в 3-4 рази. Нині лише на світлі в будинку економимо 700-800 гривень щомісяця, а після подорожчання наші заощадження таким чином складуть приблизно 1 – 1,5 тисячі гривень. Звісно, провести всі ці маніпуляції силами самих лише мешканців (103 квартири, приблизно 350 жителів – авт.) було б дуже складно. Тому за цей час ми 5 разів брали участь у Програмі співфінансування капітальних ремонтів будинків, які перебувають на балансі комунальних підприємств Черкаської міської ради (фінансування ремонту 50 на 50 ОСББ та місто) та двічі брали кредит – один на 11 тисяч у «Приватбанку», інший нещодавно на 18 тисяч в «Ощадбанку» по програмі енергоефективності (йдеться про «теплі» кредити – авт.) Усі кошти акумулювали за рахунок квартплати на банківському рахунку ОСББ. Гроші безпосередньо з мешканців не збирали ні разу. Але до комплексної завершеної енергомодернізації лежить ще довгий шлях – утеплення цоколів, технічного поверху, даху, «обмостка» і лише потім – комплексне утеплення стін з використанням орнаменту. І, звісно, без жодних «латок».
Володимир Понура переконаний, що лише комплексна енергомодернізація багатоповерхівки з встановленням теплопунктів, які дозволять регулювати температуру в конкретному будинку, лічильників тепла, які покажуть реальні конкретні показники використання тепла, дасть бажаний результат з економією в 50, а то й більше відсотків.

Утеплення «попід’їздно» та стратегічне мислення
У тому, що утеплення має відбуватися хоча б попід’їздно запевняє і голова ГС «Черкаська асоціація ОСББ та ЖБК «НА ВАРТІ», голова правління ОСББ «Орджонікідзе 96-3» Володимир Друмашко, адже окрім перепаду температур «латки» потворять зовнішній вигляд будинку, окрім того на такі роботи практично не дають гарантії.



– Усе це роблять різні спеціалісті, різної фаховості й добросовісності, із різною технологією та матеріалами, тож навіть якщо весь будинок утеплити «полатково», позитивного ефекту це все одно не дасть. До того ж, такі фірми дають гарантію максимум 1 рік. На мою думку, краще вже заплатити більше, але отримати гарантію у сертифікованої фірми й одночасно утеплити хоча б один під’їзд. Власне, найважче пояснити людям, що зараз вони здають гроші на утеплення сусіднього під’їзду, а вже за кілька місяців модернізуватимуть їхній. Адже якщо в будинку стоїть тепловий лічильник – з якого боку не починай утеплювати, економія буде для всіх, – ділиться роздумами Володимир Друмашко. – Потім починаються чвари й між жителями одного під’їзду – мешканці квартир, що розміщені в центрі будинку, вважають, що треба рахувати по зовнішній площі, ті ж, хто мають «кутові» квартири – проти, адже разом із зовнішніми стінами їхня квадратура однозначно більша. Ті, хто «утеплився» раніше, відмовляються брати участь у модернізації підмурка та сходових клітин, а жителі нижніх поверхів – у ремонті даху.
Сам Володимир Друмашко пройшов складний шлях модернізації колишнього гуртожитку, у якому в 2000 роках почалася реконструкція. Спочатку фірма «Фонд захисту і реконструкції житла» узялася за капремонт, а потім, коли власники квартир почали з нею судитися… зникла.
– Коли я придбав приміщення у цьому будинку (квартирою його важко було назвати), то там в аварійних умовах проживала лише одна жінка. У неї була підключена холодна вода й протягнутий один електричний кабель. І все. Це було влітку 2011 року. У 2012 ми вже підключили опалення, коли робили врізку в тепломережі, то відразу поставили теплові лічильники перед опалювальним сезоном, – пригадує Володимир Друмашко. – Ось нещодавно встановили автоматичне регулювання вхідного клапану в тепловому пункті із зовнішнім датчиком температури. Обійшлося це в 46 тисяч гривень. Половина цих коштів – за рахунок програми ЧМР по співфінансуванню ОСББ, інші 23 тисячі – кошти власників квартир, які збирали додатково. З 36 квартир вийшло приблизно по 640 гривень. У цьому опалювальному сезоні економія уже становила 20%, тож вважаю, що такий потужний регулятор – це хороша інвестиція у майбутнє.
За словами Володимира Друмашка, серед депутатів Черкаської міської ради не раз виникали дискусії щодо того, що програмою співфінансування підтримують не лише капітальне, а й «латкове» утеплення фасадів, тож у цьому питанні потрібна ясність і єдина стратегія міста щодо реконструкції житлового фонду.

Що ми обіцяли Євросоюзу
Єдиної стратегії щодо енергомодернізації житлового фонду від України вимагають і умови вступу до Євросоюзу. 
Підписання Україною Асоціації з ЄС вимагає чіткого дотримання умов Угоди, однією з яких є необхідність реформування енергетичного сектору в рамках Енергетичного Співтовариства. Як демонструє досвід країн Західної та Східної Європи, які вже давно і цілком успішно пройшли цей етап, одним із найбільш затратних є житловий сектор, тому енергомодернізація житлових будівель – це ключова точка в підвищенні енергоефективності країни в цілому. Тим більше, що за даними ЄБРР український житловий сектор є одним із найбільших в Європі: понад 10 мільйонів багатоповерхівок
Водночас, за даними Держстату України витрати на теплозабезпечення багатоповерхівок зростають щороку. Зокрема в 2015 році на оплату житлово-комунальних послуг мешканці багатоповерхівок сплатили 61,9 млрд гривень, що становить 95,2% від нарахованої суми витрат у 65 млрд гривень. Для порівняння – у 2014 році ця сума становила 47 млрд гривень, тобто на 30% менше. 
І це суттєве зростання витрат пов'язане не лише із збільшенням вартості на газ і тепло для населення. Значно збільшує цифри у квитанціях на оплату неефективне використання теплової енергії у житловому секторі. У середньому в Україні споживання теплової електроенергії становить 0,17 ГКал/м.кв., що перевищує стандарт ЄС на 47 %, підтверджують дані Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України. Фактично ці надлишкові 47% Україна втрачає щомісяця. 
Суттєво зекономити у витратах електроенергії та тепла покликана Програма підтримки ОСББ та ЖБК у м. Черкаси «Формування відповідального власника житла» на 2016-2017 роки. Нею передбачено співфінансування капітального ремонту будинків ОСББ та ЖБК задля впровадження енергозберігаючих заходів.



– До такої енергомодернізації ми зараховуємо ремонт покрівлі, утеплення стін, заміну вікон та дверей, встановлення індивідуальних теплових пунктів та приладів обліку ресурсів, модернізацію внутрішньобудинкових мереж та систем, а також улаштування електроощадного освітлення місць загального користування, – коментує начальник відділу сприяння ОСББ Черкаського МВК Оксана Прітченко. – З липня 2013 року й до сьогодні можливістю участі в міській програмі підтримки скористалася 81 ОСББ.
За словами Оксани Прітченко, кошти співфінансування можна отримати в тому разі, якщо на загальних зборах співвласників будинку, в якому функціонує ОСББ чи ЖБК, ухвалено рішення щодо проведення капітального ремонту будинку з метою досягнення енергоощадності. Необхідною умовою є також достатня кількість власних коштів на рахунку ОСББ. Підготувавши пакет необхідних документів та звернувшись до міської ради, ОСББ та ЖБК можуть взяти участь у програмі підтримки.
Для ОСББ та ЖБК, які звернулися вперше, спів інансування надається у співвідношенні: 70% (кошти міського бюджету), 30% (кошти ОСББ), для повторних звернень – 50% / 50%. Капітальний ремонт або заміна ліфтів співфінансується 70%/30%. Загалом для виконання цієї програми у 2014-му було виділено близько 922 тисяч гривень, а минулоріч – більше 4 мільйонів.

Утеплення по-литовськи
В умовах підвищення тарифів та тотальної економії Україна цілком може використати довід іншої країни пострадянського простору – Литви, яка нині проводить досить масштабну програму реновації житлового сектору.
– Протягом 2013-2015 років урядом Литви було затверджено фінансування 2069 проектів комплексної реновації, – коментує аналітик Інформаційної кампанії «Сильніші разом!» Ольга Науменко. – За інформацією Мінрегіонбуду, це становить приблизно 7 % від загальної кількості житлового сектору Литви й до 2020 року планується профінансувати реновацію ще 20 000 багатоповерхівок. Зараз дуже вигідними є умови кредитування проектів підвищення енергоефективності в житловому секторі Литви: грант на 35% від вартості проекту, низька відсоткова ставка по цільових кредитах – 3 %. 
Зважаючи на те, що витрати на послуги ЖКГ в Україні можуть досягти астрономічних 90-100 млрд грн уже цьогорічного опалювального сезону, саме час замислитися над адаптуванням литовського досвіду до українських реалій.