У багатьох населених пунктах декомунізатори натрапили на рішучий супротив місцевого населення.

Проводячи аналогії з перейменуванням вулиць в Черкасах, можна зробити висновок, що зазвичай селяни не хочуть міняти назву через один аргумент: “до старої звикли, вона й так влаштовує", пише Інфоміст.

Особливо це стосується великих населених пунктів, як-от Чапаєвка на Золотоніщині. 3-тисячне село не хоче зватися Богушковою Слобідкою. Таку назву населений пункт мав до 1923 року. Загалом, село має давню історію.

Ще у 17 столітті воно було центром Богушківської козацької сотні спочатку Кропивнянського, а згодом Переяславського полку. Проте зараз повернення до історичної назви селян цікавить не дуже. – Мені подобається назва Чапаєвка, тому що я вже звикла до неї, як і до самого села. Якщо її переіменують так, як нам говорили, то я просто виїду звідси! – аргументує свою думку житель села в коментарі “Громадському“.  

У деяких селах супротив перейменуванню зрозуміти в принципі нескладно. Так, на Маньківщині жителям села Вікторівка пропонують три не дуже милозвучні варіанти: Поминник, Кремезовичі і Кремезовицьке.

Всі назви, як на підбір, і для жителів Жовтневого, що на Монастирищині: Бубельня, Живорезівка, Пшиків. Бути поминниківчанами чи бубельнівчанами в цих селах поки що не горять бажанням. Не в захваті від ідеї перейменування ще в двох населених пунктах. На Чорнобаївщині жителі селища Комінтерни не хочуть перейменування на пропоновані Піддубне або Сливки. Селяни з Кірового, що в Корсунь-Шевченківському районі, і на запропонований варіант не згодні (Корнилівка), і своїх пропозицій не вносять.

При цьому кіровці готові підкоритися волі парламентарів.За інформацією Черкаської ОДА, селяни погоджуються на перейменування, яке здійснить Верховна Рада України. Далі всіх у своєму опорі декомунізації пішли на Чорнобаївщині.

Тут сільські ради проголосували за залишення старих назв селам Жовтневе і Жовтневий промінь. Народні обранці аргументують рішення “волевиявленням жителів територіальної громади”.