На 28 травня скликана позачергова сесія Черкаської обласної ради. У порядку денному – затвердження перспективного плану об’єднання територіальних громад в Черкаській області, інформують Вечірні Черкаси.

 

Минулого тижня відповідні проекти обговорили на слуханнях у обласній раді.

 

Нині в Черкаській області налічується 855 сільських, селищних, міських населених пунктів, розділених на 20 районів. У 364 сільських радах проживає до тисячі жителів, у 138 – від однієї до трьох тисяч і тільки на території 48 – більше трьох тисяч. Тож нині села пропонують об’єднати у більші громади, які матимуть більше фінансів, і, відповідно, більше можливостей для забезпечення комфорту своїх мешканців. Влада буде більш дешевою, що дасть можливість спрямувати більше коштів на потреби людей, на розвиток інфраструктури і транспортного сполучення тощо. Проте об’єднання є справою добровільною, як і питання, яким чином і у якому складі об’єднуватися – належить вирішувати самим людям.

 

Утім, зауважує голова Драбівської райради, член правління Асоціації голів райрад Черкащини Володимир Дзега, проекти, представлені на розгляд в обладміністрацію – створені без обговорень із громадами. Дзега зазначив, що Драбівщині фактично “нав’язують” об’єднання у три територіальна громади, тоді як районна рада виступала з пропозицією створення шести громад.

 

Не всі погоджуються з планами об’єднання і в Шполянському, Катеринопільському та Звенигородському районах, розповідають в «Об’єднанні територіальних громад – ЧЕРКАЩАНИ». Наприклад, села Шполянського району – Сигнаївку і Надточаївку – хочуть приєднати до Матусова, самі ж вони хочуть приєднатися до Сигнаївки або ж Шполи. Деякі села хотіли б приєднатися до Кіровоградської області, але це неможливо.

 

– Процес об’єднання громад правильний з точки зору управління та ламає більшовицьку систему рад. Але важливо, щоб усе відбувалося за згоди громад, зручно їм буде так чи ні, вони так хочуть чи ні, а не за рішенням чиновників. Друге – це децентралізація повноважень. Сьогодні голови двох сіл не можуть вирішити питання того ж самого автобусного сполучення між своїми селами. І третє – ми наполягаємо на тому, що спочатку має відбутися фінансова децентралізація. Якщо голова сільради знатиме, що в нього скільки надходить податку на доходи фізичних осіб, скільки плати за землю тощо, то він може з іншими головами сільрад чи депутатами збиратися і обговорювати, що буде, якщо ми об’єднаємося в одну громаду і в один бюджет. Тож спочатку має бути децентралізація повноважень і фінансова децентралізація, а тоді вже можна говорити і про об’єднання, - зауважує голова ГО «Об’єднання територіальних громад – ЧЕРКАЩАНИ» Олександр Коваленко.

 

Заступник голови ОДА Юрій Сас заспокоює: розроблений перспективний план не є обов’язковим до виконання, це лише пропозиція:

 

- Оскільки об’єднання громад є добровільним, то такий перспективний план є лише методикою, дороговказом. Громади можуть як врахувати його в своєму об’єднанні, так і піти іншим шляхом. Ніхто не буде силувати громаду. Це просто експертний висновок, який буде затверджений рішенням обласної ради для того, щоб здійснювати подальші кроки у напрямку цієї реформи. У більшості районів розуміння того, що об’єднуватись потрібно, вже є. Ми зараз дискутуємо по питаннях, наскільки укрупнювати громади, що вважати рівнем їх спроможності і самодостатності, яким чином, коли, за яких умов буде об’єднання.

 

Немає у і кінцевої дати, до якою об’єднання мають відбутися. Однак, зауважують у ОДА, чим раніше це відбудеться, тим краще для самих громад.

 

- Я думаю, що у виграші будуть ті громади, які проведуть об’єднання до настання нового бюджетного року. Вони отримають певні профіти, які дозволять їм зекономити бюджетні кошти і отримати додаткові надходження в бюджет. Ну і логічно це зробити до виборів. Якщо у нас вибори призначені на жовтень, ті громади, які встигнуть об’єднатися до жовтня, проведуть вибори у новій якості, вони знімуть це питання на наступні п’ять років і нормально працюватимуть. Ті, які не встигнуть, будуть уже домовлятися з новим складом рад, новими сільськими головами, - зауважує Юрій Сас.

 

Те, що децентралізація і об’єднання потрібні, сумнівів уже не викликає. Однак непокоять методи, якими вона здійснюється.. Спершу потрібно дати громадам відповідні повноваження, зміцнити інфраструктуру, поремонтувати дороги, а вже потім говорити про укрупнення територіальних громад.

 

 

Пропонований склад територіальних громад

 

Городищенський район – 3 громади

 

Городищенська - 25555 жителів,

 

Вільшанська – 7826 жителів,

 

Хлистунівська – 7797.

 

Драбівський район – 3 громади

 

Драбівська – 16244 жителів,

 

Шрамківська – 11808 жителів,

 

Драбово-Барятинська – 7496 жителів.

 

Жашківський район – 3 громади

 

Жашківська – 23289 жителів,

 

Бузівська – 6650 жителів,

 

Вороненська – 5857.

 

Звенигородський район – 4 громади

 

Звенигородська – 28724 жителів,

 

Шевченківська – 6427 жителів,

 

Ватутінська – 23770 (без Ватутіного),

 

Водяницька – 4568.

 

Золотоніський район – 5 громад

 

Золотоніська – 38700 жителів,

 

Вознесенська – 7900 жителів,

 

Гельмязівська – 8700 жителів,

 

Піщанська – 9400 жителів,

 

Деньгівська – 6400 жителів.

 

Кам’янський район – 2 громади

 

Кам’янська – 23092 жителів,

 

Телепинська – 5982 жителів.

 

Канівський район – 5 громад

 

Канівська – 28217 жителів,

 

Ліплявська – 4249 жителів,

 

Мартинівсько-Таганчанська - 3966 жителів,

 

Степанецька – 4936 жителів,

 

Межиріцька – 4331 жителів.

 

Катеринопільський район – 2 громади

 

Катеринопільська – 18508 жителів,

 

Мокрокалигірська – 5855 жителів.

 

Корсунь-Шевченківський район – 3 громади

 

Корсунь-Шевченківська – 23960 жителів,

 

Нетеребська – 7047 жителів,

 

Стеблівська – 9363 жителів.

 

Лисянський район – 2 громади

 

Лисянська – 17114 жителів,

 

Виноградська – 8977 жителів.

 

Маньківський район – 2 громади

 

Маньківська – 18200 жителів,

 

Буцька – 9950 жителів.

 

Монастирищенський район – 2 громади

 

Монастирищенська – 27450 жителів,

 

Цибулівська – 9228 жителів.

 

Смілянський район – 2 громади

 

Смілянська – 93086 жителів,

 

Ташлицька – 8501 жителів.

 

Тальнівський район – 2 громади

 

Тальнівська – 28710 жителів,

 

Майданецька – 10297 жителів.

 

Уманський район – 3 громади

 

Уманська – 125217 жителів (без Умані),

 

Ладижинська – 26656 жителів,

 

Бабанська – 23416 жителів.

 

Христинівський район – 3 громади

 

Христинівська – 18779 жителів,

 

Кузьмино-Гребельська – 4574 жителів,

 

Верхняцька – 6822 жителів.

 

Черкаський район – 4 громади

 

Черкаська – 296699 жителів,

 

Білозірська – 32748 жителів,

 

Леськівська – 11677 жителів,

 

Мошнівська – 19675 жителів.

 

Чигиринський район – 2 громади

 

Чигиринська – 18291 житель,

 

Медведівська – 9030 жителів.

 

Чорнобаївський район – 4 громади

 

Чорнобаївська – 19451 житель,

 

Великобурімська – 3939 жителів,

 

Іркліївська – 11763 жителі,

 

Вереміївська – 6738 жителів.

 

Шполянський район – 2 громади

 

Шполянська – 33287 жителів,

 

Лебединська – 11469 жителів.