Звичаї – це люди, закони – розум країни. Звичаї нерідко більш жорстокі, ніж закони. Звичаї, часто нерозумні, беруть верх над законами.

Ці слова належать Оноре де Бальзаку. Сказані вони були ще у першій половині ХІХ століття у Франції, але є досить актуальними для українського сьогодення.

Три роки після Революції Гідності чітко засвідчили одну проблему, яка не вирішується, а тільки зростає у власних масштабах. Суть її полягає у незмінності корупційної системи, яка вже три десятиліття поспіль висить тяжким ярмом на шиї України. Саме ця система не дає змоги рухатися нашій державі уперед, породжуючи ненависть людей до усіх тих, хто мав би провадити реформи та демонструвати нові, прозорі та відповідальні підходи державного управління. І чим далі крокуємо по життю, тим чіткішим стає усвідомлення, що корупціонери не бажають робити правильних висновків і така їх поведінка може закінчитися досить сумно як для них самих, так і для країни в цілому.

Аби не говорити абстрактними фразами, у якості прикладу наведу ситуацію на власному виборчому округу №197 у Черкаській області.

Вже другий рік поспіль, як народний депутат України, я намагаюся захистити інтереси громади міста Золотоноша та домогтися від місцевої влади, аби кошти, отримані внаслідок успішної реформи децентралізації, йшли саме на забезпечення потреб та інтересів мешканців міста. На сьогодні відкрито два кримінальних провадження стосовно тендерів на реконструкцію очисних споруд та каналізаційного колектору (№12016250000000347 та №12015250000000292). Є експертні оцінки, які встановили, що там були завищені ціни. Далі, є факт ремонту колектору, який мав бути відремонтований у грудні 2016 року. Відповідно до тендерної документації, ремонтні роботи мали бути виконані до кінця року, бо в інакшому випадку, кошти повернулися б у бюджет. 26 та 28 грудня були підписані акти виконаних робіт. Проте будь-хто, хто пройде центром міста Золотоноша, побачить, що жодні роботи там не проводилися. Але за відповідну роботу перерахували 31 млн. грн.

Відзначу, що 17 лютого УБЕЗ та прокуратура Черкаської області провели обшуки вдома у першого заступника міського голови Золотоноші Олега Масла та в керівника золотоніського водоканалу Сергія Кузнєцова. Не зважаючи на факти порушення кримінальних проваджень, на обшуки, наявність інформації щодо корупційних оборудок, які, ймовірно, здійснюються під керівництвом міського голови Золотоноші, я не маю повної впевненості щодо того, що справа буде доведена до кінця і винні у розкраданні коштів будуть покаранні.

Не здивуюся, якщо і кримінальні провадження будуть закриті, адже є інформація, що усі «справи» по Золотоноші активно курує та прикриває обласна вада.

 До речі, про очільника ОДА Юрія Ткаченка вже говорять не тільки на Черкащині, але й на центральному рівні. Так, експерти Комітету виборців України у звіті за 2016 рік оцінили діяльність Ткаченка як незадовільну і дійшли висновку, що він використовує власне службове становище з метою розширення своїх бізнес-активів, а також призначає на посади людей з досить сумнівними біографіями.

Таким чином, ми бачимо, що нині влада на місцях нічим не відрізняється від своїх попередників. До речі, діючий міський голова Золотоноші ще у 2010 році балотувався на посаду мера саме за офіційної підтримки Партії Регіонів.

Даний приклад не є унікальним в межах України. Спілкуючись зі своїми колегами народними депутатами, що пройшли вибори по мажоритарним округам, розумію, що і в інших регіонах нашої держави «місцеві князьки» вже давно забули, що у нас йде війна та тих, хто загинув на Майдані заради змін та кращої долі для усіх нас.

Як це не прикро казати, але сьогодні в Україні панує закон беззаконня. І саме він визначає рівень ненависті громадян до чиновників та політиків загалом. Тому, зухвалі корупційні схеми – це тест і для ГПУ, і для САП, і для НАБУ і для МВС. Якщо ж очільники названих мною відомств не пройдуть цей тест, ми можемо констатувати, що антикорупційна боротьба в Україні – банальна бутафорія та імітація процесу, якої ніколи не пробачать люди.

Тому, звертаючись до усіх політиків України, хочу сказати наступне. Або ми увійдемо в історію нашої держави, або ж закінчимо ще гірше, аніж представники режиму Януковича. Обирати тільки нам, бо український народ свій вибір вже зробив. І цей вибір є набагато відповідальнішим, ніж те, чого прагнуть цинічні корупціонери, які не можуть зрозуміти, що сьогодні вже не ті часи, коли можна на біле казати чорне і навпаки та нахабно вірити у вседозволеність.

Демократія – відповідальність, а не вседозволеність. Тому давайте не плутати ці поняття.

Владислав Голуб, народний депутат, БПП.

Член комітету з питань правової політики.

Передрук із особистого блогу на сторінках видання "Лівий берег".