Жнива на золотоніських полях пройшли за участі українських зірок.

Про це інформує "Рідна Черкащина".

Відроджували українське зіркові гості – відомі біатлоністки, чемпіонки Олімпіади-2014 в Сочі Олена Підгрушнай Юлія Джима, заслужена артистка України Жанна Боднарук, президент Федерації біатлону України Володимир Бринзак, багаторазовий чемпіон СРСР та України з футболу Володимир Лозинський та інші.

Ініціатором заходу, який пройшов на Черкащині вже вдев’яте, став голова фонду “Рідна країна”Микола Томенко. “Теоретично в нас багато хто шанує традиції, землю та хліборобську працю, але практично, як правило, нічого не робиться. Головна ідея наша була така – залучати до кожного святкування зажинок шанованих, відомих людей, які пропагують Україну, представляють нашу державу для міжнародній арені – щоб вони міцно стояли на українській землі, знали, що мають українське коріння”, – зазначив Микола Томенко, вітаючи учасників дійства з початком зажинків.

“День, коли вперше йшли на поле жати хліб, був дуже важливим у наших пращурів. Йшли на ниву з піснями, дякували землі за врожай і просили погоди й Божого благословення – в добрий час почати зажинки і закінчити з добрим вражаєм. Це робила обов’язково найшанованіша в громаді жінка, – розповіла керівник фольклорно-автентичного народного ансамблю “Калина” з Гельмязіва Віра Лобунець, що традиційно бере участь у святкуваннях зажинок. – Жнуть обов’язково з піснями. Це так звані жниварські пісні. Маємо зібраних по різним куточках області зо два десятки таких пісень, збережених старими людьми”.

Почесною жницею дійства обрали Жанну Боднарук, женцем – Миколу Томенка. Саме вони зробили перший укіс на зажинковий хрест. А щоб вдало розпочалися жнива, отці Олександр і Василь (УПЦ КП) освятили перші колосочки: “Нехай те, що робимо, буде на славу Божу!”.

Володимир Бринзак (ліворуч) востаннє брав косу у руки ще в юності

До косьби долучився і народний художник України Микола Бабак (ліворуч)

Жанна Боднарук не приховує свого хвилювання. Каже, серпом жала збіжжя вперше в житті. “Уявила, як це було складно раніше робити. Кожній жінці Україні, трудящій й роботіщій, треба поставити пам’ятник за цю важку працю, – сказала співачка. – Зберігати народні традиції дуже важливо. Не менше важливо – зуміти передати їх дітям. Прикро, що наша освіта приділяє мало уваги цьому”.

Заслужена артистка України Жанна Боднарук

Уперше проміняли біатлонну гвинтівку на гострий серп і Олена Підгрушна та Юлія Джима. “Жати – досить незвично і специфічно. Але цікаво”, – зізналася Юлія. “І важко, – додала Олена. – Жнива – це важка фізична праця, але овіяна красивими традиціями. Шкода, що вони вже відійшли, але здорово, що є люди, які піклуються про їх відродження в сьогоднішній Україні”.

До речі, буквально на наступний день після гостин на Черкащині спортсменки вилетіли до Австрії, де національна збірна України проходить літній збір з підготовки до Чемпіонату світу.

Майстер-клас з серпом для Олени Підгрушної і Юлії Джими провели учасниці ансамблю “Калина”

Юлія Джима

Олена Підгрушна

“Треба долучати спортменів до таких заходів, аби розвивалися не лише спортивно, але й культурно”, – впевнений президент Федерації біатлону України Володимир Бринзак. “Може б, і наші футболісти краще грали, якби час від часу брали в руки косу – і ось звідси і аж до лісосмуги!”, – жартує  багаторазовий чемпіон СРСР та України з футболу Володимир Лозинський. Перед участю в дійстві разом із президентом Всеукраїнської футбольної асоціації студентів Олегом Первушкіним та першим заступником голови комітету з фізвиховання і спорту МОН Володимиром Авраменком вони відвідали Чорнобаївську спортивну школу, де представник фонду “Рідна країна” на Черкащині Володимир Гресь вручив вихованцям спортивний інвентар і м’ячі в рамках проекту “Здоровим і спортивним бути модно”.

Володимир Авраменко (ліворуч), Володимир Лозинський (у центрі) і Юлія Джима (праворуч)

Перший сніп прикрасили квітами й стрічками. Згідно традицій, його ставили в хаті на покуті під образи як оберіг усієї родини та символ її благополуччя. Першого снопа прикрашали обов’язково тільки польовими квітами – ромашками, волошками, маківками, сокирками, які згодом використовували для лікувального чаю. Після завершення жнив сніп ховали у комору, аби на Святвечір уже як дідуха занести у хату. А навесні обмолочували і цим зерном засівали першу гінку – борозну.