Для міського голови Черкас Анатолія Бондаренка 17 листопада є особливим днем. Саме рік тому нинішній очільник міста офіційно зумів у безкомпромісній боротьбі здобути перемогу над багаторічним мером Сергієм Одаричем.

Гучно, місцями ефективно, із розмахом. Саме так коротко можна описати життя у Черкасах під керівництвом нової влади.

“Міський голова – це завгосп, який робить життя жителів Черкас максимально комфортним. Тому основним завданням я бачу наведення порядку в комунальній сфері”.  Такими були перші слова новообраного мера.

Журналіст видання Zmi.ck.ua Сергій Стасько проаналізував рік діяльності Бондаренка на посаді міського голови та виокремив її основні моменти у кожній сфері.

Передвиборча програма Анатолія Бондаренка мало чим відрізнялася від традиційної, коли політик обіцяє виборцям ледве не докорінні зміни у житті, якщо саме за нього проголосують. Хоча вистачало і окремих “родзинок”. Замість багатозначного “зроблю дороги” на цей раз “батьківщинівець” заявляв гучно: “На дорогах Черкас не буде жодної ями. У разі обрання – на ремонт доріг буде виділено 100 млн грн”.

Важко сказати, чи справді в обласному центрі не залишилося жодної ями лише за рік. Тим більше враховуючи той стан, в якому автошляхи міста знаходились десятиліттями.

Однак дороги у Черкасах й справді почали інтенсивно ремонтувати.

Лише за кілька днів після інавгурації “залізного” міського голови у Черкасах нарешті заасфальтували вулицю Небесної сотні, яка три місяці знаходилася без верхнього шару асфальту, який зняли ще влітку. Ситуація дуже сильно дратувала містян із машинами, тому декілька плюсів у карму Бондаренко одразу отримав. Ще у кінці 2015 року ремонтні роботи почали на вулицях Сурікова, Пастерівська, Оборонна (від військової частини до вулиці Смілянської), Молоткова, Нарбутівській (екс-Петровського, ділянка дороги між вулицями Горького та Чехова), Смілянській (скандальна зупинка напроти Центрального ринку), перехрестя вулиць Благовісної та Митницької (екс-Піонерська), Менделєєва, в’їзд на вулицю Митницьку (зі сторони вулиць Надпільної (екс-Ільїна) та Благовісної).

У 2016 року темпи виконання робіт із поточного та капітального ремонту доріг стали ще більшими. Окрім традиційного “латання” ям у вигляді поточного ремонту основних доріг та провулків (включно із міждвірними проїздами), перевага надавалася капітальному ремонту.  

Зауважимо, що такої кількості відремонтованих доріг не було навіть за часів відносно успішного періоду головування у місті Сергія Одарича (2010-2013).

Нарешті “дійшли руки” до капітального ремонту жахливих черкаських вулиць, про які містяни роками жартували. Йдеться про Благовісну, Чорновола, Гагаріна (зі сторони Білого Лотоса до Долини  Троянд), Привозальну (колишня Чекістів), Остафія Дашковича, Крилова, Молоткова, Cурікова, Нечуй-Левицького, Амброса (колишня Ортджонікідзе), Чайковського,  Дахнівську Січ.  Окремо мер заробив плюсів у автомобілістів за ремонт вулиці Онопрієнка (між Одеською та Михайла Старицького, в сторону Геронимівки) та Смілянської (виїзд із Черкас на Смілу).

Також стартували грандіозні ремонтні роботи на жахливих дорогах на вулицях Героїв Дніпра, Оборонна (від Смілянської та Корольова), бульварі Шевченка та Сурікова (до цьогорічних поминальних днів дорогу на цій ділянці було нарешті зроблено лише до кладовища. А це вже другий етап).

Одним словом, дороги інтенсивно ремонтувалися у фактично всіх мікрорайонах міста. І це помітив би, мабуть, навіть ледачий.  У підсумку Бондаренко навіть перевиконав обіцянку.

Інша справа, що на окремих дорогах підрядники інколи недобросовісно виконували роботу.  Тому її доведеться перероблювати. Також вистачало запитань у містян щодо якості поточного ремонту доріг та прибудинкових територій у виконанні КП “ЧЕЛУАШ”.

Але реально перевірити якісь виконаних робіт по місту можна буде лише навесні – після дощів, холодів та снігу.

У цьому пункті Анатолія Бондаренка можна назвати справжнім щасливчиком. У своїй передвиборчій програмі він багато уваги приділяв оновленню міського тролейбусного парку, тому, очевидно, що ставку у цій галузі новий мер зробив на комунальний транспорт.

 І вже на початку 2016 року до Черкас прибули 8 новеньких тролейбусів, договори на придбання яких укладалися ще за декілька місяців до виборів. Але ж перед громадою презентував їх новий міський голова….

А вже весною у розпорядженні Черкас безкоштовно з’явилося ще 15 “майже нових” тролейбусів, які з 2012 року стояли на території одного місцевого хімічного підприємства. Це стало можливим завдяки й досі загадковому та несподіваному альянсу міської влади та “Азоту” (зважаючи на попередню позицію представників “Азоту” в міськраді відносного нового мера). Тоді Бондаренко навіть до Відня літав, щоб підписати із власником підприємства, олігархом Дмитром Фірташем угоду про соціальне партнерство. За умовами документу, "хімічний гігант" подарував місті 15 тролейбусів, забув про борг КП “Черкасиводоканал” за очисні споруди і буде встановлювати за власний рахунок по місту спортивні майданчики та інші об’єкти для благоустрою. А от що натомість пообіцяв натомість міський голова – поки таємниця. Хоча загалом містяни на цей час поки не програли від такого альянсу.

“Шара прийди”. Зазвичай учні шкіл, а особливо студенти, повторюють цей заклик перед відповідальними екзаменами. Але вона досить несподівано прийшла до них від міської влади у вигляді безкоштовного проїзду в міських тролейбусах.

Спочатку для школярів та студентів денної форми навчання професійно-технічних закладів та університетів встановили знижку на 50 % від діючого тарифу. А з літа навіть це відмінили, зробивши для них проїзд у тролейбусах безкоштовним. Однак лише за наявності учнівського або студентського квитка.

Окремо варто відзначити, що нарешті налагодили фінансову ситуацію на КП “Черкасиелектротранс”, яке останні чотири роки кидало, наче корабель у шторм.  Такий хід дав змогу забезпечити працівників стабільною виплатою заробітної плати, а також продовжити вихід окремих маршрутів тролейбусів у робочі дні (до 21 години) та у вихідні. Таке раніше у місті важко було уявити.

От обіцянка мера про єдину транспорту систему та електронний квиток поки що залишається у процесі реалізації.

 

“Зробити черкаські двори європейськими”. Із такою амбітною ціллю Бондаренко також намагався дивувати виборців. А після виборів вже довелося хоча б частково відповідати за обіцянки. Справді, програма “Євродвір” для Черкас вийшла своєрідним ноу-хау від нового мера, адже раніше реалізацією подібного проекту ніхто в місті не займався. На це із міського бюджету було виділено 10 млн грн у рамках поточного ремонту тротуарів. Від зазначеної суми відразу стало очевидно, що у найближчому майбутньому всі черкаські двори викласти тротуарною плиткою навряд вийде.

Владці переконують, що програма розрахована на три роки, а тому роботи будуть продовжені і в 2017 році. 

Важко сказати, що перший млин вийшов великим комом, хоча зауважень зі сторони містян й вистачало. Зокрема щодо вибору дворів, які будуть ремонтувати, та безпосереднього виконання робіт.

На окремих прибудинкових територіях виконавці знімали цілком пристойний асфальт, щоб замінити його плиткою. Погодьтеся, що такі кроки були не зовсім логічними. Тому над справжнім перетворенням черкаських дворів на європейські необхідно ще багато працювати. І справа не лише у плитці на дорозі….

 

Неймовірний резонанс викликало розпорядження міського голови у лютому 2016 року  про заборону збирати гроші із батьків школярів та вихованців садочків для ремонту і утримання загальноосвітніх, дошкільних закладів. Мовляв, гроші на все виділили із бюджету, тому збирати більше не потрібно.

За цим розпорядженням, тепер керівники закладів освіти будуть не менше двох разів на рік звітувати про використання грошей, які надійшли. Також подібна інформація має бути оприлюднена  на сайтах навчальних і дошкільних закладів.

Розпорядження – це добре, але так просто корупцію у Черкасах одним документом не зупиниш. Тому не стало несподіванкою, шо окремі керівники шкіл і дитячих садочків не одразу прийняли офіційну заборону “брати” до уваги.

Наприклад, у школі №24 батьківський комітет вимагав здати гроші із Лариси Устроєвої. В іншому випадку вона мала забрати із класу власного сина.

Схожі сигнали отримали також і у садочках №1 (завідувач закладу отримала догану від департаменту освіти та гуманітарної політики), №55 (у цьому випадку батьки, за словами мера, обступили його на вихідних в одному із ТРЦ та розповіли про побори).

У всіх трьох випадках офіційно начебто розібралися, однак не виключено, що подібні корупційні меседжі й досі надходять. Але не на публічному рівні.

Проте, керівники садочків та шкіл Черкас цьогоріч отримали чимало покращень інфраструктури. Так, політика влади у галузі освіти була спрямована на енергозбереження – заміна вікон, ремонт покрівлі, утеплення фасадів. Таким чином, владці сподіваються значно економити кошти на “комуналці” під час опалювального сезону. 

Також для окремих навчальних закладів була придбана оргтехніка та встановленні на їхніх територіях нові дитячі та спортивні майданчики.

Окремо залишилися задоволеними батьки черкаських школярів, адже у місті затвердили програму, за якою учні 1-4 класів та категорійні учні 5-11 класів харчуватимуться до кінця поточного навчального року безкоштовно.

 

У цій галузі сталася історична, але все ж поки що неоднозначна подія. Між департаментом охорони здоров’я та медичних послуг і міськими лікарнями вперше в історії Черкас було укладено договір про безкоштовне надання допомоги для всіх пацієнтів у невідкладних станах протягом першої доби перебування на стаціонарі.

Головний медик Черкас Олег Стадник запевняє, що цей крок є першим для майбутньої автономії медичних закладів. З одного боку – це добра новина, оскільки всім набридли розмови про безкоштовну медицину, коли вона давно такою не є. 

З іншого – норми Конституції ще ніхто не відміняв і на підтримку галузі охорони здоров’я продовжують виділяти хоч і незначні, але кошти із державного бюджету. Також залишається відкритим питання щодо допомоги таким пацієнтам на другу, третю добу.  Аби не вийшла ситуація: у першу добу безкоштовно врятували, а на наступну –  недолікували.

А от вперше були виділені  кошти  на повну  заміну в  медичних закладів м’якого інвентарю (постільна білизна, халати, тощо) однозначно може лише вітати. Наганьбилися за всі ці роки із “якісною” білизною у лікарнях достатньо.

Не залишилися черкаські поліклініки без ремонту. Орієнтир був, як і для інфраструктури в галузі освіти -  енергозбереження.

Так, у медичних закладах міста утеплили фасади, замінили вікна, встановили індивідуально теплові пункти, відремонтували дах.

Однак не обійшлося і без курйозів. Зокрема, дах Другої дитячої поліклініки мали відремонтували ще до серпня, однак підрядник затягнув виконання робіт аж до листопада.  Тим самим підставивши мера, який те і розповідав, що скоро об’єкт буде зданий в експлуатацію.

Довелося у справу втручатися не лише місцевим, але й журналістам центральних каналів, які зробили медичний заклад та виконавців робіт “популярними” на всю країну.  Після такої “слави” міська влада навряд більше захоче мати справу із такими виконавцям….

У Черкасах намагаються ретельно опікуватися не лише безпосередніми учасниками АТО, а й сім’ями загиблих. Тому працюють відразу в декількох напрямках.

“Раніше була поширена практика, коли людина тривалий час часу знаходиться на фронті, однак з певних причин не може отримати статус бойових дій.  Є випадки, коли доходило до абсурду:  бюрократичний процес  тривав роками. Тому нами була прийнята програма, щоб із місцевого бюджету відшкодовувати плату за комунальні послуги до того моменту, поки військовий офіційно не отримає статусу учасника бойових дій. Тоді він матиме змогу повноцінно стати на державну програму підтримки”, - коментує заступник міського голови Геннадій Шевченко.

На 2017 рік у програму підтримки учасників АТО та їх сімей були внесені і вже ухвалені членами виконкому зміни щодо надання одноразової  матеріальної допомоги на ремонт житла для сімей загиблих учасників АТО.  Згідно її положення, така допомога буде надана сім’ям Зайцева М. В., Петріва І. О., Вінніченка В. П., Гречаного В. В., Єпіфанова С. П., Бойка В. А., Подолянчука Є. П., Вергая В. М., Панченка О. А.

Окрім того, діти АТОвців за рахунок міського бюджету можуть безкоштовно харчуватися у дошкільних та загальноосвітніх навчальних закладах.

Також міська влада передала у пільгову оренду учасникам бойових дій на Сході колишній дитячий садочок площею 2,5 тис. кв. м, щоб на його базі вони створили центр комунікації.  В ньому буде розташований хостел для військових, музей та пункт соціально-психологічної допомоги.

У місті активно працюють над пам’яттю про подвиг військових.  Так, почали активно встановлювати меморіальні дошки у навчальних закладах на честь загиблих героїв, які колись там навчалися і перейменовувати вулиці на їхню честь.

Так, у школі №30 навічно вшанували пам’ять Андрія Терещенка, у школі № 28 – Віталія Вергая, у школі №26 – Ігоря Момота, у школі №3 – Євгена Подолянчука,  у Першій міській гімназії – Павла Лазоренка, колегіумі “Берегиня” – В’ячеслава Галву, гімназії №31 – Сергія Амброса, у Черкаському професійному ліцеї – Володимира Самишкіна, в інституті пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля – Ігоря Бойка та Олексія Панченка. Також біля будівлі залізничного вокзалу встановили  меморіальну дошку  на честь Володимира Ложешнікова.

А перейменовані наступні вулиці у Черкасах:

Луначарського - Генерала Момота;

Крупська -  Володимира Ложешнікова;

Нижня Комсомольська - Євгена Подолянчука;

Орджонікідзе - Сергія Амброса;

Руднєва -  В’ячеслава Галви;

Чичеріна -  Ігоря Бойка;

Маршала Батицького – Віталія Вергая;

Ярослава Галана -  Олексія Панченка.

А також провулки:

Орджонікідзе – Молодшого сержанта Каравайського;

Рози Люксенбург - Миколи Калашника;

Фурманова - Майора Зайцева;

Чапаєва - Капітана Лифаря.

У Черкасах до останнього часу не було меморіалу загиблим АТОвцям, але 24 серпня, неподалік Пагорба Слави, було відкрито пам’ятник легендарному прикордоннику Ігорю Момоту, який загинув на Донбасі у липні 2014 року.  Фактично він є символом боротьби всіх загиблих черкаських воїнів за незалежність своєї України.

Також у тій частині Черкас 14 жовтня, у День захисника України, вже було закладено камінь на місці, де пізніше буде встановлено пам’ятний знак.

Єдине проблемне питання у Черкасах для воїнів АТО – це виділення землі, оскільки вільних ділянок необхідної кількості в обласному центрі немає.  Однак депутати міськради на сесії вже виділили близько 90 ділянок в різних частинах міста. А ще 70 мають віддати бійцям АТО вже на одному із найближчих засідань.

За останній рік Бондаренко позиціонує себе керівником, що намагається підтримувати спортсменів.

Із міського бюджету суттєву допомогу отримали два основних професійних клуби міста – баскетбольні “Черкаські Мавпи” та футбольний “Черкаський Дніпро. Зокрема, оренда ігрових майданчиків (ПС “Будівельник” та КП “Центральний стадіон”) у міста керівництву команд обходиться у символічну суму – 1 грн на місяць.

А у “Черкаському Дніпрі” Бондаренко взагалі став почесним президентом.

Правда такий хід до нього вже робили інші керівники – області. Зокрема, із 2008 по 2009 рік почесним президентом команди “Дніпро” (Черкаси) був тодішній губернатор Олександр Черевко. А з 2011 по 2013 роки у черкаському “Славутичі” таку ж посаду обіймав очільник ОДА Сергій Тулуб.

До речі, закінчилося все для футболістів не дуже весело, але це вже інша історія…

Черкаські ж спортсмени із червня до кінця року вже отримують кожного місяця стипендії міського голови у розмірі двох тисяч грн. Для початку непогано, але зрозуміло, що для професійного спорту ці кошти є невеликими.  

Тому міському голові на наступний рік варто замислитись над збільшенням матеріальної підтримки.

Двох олімпійців – Сергія Куліша та Олександра Феденка у місті нагородили за заслуги перед Черкасами. Обидва спортсмени стали срібними призерами Олімпійських ігор. Ця нагорода, разом із тим, передбачає і виплату грошових премій в розмірі 36 250 грн.

Нагадаємо, черкаський стрілець Сергій Куліш виборов першу для збірної України срібну медаль на Олімпіаді у Ріо-де-Жанейро в 2016 році зі стрільби із пневматичної гвинтівки. Тоді як заслужений майстер спорту, велогонщик Олександр Феденко здобув срібло на Олімпійських іграх у Сіднеї в 2000 році в командній гонці переслідування на 4000 метрів.

Окремо мер пообіцяв придбати за кошти міського бюджету квартиру для Куліша, але з цього питання поки що тиша.

Були нарешті закінчені роботи із реконструкції мереж вуличного освітлення на вулицях Благовісній, Героїв Майдану (колишня Гайдара),  Гагаріна, бульвару Шевченка, Смілянської, Байди Вишневецького (особливо на території військової частини).  Цікаво, що нове освітлення є енергозберігаючим.

Хоча в цій темі не обійшлося і без курйозів. Зокрема, міський голова ще у грудні 2015 року дав доручення директору  КП “Міськсвітло” Віталію Тєрьохіну встановити у Черкасах до кінця року відразу 700 ліхтарів. Завдання трохи космічне за своїм обсягом і термінами, тому наскільки його вдалося втілити у життя вже у 2016 році – можете переконатися самі: більша частина ліхтарів вже освітлює мікрорайон “Лісовий” (колишня “Луначарка), Дахнівку та інші мікрорайони міста. На це із міського бюджету було виділено 10 млн грн.

60 пішоходних переходів вперше додатково освітлили у Черкасах.  Завдяки подібній підсвітці, водій зможе здалеку побачити людину, яка переходить дорогу, та вчасно зупинитися.

Не забули, хоча б частково, про світлофори. Так, цього річ було встановлено п’ять нових світлофорів і ще шість замінено.

За словами начальника управління вуличної інфраструктури Сергія Отрешка,  вартість кожного світлофорного об’єкта залежить від типу пристрою та типу руху (одно- чи двосторонній).  Загалом на це було витрачено близько 5 млн грн.

А от з чим у комунальній сфері було важко – це зливові каналізації. У місті є традиційні ділянки, де після дощів містяни “дістають човни” та перепливають вулиці – це перехрестя Смілянської/30 років Перемоги, Одеська,  Героїв Дніпра. Періодично “озера” виникають та інших частинах Черкас, менш “легендарних”.

Хоча на ремонт зливових каналізацій неодноразово виділяли кошти із бюджету і його начебто проводили. Однак бажаного ефекту за принципом “один раз зробити і забути” поки що не отримали. Одним словом, дощ явно не друг для міської влади, особливо для начальника управління інфраструктури Сергія Отрешка.

А от хто залишився задоволеним, так це ОСББ, які продовжують фінансово підтримувати  Лише понад 4,5 млн грн вже було виділено із бюджету цього року. Нині в Черкасах працює програми підтримки ОСББ та ЖБК “Формування відповідального власника житла” на 2016-2017 роки.

За її умовами, якщо мешканці квартир в ОСББ уперше звернулися за фінансовою підтримкою, частка допомоги з бюджету складатиме 70 %. Виділення коштів із міського бюджету для заміни чи модернізації ліфтів, які не експлуатувалися п’ять і більше років проводитиметься на умовах співфінансування за принципом: 70% від загальної вартості проекту – це кошти міського бюджету, решта – власні кошти об’єднання.

Черкаські зупинки громадського транспорту теж потроху приводять до ладу. Ще у кінці 2015 року в обласному центрі було встановлено 8 сучасних нових зупинок. Нові павільйони з’явилися на вулицях Хоменка (м-н “Карпати”), Надпільна (екс-Ільїна, Дозвільний центр), Героїв Сталінграду (Черемушки, м-н Митниця), Пастерівська (зупинки Шевченка та Гетьмана Сагайдачного (екс-Ватутіна), Кобзарська (екс-Вербовецького, кінцева). За офіційною інформацією,  вартість павільйону - 40-50 тис грн.  Загальна ціна кожної з зупинок, разом із встановленням, склала 80-90 тис грн. 

Пізніше журналістам та громадським активістам вдалося з’ясувати, що за зупинки КП “ЧЕЛУАШ” було суттєво переплачено із міського бюджету. Реакція міського голови була миттєвою – виник чималий скандал, який завершився звільненням із посади директора комунального підприємства Богдана Маслечко.

У 2016 році роботи у цьому напрямку лише збільшувалися. Капітальний ремонт було проведено на 40 зупинках громадського траспорту. Зокрема, відремонтували чотири зупинки по бульвару Шевченка, вісім зупинок у мікрорайоні “Митниця”, по три зупинки по вул. Пастерівській, Благовісній та Надпільній, дві по вул. Смілянській.

Для цього КП “ЧЕЛУАШ” на сесії міськради отримало від депутатів понад 800 тис грн.

От, чи вміє міський голова робити правильні висновки після невдач, стане відомо вже найближчої зими, коли Черкаси може знову засипати снігом, як і на початку року.

Той спалах негоди дозволив не лише ефективно протестувати роботу комунальних служб, а й загострити ті проблеми, на які останніми роками закривалися очі міськими керманичами.

Наскільки ефективною була робота комунальних служб - не варто зайвий раз нагадувати.  Гарячий “привіт” передавався містянами регулярно як на адресу міського голови, так і відповідального за прибирання доріг Андрія Бортника. Особливо неготовою до надмірних влада опинилася під час “великого снігу №1”.  І лише на гідному рівні міській владі  вдалося мобілізувати роботу і  все ж справитися із наслідками надмірних опадів під час “великого снігу №2”. 

Аргументи, що “всю комунальну техніку роздав попередник і довів КП до банкрутства”,  мало кого насправді хвилювали серед містян. Головне – результат, на місці і зараз. Тому, начебто врахувавши помилки, для КП “ЧЕЛУАШ” також була придбана техніка на 7 млн грн. Владці запевняють, що до зими підготувались заздалегідь. Тож, справжній тест ще попереду.

Не мало за цей рік приділили уваги і “візуальному обличчю” Черкас. По всьому місту (особливо в його центральній частині) у скверах та алеях з’явилися нові лавки, урни,  жовті кашпо з квітами.

Загалом у парках міста демонтували старі та зіпсовані лавки, їх замінили на сучасні. У сквері “Юність” встановлено 10, у парку ім. Б.Хмельницького — 17, а в сквері обласної ради — 14. 

Спеціалісти КП “Черкасиводоканал” також встановили по місту 19 питних фонтанчиків, які викликали чимало розмов у соцмережах щодо їх доцільності, враховуючи ціну, яку довелося заплатити за них – близько 383 тисячі грн..

Хоча вистачає містян, які підтримують встановлення подібних об’єктів, тому насправді важко чітко визначити ставлення жителів Черкас загалом до таких перетворень.

З’явилися у Черкасах й нові повноцінні водограї – у Долині троянд (територію навколо нього покрили тротуарною плиткою, облаштували лавками з навісами) та парку Сосновий бір.

Cаме в останньому відбулося чи не найбільше змін з усіх міських парків та скверів.

За словами очільника КП “Дирекція парків” Володимира Стойка, комунальникам вдалося тротуарною плиткою викласти площу біля літнього кінотеатру, зробити нове покриття на двох алеях від дитячого майданчика до озера з Русалкою.

Справжньою окрасою “Соснового боку” стала диво-альтанка, яку відкрили у День міста. Скульптура була створена кращими черкаськими cпеціалістами та прикрашена орнаментами з символікою стародавньої трипільської культури.

Також тротуарною плиткою була викладено сквер імені Богдана Хмельницького та встановлено нові лавки.

Найближчим часом з’явиться у Черкасах і стела “Я люблю Черкаси” на створення якої було витрачено близько 300 тис грн.

Активна громадськість чимало дорікала владі за те, що на подібний проект були витрачені саме бюджетні кошти, а не залучені спонсори.  Також активістів обурило,  що ніхто не порадився щодо проекту, який затверджували саме представники міськради.

Дійшли руки у міського голови і до міського РАГСУ, приміщення якого десятиліттями перебувало у жахливому стані.

Капітальний ремонт всередині будівлі, 1,5 млн грн із бюджету, і вже на День міста Бондаренко разом із очільником ОДА Юрієм Ткаченко та заступником міністра юстиції Сергієм Петуховим разом вітав перших молодят. Більше того, мер навіть пообіцяв особисто розписувати всіх бажаючих.

Оновлення дочекалася і унікальна вежа Шухова. Споруду прикрасили національними кольорами, додатковою ілюмінацією та підсвіткою.

Цікаво, що презентували оновлену вежу напередодні Дня Незалежності 23 серпня о 23:45, щоб разом із громадою на території водоканалу відзначити загальнодержавне свято.

Запланували міські владці провести й ремонт площі біля ЦДЮТ, виклавши її тротуарною плиткою та встановивши там ще й фонтан.  Ремонт було розпочато ще влітку, одна лише у листопаді роботи вийшли на фінальну стадію.

Окремо увагу містян привернула композиція фонтану із янголятами. Одні вважають її за стилем непересічною, хоча недоречною на фоні ринку, а інші просто – бездарною (з урахуванням композиції та місця).  В будь-якому разі не поміченим фонтан точно не залишився.

Реконструкція центральної алеї Черкас була також передвиборчою обіцянкою від нинішнього міського голови. На її втілення було виділено 10 млн грн. Однак зазначених коштів так і не вистачило на ремонт всього бульвару. Фактично у 2016 році він вийшов частковим. А от під час проведення реконструкції зелені насадження на бульварі й справді ніхто не чіпав. Тому в цьому питанні Бондаренко не злукавив.

Тротуарна плитка, нові лавки та урни – центр Черкас дійсно отримав інше, до цього невідоме, обличчя.  Як пояснив журналісту Zmi.ck.ua заступник міського голови Роман Буданцев, бульвар не вийшло повністю відремонтувати через те, що основні кошти були залучені для ремонту доріг, який був набагато пріоритетнішим.

Не обійшлося без скандалу. Так, СБУ на Черкащині встановила, що виконавець робіт завдав збитків для міського бюджету на 750 тис грн.

Правоохоронці з’ясували, що в актах виконаних робіт підрядчики вказали недостовірні дані про тротуарну плитку і завищили її вартість.

Експертиза показала, що будматеріали не відповідали необхідним стандартам якості.  Однак поки що слідчі дії тривають.

Трохи дивною вийшла історія із проведенням тендеру на ремонт дороги по цій вулиці. Спочатку 7 вересня департамент економіки та розвитку провів через систему електронних закупівель “Прозоро”  торги  на 41 млн грн. Реконструкція головної вулиці була розбита на два лоти. Перший лот – від вулиці Лазарєва до Небесної сотні, початковою вартістю 15 млн 835 тис. грн. Другий лот – реконструкція бульвару  Шевченка від вулиці Небесної сотні до Припортової (колишня Героїв Сталінграду), вартістю 25 млн 470 тис грн.

Але в останній момент тендер було відмінено через “відсутність подальшої потреби в закупівлі товарів, робіт і послуг”.

У кінці вересня тендер було проведено знову і на цей раз переможець таки був. А вже 25 жовтня департамент економіки та розвитку Черкаської міської ради за результатами тендеру уклав угоду з ПП “Приватне виробничо-комерційне підприємство “Укрєвробуд 2013” щодо реконструкції бульвару Шевченка на суму 40,91 млн грн. Відповідні ремонтні роботи вже стартували лише на початку листопада.

Зараз дорожники працюють по правій стороні бульвару (у бік площі 700-річчя). Перш за все там почали знімати верхній шар старого покриття. За сприятливої погоди ремонтники візьмуться за облаштування вирівнювального шару асфальту на проїжджій частині. Після чого вкладатимуть остаточний, верхній шар. Більше з тим – у проекті передбачили й заміну аварійних тролейбусних опор (близько 50). Очевидно, що із реалізацією такого масштабного проекту у місті затягнули, однак відповідати за якість робіт все рівно доведеться міському голові…

 

Вперше за тривалий час влада разом із поліцією об’єднала зусилля у боротьбі зі стихійною торгівлею. Орієнтир був простий – все необхідно узаконити, щоб сплачувалися податки до бюджету.

Хоча зрозуміло, що підприємці не збиралися без боротьби здаватися.  Тим більше, що таким чином заробляти вдавалося близько двадцяти років. Це історія нагадувала драму із елементами бойовика.

Тож і не обійшлося без перекриття доріг, звинувачення у корупції влади, мітингів, зривів засідань виконавчого комітету. Більше того, стихійні підприємці у міськраду навіть приносили труну.

А чи виявилася боротьба міської влади проти стихійних підприємців ефективною – нехай вирішують самі містяни.

Відзначу, що на компроміси довелося йти обом конфліктуючим сторонам, тому навіть важко підрахувати, хто ж у підсумку переміг.

 

У Черкасах міському голові, щоб втілювати свої ідеї та обіцянки у життя, необхідно не лише перемогти одного разу на виборах, адже одноосібно всі рішення він не приймає. Тому стратегічною метою є формування в міськраді більшості серед депутатів та затвердження нового складу виконавчого комітету.

Обрання нового виконкому не було простим для Бондаренка.  Це пояснюється тим, що затверджений склад  на 75 % створений із людей, що наближені до міського голови. 

Більше того, ці прізвища на розгляд депутатів на сесії виніс саме мер, таким чином взявши на себе відповідальність щодо запропонованих кандидатур.

Тоді кожен депутатський голос був на вагу золота. Відразу висловили свою довіру новому складу виконкому фракції “Батьківщини”, “Свободи”, “Радикальної партії Ляшка”, “Блоку Петра Порошенка-Солідарність”.

Інша частина депутатського корпусу (фракції “Самопоміч”, “ПВД”, “УКРОП”, “Черкащани”) відмовилась  голосувати, адже у її представників були власні амбіції щодо створення коаліції та затвердження на сесії іншого варіанту виконкому.

Вирішальним для ухвалення рішення виявився голос депутата міськради Михайла Бінусова, який, всупереч рішенню фракції “УКРОПу”, все-таки підтримав варіант виконкому від Бондаренка.

Пізніше, 24 лютого, депутати від фракцій “Самопоміч”' та “ПВД” подали спільну позовну заяву до суду, в якій просили визнати незаконними дії міського голови Черкас під час включення питання про обрання виконавчого комітету в порядок денний позачергової сесії міськради. 

Також вони просили скасувати рішення про обрання виконавчого комітету. Однак всі претензії у судовому порядку були відхилені.

Єдиною вакантною посадою у команді Бондаренка залишався секретар міськради.  Мер у цій ролі бачив секретаря міськради минулого скликання – Олександра Радуцького, який у другому турі виборів публічно підтримав саме кандидатуру Бондаренка.

Одна справа бажання мера, а інша – затвердити Радуцького на таку вже знайому посаду. У політичних експертів практично не було сумнівів, що голосування із цього питання буде не менш захоплюючим, ніж за склад виконкому. Тим більше, що фракції “Самопоміч”, “ПВД”, “УКРОП” та “Черкащани” раніше оголосили, що мають свою кандидатуру  - Олексія Романова.

Однак очікуваного політичного протистояння не вийшло. Ледве сформована коаліція швидко розпалася, а кандидатуру Радуцького підтримали навіть окремі депутати від “УКРОПУ”, “Черкащан” та “ПВД”.

Ця політична подія стала фактично початком повноцінної роботи нової команди міського голови.

Особливо ефективною вийшла взаємодія із секретарем Радуцьким, який зумів  об’єднати більшість депутатського корпусу саме навколо нового мера та господарських питань. Мовляв, політика має залишитися у Києві, а в Черкасах необхідно вирішувати нагальні питання для розвитку міста.

 

Цю тему можна сміливо поділити на два підпункти:

- виконання законів України про декомунізацію.

- повернення історичних назв вулицям Черкас.

У першому випадку жодних проблем не виникло. І 68 черкаських вулиць, провулків, парків,  назви яких підпадали під дію закону, були перейменовані відповідним розпорядженням. 

Деякі жителі Черкас нарешті отримали те, що хотіли, а для інших важливість цього питання для життя міста й досі залишається під великим сумнівом.  В будь-якому разі є закон, який у правовій державі мав бути виконаний.

Але не все однозначно виявилося у поверненні історичних назв.

Спочатку на сесії міськради депутати проголосували за перейменування шести вулиць: Сєдова (нова назва Новопречистенська), Мініна і Пожарського (Соснівська), Піонерська (Митницька), Чкалова (Татинецька),  узвіза Клубний (Остріжний) і провулку Герцена (Хижняківський).

Міський голова наклав вето на рішення народних обранців через “протиріччя у суспільстві із цього питання”. 

Але депутати на наступній сесії зуміли вето подолати, а вулиці все ж довелося перейменовувати.

 

Не забував Бондаренко і про чиновників міськради.  Хоча б на публічному рівні.

На початку 2016 року найбільш дісталося  “на горіхи” начальнику управління вуличної інфраструктури Сергію Отрешку. Спочатку його безпосередньо із сесії міськради відправили слідкувати “ чи не кладуть асфальт у багнюку” на вулиці Кобзарській (колишня Вербовецька).

Вже через двадцять хвилин чиновник прозвітував спочатку на своїй сторінці у Facebook, а через годину повернувся на сесію і доповів депутатам.

За справжнім голлівудським сценарієм розгорталися події щодо обшуку кабінету чиновника з боку правоохоронців. Все у рамках відкритого кримінального провадження у “справі Трояченко”.

У офіційному повідомленні поліції сказано, що “службові особи одного з департаментів міської ради підписали фіктивні акти виконаних робіт по капітальному ремонту зливової каналізації та поточного ремонту асфальтного покриття у м. Черкаси. Пізніше ці кошти конвертували в готівку через фіктивні товариства”.

Сам Сергій Отрешко заявив, що жодних натяків про корупцію, на якій його, начебто, спіймали, нема навіть в матеріалах кримінальної справи. Тим часом чиновник продовжує працювати на своїй посаді, хоча слідчі дії по тій справі тривають й досі.

Анатолій Бондаренко запевняв, що обшуки правоохоронців у кабінетах чиновників різних департаментів будуть продовжуватися. Однак з того часу подібних ситуацій в міськраді більше так і не було.

Загалом, відносини “старих” чиновників із “новим” мером публічно складаються непросто.  На кожній нараді їм чимало дістається, але у департаментах та управліннях загалом обійшлося без гучних  кадрових змін. Нових керівників отримали департаменти ЖКК (Олександр Яценко замінив Андрія Наумчука) та соціальної політики (його очолила Оксана Мовчан).

Водночас констатуємо, що за рік управління Бондаренка містом змінилися керівники КП “Служби чистоти” (депутат міськради Олександр Савенко, який раніше працював заступником, і екс-директор Олександр Варданський обмінялися посадами), КП “Центральний стадіон” (Юрій Гончаров замінив Володимира Ковальова, який став його заступником), КП “МІА Черкаси” (Валерія Воротника замінила Інна Дудоладова) і КП “ЧЕЛУАШ” (замість Богдана Маслечко очолив підприємство Олександр Плюта), КП “Дирекція парків” (Миколу Бондаренко поступився місцем керівника Володимиру Стойку, який тривалий час працював заступником директора).  Також нових керівників отримали СУБи – Митниця (Володимир Григорян замінив Олександра Риджаніча), Соснівський (Роман Моторний замість Анатолія Титаренка) та Придніпровський (Сергій Танюк, який багато років працював заступником, замінив Василя Старікова).

Особливо критикували міського голову за призначення Олександра Плюти, який є колишнім депутатом Смілянської міськради від Партії регіонів. Бондаренко говорить, що не знав про минулу партійну приналежність керівника і оцінював його лише за резюме.  

Звинувачували мера у політичному переслідуванні і деякі нинішні депутати Черкаської міської ради. А все через його бажання забрати у них земельні ділянки у районі “Поляна” та передати у користування АТОвцям.

Справа в тім, що у 2009 році земля у тому районі потрапила у приватні руки. Декілька тодішніх депутатів і наближених до них осіб підписали інвестиційні угоди із КП “Черкасиінвестбуд”, на балансі якого й перебували ці земельні ділянки.

Завдяки такій схемі вони безкоштовно отримали у свою власність землю, яку пізніше окремі діячі зуміли навіть перепродати та отримати гроші. Однак далі  розмов справа не пішла….

Чималий скандал виник через тендер на харчування дітей у садочках міста на 200 мільйонів гривень. Підприємство “Каштан-плю”", яке роками годувало черкаських малюків, запропонувало найбільш вигідні пропозиції за цінами нижче ринкових. Це викликало чималий суспільний резонанс. Для детального вивчення питання у міськраді було створено навіть спеціальну комісію.

Тоді Бондаренко у коментарі Zmi.ck.ua повідомив, що буде рекомендувати відмінити цей тендер та призначити новий через систему “Прозоро”. “Також буде проведено службову перевірку в департаменті освіти. Зрозуміло, що не може кілограм курячого філе коштувати – 10 грн. Так можна поставити ціну в 1 грн, виграти тендер, а завтра залишити дітей у садочку без харчування. Такого міська влада не може допустити”, - зазначив міський голова Черкас.

Й справді, через тиждень результати тендеру були відмінені.

 

Від міста Черкаси у 2014 році до Верховної Ради було обрано відразу троє представників – Олег Петренко (фракція “ББП “Солідарність”), Володимир Зубик (фракція “Відродження”) та Владислав Голуб (фракція “ББП “Солідарність”).

Анатолію Бондаренко вдалося побудувати ефективну співпрацю із двома нардепами  – Петренком та Голубом.  Особливо цікавою виглядає взаємодія  міського голови та Петренка, з яким вони не на жарт змагалися за мандат народного депутата. У політичних кулуарах подейкували, що між політиками із того часу був тривалий конфлікт. Якщо це справді так, то їм явно вдалося забути та об’єднати зусилля у господарських питаннях

Так, зараз у Черкасах триває реконструкція приміщення колишнього кінотеатру “Мир”,  буде зроблено запасне поле Центрального стадіону та придбане медичне обладнання для Третьої міської лікарні саме завдяки лобіювання інтересів Черкас у Верховній Раді Олега Петренка.  На це із державного бюджету була виділена субвенція близько десяти мільйонів гривень.

Вдалося Бондаренку домовитися із прем’єр-міністром Володимиром Гройсманом на 46 мільйонів щодо фінансування капітального ремонту вулиці Першотравневої як об’їзної із державного бюджету.  Тому департамент економіки та розвитку вже провів відповідний тендер. Хоча не виключено, що ремонтні роботи будуть проводити вже у наступному році.

 

А от з чим вийшло не просто у міського голови Черкас, так це із запровадженям системи електронних закупівель “Прозоро” у міськраді. Пересічні містяни мали змогу стати свідками справжнього багатосерійного бразильського серіалу.

Cпочатку на одній із сесії депутати мали розглядати два проекти рішень щодо цієї системи. Один виносив на розгляд саме міський голова Черкас, що передбачав 50-тисячний поріг закупівель та включав лише товари та послуги. Інший авторства депутата Романова, який пропонував проводити через систему закупівлю товарів і послуг від 10 тисяч гривень та проведення робіт на суму від 30 тисяч гривень.

Однак депутати так і не проголосували за жоден із них, оскільки сесію раптово закрили через відсутність кворуму серед депутатів після перерви.

Цей факт значно обурив більшу частину депутатського корпусу та місцевих громадських активістів. Через декілька днів міський голова зібрав у себе в кабінеті депутатів та громадськість, щоб обговорити спірне питання. У підсумку всім сторонам вдалося домовитися, що на сесію виносять одне, але доопрацьоване рішення.  Таким чином, депутати мали проголосувати, що допорогові суми на товари і послуги будуть починатися з 30-ти тисяч гривень, роботи – від 100 тисяч. Що і було зроблено на позачерговій сесії у травні.

Вже у серпні мер поскаржився, що міськрада встановила занадто низький поріг. Мовляв, квіти та інші дрібниці необхідно купляти через систему “Прозоро”, яка є недосконалою.

У вересні на сесії депутати внесли зміни до свого травневого рішення. Із під рамок системи електронних закупівель були виведені надання послуг журналістів, агенств нерухомості і технічного нагляду.

А вже в кінці жовтня на сайті Черкаської міської ради з’явився проект рішення про скасування допорогових закупівель через систему. У міськраді пояснили, що надійшли численні звернення від освітян, які скаржилися, що здійснення закупівель через “Прозоро” “гальмує та іноді унеможливлює використання коштів міського бюджету”.

Обурені громадські активісти знову висловили своє невдоволення у соцмережах та через ЗМІ. Також ними було організовано круглий стіл за участі депутатів та чиновників, де знову шукали компромісне рішення всі сторони. 

У підсумку проект про відміну використання “Прозоро” не було винесено на сесію, але депутати знову внесли зміни до попереднього рішення.

Таким чином, дія системи у Черкасах вже не розповсюджується на  проведення робіт, які пов’язані із ліквідацією аварійності на об’єктах комунального майна.

 

Важко сказати, чи є Бондаренко поціновувачем програми “Ревізор”, однак за рік його діяльності так і хочеться не провести паралель із відомим телевізійним шоу.

Він особисто перевіряв ремонти доріг, нові тролейбуси, медичні заклади на предмет покращення інфраструктури та під час епідемії грипу, кладовище, комунальні підприємства, фонтани, пожежні машини.

Особливо приділялася увага школам і дитячим садочкам: харчування, чистота, утеплення приміщень, побори, скарги батьків.

Однак напередодні річниці на посаді, Бондаренка та місто Черкаси своєю інспекцією перевірила багаторічна ведуча саме програми “Ревізор” Ольга Фреймут.

Відома журналістка побувала на молокозаводі, в пологовому будинку за адресою 30-років Перемоги, в місцевих супермаркетах, оцінила освіту, безпеку, дію патрульних та зайнятість населення. Перевірила вона й самого мера, точніше його електронну декларацію. Якою ж насправді була інспекція у Черкасах можна буде побачити лише під час виходу програми на телеекрани у грудні, однак за її підсумками Фреймут  на Соборній площі вже вручила меру відзнаку “Гордість міста”.

 

 

Потрібно розуміти, що Анатолій Бондаренко є далеко не ідеальним міським головою. Він це й сам неодноразово публічно визнавав. Мовляв, разом із командою ще не до кінця виправдав той кредит довіри, який отримав рік тому від виборів. Обов’язково у його діяльності ще будуть як поразки, так і перемоги. Але Черкаси нарешті почали свій рух вперед, а от якою буде кінцева зупинка – побачимо у майбутньому.

 

P.S.

На Різдво жителі Черкас наймасовіше в Україні виконали колядку. Одночасно це зробило  близько 700 людей. Цей результат офіційно зафіксували представники національного реєстру рекордів України, які були присутні на заході.

Підготував Сергій Стасько