У невеличкому приміщенні на першому поверсі кінотеатру “Україна” в Черкасах є безліч приголомшливих і загадкових речей. З 2016 року тут розміщується Черкаський археологічний музей Середньої Наддніпрянщини.

Про це інформує in.ck.ua.

Ми відвідали експозицію і маємо для вас щонайменше десять причин, аби найближчими вихідними також запланувати похід у цей музей.

Засновник музею Михайло Сиволап – археолог з тридцятирічним стажем. Брав участь у численних експедиціях і розкопках і весь цей час збирав експонати для музею. За браком місця зараз у музеї експонується лише 2% від усього зібраного науковцем археологічного фонду.

Рештки велетенського кита розміром з тролейбус

Це лише один хребець базилозавра, уявіть яким завбільшки був увесь кит

Перша вітрина музею – палеонтологічна. Тут експонуються рештки істот, які жили на території Черкащини задовго до людей. Один із яскравих прикладів – гігантський хребець хижого кита-базилозавра. Цей кит був довжиною з “тролейбус-гармошку” і важив більше, ніж середній танк – до 50 тонн. За словами Михайла Сиволапа, такого експонату немає навіть у Києві.

Зуб морського чудовиська

Зуб мегалодона. На фото видно, що поряд почав рости ще один маленький зубик

На цій же вітрині можна побачити зуб акули-мегалодона. В музеях по всій Україні є лише декілька таких експонатів. Мегалодони були втричі більші за найбільшу сучасну акулу і сягали в довжину 18 метрів. У деяких музеях Америки є реконструйовані щелепи цього монстра. В пащу такої акули можна було б спокійно заїхати на “Запорожці”.

Знаряддя рибалки кам’яного віку

Ось такими гачками ловили рибу в кам'яному віці

Жало кістяного риболовного гачка – експонат унікальний. Археологічні знахідки епохи мезоліту в інших музеях області не представлені взагалі, тож подібні речі можна побачити тільки в черкаському музеї Середньої Наддніпрянщини. Зрідка археологи знаходять частини таких гачків, але зазвичай ті, які кріпилися до мотузки. Жало, як правило, губилося.

Унікальна статуетка кабанчика

Статуетка кабанчика середньостогівської культури

Тут також можна побачити статуетку кабанчика середньостогівської культури. Цю культуру виявили в 1927 році під час будівництва Дніпрогесу. За майже 100 років розкопок таких статуеток знайшли всього три. Одна з них у Києві, інші – у Черкасах (у Краєзнавчому музеї теж є подібна знахідка).

Зірочка трипільців

Трипільська прикраса-зірочка

Підвіска-зірочка трипільської культури – не надто дорогоцінна, але рідкісна знахідка. Унікальність її в тому, що такі речі дуже рідко знаходять цілими і неушкодженими. Михайло Сиволап жартома згадує, що на реставрацію цього експоната витратив більше часу, ніж трипільці витрачали на створення такої підвіски.

Загадковий кістяний амулет

Амулет з ікла вовка, рогу оленя та собачих кісток

Намисто з молотоподібною шпилькою епохи ранньої бронзи – знахідка ямної культури. Скоріше за все, це чоловічий мисливський амулет. За висновком палеозоолога, цей амулет виготовили з кісток трьох тварин: для намиста використали ікла вовка, пальці собаки та ріг оленя.

Скіфські старожитності

• 

  Бронзова сітула кавказької роботи

• 

  Давньогрецькі амфори зі скіфського кургану та інший посуд скіфів

• 

  Скіфська золота діадема із зображеням грифонів

• Бронзова сітула кавказької роботи

В музеї знаходиться багато скіфських пам’яток. Давньогрецькі амфори зі скіфського кургана, який розкопали в 2011 році, датуються четвертим століттям нашої ери. За словами Михайла Сиволапа, курган знайшли вже пограбованим. Через три роки вдалося знайти спонсора, який оплатив половину вартості розкопок. У кургані було три схованки. Найбільша з них виявилась пограбованою. В інших археологам вдалося знайти золоту діадему, яка зараз експонується в Обласному краєзнавчому музеї. Чотири грифони, зображені на цій діадемі, надихнули на створення емблеми для музею Середньої Наддніпрянщини.

Один із найбільш цінних експонатів музею подарували просто так. Це бронзова сітула кавказької роботи. На територію сучасної Черкащини цю річ привезли скіфи, які вперше прийшли сюди з Кавказу. Знахідка датується 8-7 століттям до нашої ери.

Унікальний доказ перебування гунів на Черкащині

Уламок бронзового казана гунів

Раніше науковці вважали, що племена гунів пройшли південною Україною в Угорщину і не зачепили слов’ян. Проте в селі Яснозір’я на Черкащині знайшли експонат, який підтверджує перебування гунів на цій території. Уламок бронзового гунського казана знайшли в долині річки Рось, решту фрагментів розтягли чорні археологи. В будапештському музеї зберігся цілий казан гунів. Орнамент на черкаському експонаті повторює той, що зберігається в Будапешті. За словами Михайла Сиволапа, українські музеї з гунськими старожитностями можна перерахувати на пальцях однієї руки.

Поховальні урни пшеворської культури

Римська та сарматська фібули, знайдені на місці поховання

Поховальні урни пшеворської культури

Урни з поховання І-ІІ століття нашої ери, найімовірніше, належать до поширеної у Польщі та на Львівщині пшеворської культури. Науковці припускають, що цю культуру залишило германське плем'я лугіїв. Для нашої території це сенсація.

Це парне поховання чоловіка та жінки: поряд знайшли чоловічу та жіночу фібули. Очевидно, чоловік із цього поховання справді належав до племені лугіїв і опинився тут через переселення на наші землі іншого германського племені – готів. Цікаво, що жіноча фібула – сарматська, а чоловіча – римська. Швидше за все, померлий взяв її як трофей із тіла вбитого римського легіонера. Дівчина ж, найімовірніше, була місцевою, про це свідчить сарматська фібула - єдина сарматська річ із цього поховання.

Кухоль, з якого козаки пили горілку

Козацька кварта, з якої пили горілку

Стенд з археологічними знахідками часів козацтва вражає різноманіттям. Цікавим експонатом є справжній кухоль XIX століття, аналогічний тим, з яких козаки пили горілку. Це не штамповка, а справжня кована мідь тих часів. Цей кухоль називається кварта, його об’єм – 600 грамів. Це була звичайна порція горілки для козака. Правда, у XIX столітті вона була не такою міцною, як зараз.

Усіх таємниць і цікавинок Черкаського археологічного музею Середньої Наддніпрянщини ми вирішили не розкривати. Та в нас це і не вийшло б, адже за кожною дрібничкою в цьому приміщенні стоїть своя захоплива історія. Тож купуйте квитки та поринайте у загадковий світ давнини. Експозиція працює з 12:00 до 18:00, понеділок і вівторок – вихідні.