1 липня в Черкасах згорів глядацький зал обласного державного музично-драматичного театру.

 

Вісім років тому відбулася повна реконструкція глядацького залу разом із гримерними кімнатами. Найбільшою гордістю театралів була вишукана люстра, діаметром 4,5 метра. Вона була виготовлена з австрійського кришталю. Про це пише Gazeta.ua.

 

"Наш театр першим у республіці був збудований з урахуванням останніх досягнень будівельної техніки та сценічного обладнання. Було змонтовано максимально рухому сцену. Автоматика дозволяла переміщувати декорації вагою до 14 тонн. Вперше передбачили освітлення, яке візуально дозволяло б виокремлювати найдрібніші елементи реквізиту.

 

Встановили комплексну установку стереофонічного звучання. Офіційне відкриття відбулося 1 вересня 1965 року. В 1990 році планувалася реконструкція театру з добудовою навколо приміщення. Але все так і залишилося в проекті", – розповів виданню директор драмтеатру Володимир Осипов.

 

Історія черкаських театралів розпочалася з 25 квітня 1932 року, коли було зареєстровано робітничо-колгоспний театр. Його започаткувала група вихідців із 3-ої майстерні мистецького об'єднання "Березіль", українського театру-студії, заснованого в 1922 році в Києві Лесем Курбасом. Дебют робітничо-колгоспного театру відбувся в місті Малин на Житомирщині з виставою "Родина щіткарів". Тоді колектив ще не мав постійного місця і впродовж року їздив по селах.

 

В 1933 році молодий театр переїжджає до Черкас, міста районного значення на Київщині. Дерев'яне приміщення знаходилося в районі теперішнього медичного коледжу. Театр мав невеличку сцену, але великий зал вміщував аж 500 глядачів. Репертуар театру складався із творів Шевченка, Карпенка-Карого, Котляревського, Квітки-Основ'яненка, Старицького, Кропивницького, Гулака-Артемовського і Панаса Мирного. Першими виставами були п'єси Горького "Вороги" та Пушкіна "Борис Годунов". Всього через чотири роки черкаський колектив переміг на республіканській олімпіаді театрів у Києві.

 

В 1939 році театру присвоєно ім'я Шевченка. До цієї дати колектив показав виставу "Назар Стодоля". Згодом ставлять драматичні вистави: "Дівчата нашої країни", "Ваграмова ніч", "Соломія", "Розлом", "Падь Срібна", "Любов Ярова", "Шестеро любимих". Режисером виступає актор Йосип Гірняк.

"У нашому музеї є оригінальні програмки 1936 і 1937 років на вистави "Платон Кречет", "Шельменко Денщик" і "Безталанна". В них брали участь понад 20 акторів. Білет тоді коштував всього 10 копійок. Є фотографія колективу біля ще старого приміщення. Після пожежі до нас у фойє першого поверху привезли на зберігання погруддя Шевченка, яке було подароване театру в день відкриття театру 1 вересня 1965 року. Воно виготовлене із 200-річного кореня сосни майстром із Луганська Стрільцовим", – розповіла директор Черкаського обласного краєзнавчого музею Алла Кушнір.

 

В історії театрального життя тривала перерва була лише в період війни. Але у червні 1944 року театр вже показує виставу "Безталанна". Коли в 1954 році Черкаси стають обласним центром, театру надають статус стаціонарного драматичного. Постало питання про будівництво нового приміщення. Але роботи розпочинаються аж в грудні 1959 року й тривають майже шість років. За цей час театр стає обласним державним музично-драматичним.

Впродовж 80 років колектив здійснив понад 450 постановок, зіграно 40,5 тисяч спектаклів, щорічно театр дає близько 220 вистав. Це при тому, що в театрі працює всього 30 акторів і 10 артистів балету.

 

Гастролі колективу проводились в Києві, Кишиневі, Ярославлі, Баку, Уфі, Мінську, Гомелі, Могильові, Москві, майже у всіх обласних центрах України. Театр брав участь у міжнародних фестивалях Румунії, Молдови, Болгарії та Франції.

 

"У найближчу неділю ми маємо показувати дитячу виставу "Дорогу до сонця". А з 23 липня колектив по плану йде на місяць у відпустку. Нам пропонували поки що працювати в якомусь кінотеатрі. Але там не зручно, бо сцени не глибокі і відкриті. Найбільше до адаптування підходить міський Будинок культури імені Кулика. Не зможемо лише показати "Вишневий сад", через технічні проблеми. Декорації можливо перевеземо у приміщення колишньої тютюнової фабрики", – додав Володимир Осипов.

 

"В Черкасах жодного разу не горів навіть той дерев'яний театр, а не те, що цей. Тому ми вважаємо, що це був підпал. Не могла пожежа розпочатися на кріслі, де немає навіть освітлення. Великий гріх тому, хто зазіхає на храм мистецтва", – додала працівниця драмтеатру Варвара Єлісєєва.