Книги – це спосіб відпочити та відволіктися від новин, можливість поринути в інший світ та пізніше з новими силами повернутися до свого. Аби кожен читач мав доступ до цікавих історій, працюють бібліотеки. На початку повномасштабного вторгнення деякі з них припинили приймати відвідувачів, але вже за тиждень знову відчинили свої двері для маленьких та дорослих читачів. 

Журналісти видання ЗМІ.ck.ua поспілкувалися з бібліотекарями та читачами про те, які книжки зараз користуються попитом, чому люди продовжують відвідувати бібліотеки та як в умовах війни працюють ці заклади.

"Актуальною стала тема про визвольну боротьбу, козаків": які книги подобається читати дітям

Сьогодні українські діти стали свідками страшної реальності, а читання може бути терапією, яка допоможе зняти стрес. Крім того, завдяки літературі батьки можуть пояснити дітям, що таке війна і чому вона існує. Заступниця директора Черкаської обласної бібліотеки для дітей Наталія Мошенець розповідає, що їхня бібліотека не закривала своїх дверей для маленьких читачів від початку вторгнення.

«У перші тижні до нас не приходили відвідувачі, ще у всіх був шок. Потім потрохи почали йти батьки, тому що все одно дітей треба якось відволікати від того, що відбувається. Пізніше почали приходити батьки з дітьми, а потім і дітки самі. Одним із найперших, хто почав приходити до нас, це були батьки-переселенці та їхні діти. Ми почали їх записувати та навіть віддавати книжки з собою. Поки що нам усі повертають назад, не було таких випадків, коли їхали з нашими книгами», – розповідає вона.

Уже з квітня в бібліотеці почали проводити масові заходи. Однак вони не такі масштабні, як були до цього, адже перш за все бібліотекарі турбуються про безпеку відвідувачів. Раніше такі івенти відвідували організовані групи (школярі, діти з садочків), під час воєнного стану більшість шкіл не працювала, тому на заходи приходили менші групи або звичайні відвідувачі.

«Якщо оголошується повітряна тривога, то ми переміщуємось в укриття. Там у нас є столики, проєктор, все обладнано для комфортного перебування дітей. Ми почали придумувати різні нові заходи. Так, розпочали показ мультфільмів та фільмів для дітей українською. Щосереди в нас діє проєкт «Синьо-жовте кіно». Почали його фільмом «Сторожова застава»», – розповідає Наталія Мошенець.

Вона також додає, що на початок червня кількість дітей, що відвідують бібліотеку, загалом стабілізувалась і повернулась до тієї, що була до вторгнення. Так, замість дітей, які виїхали за кордон із батьками, почали звертатися діти-переселенці.

Як розповідає Наталія Мошенець, нині діти цікавляться українською літературою. Та й загалом бібліотека за останні роки поповнилась новими сучасними книгами, які охоче читають діти.

«Є багато й хороших зарубіжних письменників в українському перекладі, які також користуються попитом: Джеремі Стронг, Вай Броун. Там цілі серії цих книг. Вони беруть одну, а потім біжать за іншими. Всеволода Нестайка беруть і зараз. Подобається дітям «Тереодори з Васюківки»», – каже вона.

Також наразі дуже актуальною стала тема про визвольну боротьбу, козаків. У березні бібліотекарі провели всеукраїнський тиждень дитячого читання «Із книгою до перемоги».

«Наші працівники повибирали книги такого спрямування і позаписували для дітей невеликі відеоролики. Також був зроблений інтерактивний ресурс з книгами про дітей та війну. Там підготували список історій для дітей з анотаціями. Якщо вони хочуть почитати на таку тему, то можуть взяти книжки. Це не масово, але запитують про них», – каже Наталія Мошенець.

Завідувач сектору читального залу відділу обслуговування дітей дошкільного віку та учнів 1-4 класів Наталія Кравченко розповідає, що найчастіше діти цікавляться такими українськими авторами: Сашко Дерманський, Лариса Вдовиченко, Всеволод Нестайко та Марина Павленко. Із зарубіжних: Рональд Дал, Малґожата Стрековська-Заремба, Іан Вайброу, а також класичні книги «Пеппі Довга Панчоха», «Вінні-Пух».

Серед старших дітей попитом користуються «Детективи в Артеку» Андрія Бачинського, Гаррі Поттер, читають Андрія Кокотюху «Таємниці зміїної голови», а також книги Сергія Гридіна.

Юний читач Артем розповідає, що найбільше любить читати книги Всеволода Нестайка, до бібліотеки приходить, щоб взяти нові історії, які задали в школі почитати на літо.

«Мені подобається «Загадка старого клоуна» Всеволода Нестайка. Це цікава книга, дуже затягує. Прочитав десь чотири його історії. Також читаю Івана Франка – «Фарбований лис». У мене й дома є книги. Найбільш цінна моя книга це «Загадка старого клоуна». Мені колись тато дав цю книжку почитати і після цього я її полюбив», – каже він.  

А от Дмитро в цьому році перейшов у шостий клас. Він розповідає, що до бібліотеки приходить мінімум раз на тиждень і бере ті книги, які ще не встиг прочитати.

«Мені найбільше подобається фентезі, детективи. У бібліотеці вже є багато тих, які я прочитав. Та й удома в мене багато книжок. Беру такі новенькі, які я ще справді ніде не бачив у книгарнях. За тиждень читаю десь п’ять книжок», – каже він. Дмитро додає, що його мама філолог і теж багато читає, тому саме вона привила сину любов до літератури.

«Я почав читати з 5 років. У мене дома є два великих стелажі. Я люблю збирати книги серіями, уже є всі історії Артема Сафонова. Мої друзі теж читають, але менше за мене. У школі нам взагалі не багато задають читати, тому в бібліотеці я більше для себе беру книги. Навіть на літо те, що задали, то я вже в основному все два-три роки тому прочитав», – каже Дмитро. За його словами, в бібліотеках кращий асортимент закордонної літератури, тому її читає більше, але також любить й українські книги. За тиждень хлопчик встигає прочитати 5-6 історій.

«Хочуть докопатися до істини»: які книги зараз користуються попитом

В обласній бібліотеці для юнацтва імені Василя Симоненка 24 лютого перестали приймати відвідувачів, але вже за тиждень почали активно звертатися люди, тому незабаром було вирішено знову відкрити свої двері для читачів.

«До нас почали більш активно телефонувати та питати, чи працює бібліотека. По телевізору тоді показували тільки новини про російську агресію, школи були переведені на дистанційне навчання або також не працювали, людині просто вдома не було чим займатися, тому читачі, які були зареєстровані та нові, звертались і питали, чи працюємо. Людині треба було відволіктися», – розповідає директор Федір Пилипенко.

Наразі бібліотека працює у звичайному форматі. Колектив повноцінно виконує свої обов’язки, проводять усі заплановані заходи, крім масових. За цей час працівники підготували низку патріотичних відеоінтерв’ю, презентацій та відеобесід, які були розміщені на офіційному сайті бібліотеки та активно поширені в соцмережах та на сторінці у Facebook. На сьогодні працюють всі зали: читальний та зал мистецтв. Наприклад, бібліотека бібліотека надає безкоштовно зали для проведення виставок молодих художників. Двічі на тиждень працівники бібліотеки проводять заходи для дітей з інвалідністю.

За словами Федора Пилипенка, зараз до бібліотеки почало приходити більше людей, які цікавляться історичними та краєзнавчими книгами. Це спричинено тим, що люди хочуть докопатися до істини про те, яка Україна і зрозуміти про витоки державності, здобуття суверенітету і про те, що Україна ніколи не буде частиною росії.

«Більше люди хочуть взяти історичну книгу. Це не обов’язково має бути історія України, навіть художні книги з елементами історії викликають цікавість. У нас був читач, який хотів дізнатися про походження свого імені та прізвища. Він досліджував це за допомогою книги «Походження імені» у читальному залі», – каже Федір Пилипенко.

За минулий рік в обласній бібліотеці для юнацтва імені Василя Симоненка було більше 16 тисяч відвідувачів. Це близько 300 тисяч книговидач.

«Деякі книги беруть частіше, деякі - рідше. Все залежить від читацьких вподобань. Фонди в нас сягають більше 140 тисяч примірників. Деякі книги беруть часто, деякі так і лежать на полицях. Це залежить від смаків самих відвідувачів», – каже Федір Пилипенко. Він також додає, що бібліотека має великий вибір у жанрах фантастики українською мовою, також є навчальні посібники, які важко знайти в шкільних бібліотеках.

Активно до бібліотеки ходять переселенці та їхні діти. Якщо вони мають посвідку про те, що є ВПО, тоді можуть вільно отримати будь-яку книжку, яка їх зацікавить, а за інших обставин працівники бібліотеки дають дві книги на 20 днів за гроші під заставу.

Молодь читає історичне, а люди старшого віку – легку літературу

Директорка Черкаської обласної універсальної наукової бібліотеки імені Тараса Григоровича Шевченка Людмила Дядик розповідає, що в перші дні війни наукова бібліотека була зачинена, а працівники перебували на простої, але в цей час вони долучались до волонтерської діяльності. Також кошти з єПідтримки, за які планували купити книги для бібліотеки, перерахували на потреби ЗСУ. Та згодом, зрозумівши, що сучасна бібліотека у воєнний час у багатьох містах та селах надає доступ до правдивої інформації усім охочим, двері бібліотеки знову відчинилися для відвідувачів.

За словами Людмили Дядик, останнім часом відвідуваність до бібліотеки зросла. За єдиним квитком у нас зареєстровано 4911 відвідувачів. А відвідування сайту із січня становить понад 40 тисяч.

«До нас приходять і пенсіонери, й молодь. Пропорція 50 на 50 десь. Смаки читачів змінились. Ще коли ми не працювали, то вже приходили молоді люди та хотіли читати історію України, просили Грушевського. Пенсіонери беруть легшу літературу, щоб відволіктися», – каже вона. Також додає, що нині російські книги серед читачів користуються меншим попитом.

Завідувачка відділу абонементом Катерина Слободяник розповідає, що запит людей трохи змінився зараз. Люди похилого віку бажають читати щось спокійне, легке, щоб відволіктися та заснути. Молоді люди хочуть знати історію. Навіть якщо беруть художню літературу, то шукають таку, щоб торкалась історичної тематики.

«Для молодих дуже привабливою також зараз є сучасна зарубіжна література в українському перекладі. Нині черга в бібліотеці за книгою «1984» Джорджа Орвелла. У нас є тільки два україномовних примірники. Вони постійно зайняті. Їх частіше молодь запитує. Еріха Марію Ремарка також беруть», – каже вона. За словами Катерини Слободяник, сучасні українські письменники також користуються попитом. Найбільш запитувані зараз такі: Світлана Талан, Люко Дашвар, Ірен Роздобудько, Дарина Гнатко, Сергій Плохій, Сергій Жадан, Юрій Андрухович, Андрій Кокотюха.

Читачка Наталія часто приходить до бібліотеки, щоб взяти книги не тільки для себе, але й для своїх батьків.

«Беру книги Ірен Роздобудько для мами. Недавно брала про Гуцульську міфологію. Те, що не видають російськомовні видання, не дуже добре, бо багато літератури саме цією мовою і важко знайти переклад. Але наша родина любить і сучасних українських авторів», – каже вона.

Нагадаємо, що наразі з черкаських бібліотек вилучають «ворожу» літературу. Книги, які потрапили до так званого "чорного списку", вилучають з відкритого доступу та переміщають у сховище. Директорка Українського інституту книги Олександра Коваль розповіла в інтерв'ю "Інтерфакс-Україна", що понад 100 мільйонів примірників російських пропагандистських книжок, зокрема російську класику, потрібно вилучити з публічних українських бібліотек.

Зауважимо, що нещодавно Верховна Рада також підтримала законопроєкт про заборону імпорту книг із росії та білорусі. А також було оприлюднено рішення про те, які книги російських та білоруських письменників можуть бути вилучені зі шкільної програми.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Російські книги перев’язують чорними стрічками: як з черкаських бібліотек вилучають ворожу літературу.

Підготувала Світлана Небилиця