“Я не міг залишатися вдома, знаючи, що мої земляки йдуть воювати. Вирішив – буду допомагати, як можу. Ось третю ротацію годую бійців” – каже наш земляк Сергій, пише Прес-центр.

 

В імпровізованому дворі – баня зі зрубу і душова “кабінка”, на польовій кухні – український борщ з домашньою сметаною та “італійська” паста. У донецьких лісах нас зустріли “файні нацгвардійці з Західної України”. У багатьох з них – це вже третя-четверта ротація. Разом вони пройшли Маріуполь, Луганськ, Нижнє, Дебальцеве…

 

У цих лісах вони всього місяць, але вже встигли обжитися.

 

“Облаштовуємо все, як вдома, – починає розмову мобілізований сержант Ярослав – По суті, нам тут жити невідомо скільки. Хочеться створити максимально можливий комфорт. Тим більше, я з Волинської області, працювати з деревом вмію. У мирному житті я – будівельник”.

 

За десять днів спільними зусиллями у своєму опорному пункті бійці спорудили повноцінну баню зі зрубу і поруч “душову” кабінку до неї.

 

“Будували практично з підручного і підніжного матеріалу, – продовжує Ярослав – на дорогах зібрали глину, в лісі нарубали колод, обтесали їх. Буржуйку знайшли у себе, нам її попередники залишили. Вікна з підбитого “сепарського” танка зняли. Ось і банька вийшла “.

 

Бійці сміються, першого березня хотіли влаштувати урочисте відкриття, але не витримали, почали паритися на два дні раніше.

 

“Банька працює у нас цілодобово, – розповідає Ярослав – хто захотів, прийшов, дров нарубав і попарився. Воду для купання ми привозимо”.

 

“Хочете, можете і ви нашу баню випробувати”, – жартують бійці.

 

Після імпровізованої екскурсії нас запросили на польову кухню. Там уже зібралися військові на обід.

 

У каструлі на кілька десятків літрів – ароматний борщ, що називається “з пилу, з жару”. До традиційної української страви військові відразу пропонують сметану. “Волонтери нам привезли, домашня, вгощайтеся”, – радо діляться гвардійці.

 

Старший біля багаття, кухар Сергій – уродженець Черкаської області. Хлопець – доброволець, за станом здоров’я він уже міг би не нести службу.

 

“Я не міг залишатися вдома, знаючи, що мої земляки йдуть воювати. Вирішив – буду допомагати, як можу. Ось третю ротацію годую бійців”.

 

Своїм кулінаром військовослужбовці задоволені. У меню – різноманітні каші, борщі, супи і навіть вареники. Балує кухар бойових товаришів і макаронними виробами, але тільки за спецрецептами.

 

“Додаю різні сушені приправи, готую густий соус і посеред донецького лісу, – резюмує Сергій – виходить справжня італійська паста”.