Марія Гончарук родом із села на Черкащині, однак це не завадило їй дійти до зірок та виступати на найбільших сценах нашої країни та поза її межами.

Про це повідолмяє vikka.ua.

Перший справжній успіх прийшов, коли черкащанка Марія Гончарук вразила своїм естрадним талантом Костянтина Меладзе та журі конкурсу "Хочу в ВІА Гру". Вдалі виступи підштовхнули  її створити зі своєю напарницею по шоу Діаною Іваницькою-Шоріковою власний співочий дует. Тепер дівчата виступають на концертах та ведуть телешоу. 

– Маріє, Ви маєте титули "Міс Блонд" та віце-міс України, потрапили у фінал телешоу "Хочу в ВІА Гру", створили власний гурт "Дінама". Я нічого не пропустила? Чи були ще якісь грандіозні проекти у Вашому житті?

– Все вірно. Були й інші кастинги та вокальні шоу, але там далі І-ІІ турів не проходила.

 Де зараз виступаєте? Яка географія Вашого гастрольного графіку?

– Здебільшого у Москві, Пітері, буваємо і в теплих країнах. Зараз у нас невелика перерва, перебуваємо у пошуках нового музичного матеріалу.

– Хто зі знаменитостей, з якими Ви знайомі, найбільше Вас вразив та надихнув?

– Про всіх говорити не буду – часу не вистачить перелічити. Мені з дитинства імпонувала творчість Костянтина Меладзе і я завжди мріяла з ним попрацювати. Мрії збуваються, коли ти дієш. Я довго ходила по різних кастингах. Нарешті вдалося проявити себе на шоу "Хочу в ВІА Гру", познайомитися і попрацювати з Костянтином. Мене вражає його творчий потенціал, талант, відповідальність, доброта. Працювати з ним одне задоволення. До речі, на цьому ж шоу я познайомилася з Вірочкою Брежнєвою – світла, відкрита, талановита людина. Її наполегливість і старання надихають і є прикладом для наслідування.

– Які життєві етапи вважаєте для себе найбільш важливими? Чому вони Вас навчили?

– Кожен етап у житті має величезне значення. Життя – це і є перехід від одного етапу до іншого. Своє життя я умовно можу поділити на кілька відрізків. Перший – навчання у школі і одночасно заняття у музичній школі. Сила волі мала величезне значення. І не тільки моя, але й моїх батьків Я шалено хотіла вчитися в музичній школі і благала батьків швидше мене туди відправити, але пішла на рік пізніше, ніж було можна. З нашого села в районну музичну школу їздило 8 осіб, із моїх однолітків – нікого. І десь у третьому класі я хотіла покинути цей задум. Хотілося гратися на вулиці з подружками, а не вчити нові твори і готуватися до академічних концертів. Але батьки були проти і я дуже вдячна їм за це. Тепер я розумію, що це було дуже важливо для мого розвитку. І якщо почала справу – треба доводити її до кінця.

Другий етап почався після 9-го класу, коли я поїхала на навчання в Харківське музичне училище. Жила в гуртожитку, добре вчилася, отримувала стипендію та іноді підробляла в магазинах промоутером. Це був початок самостійного життя, відповідальності за себе і усвідомлення того, що ти вже подорослішав. Третій етап – це навчання в університеті. У цей період підробляла моделлю, знімалася в рекламних роликах, серіалах, ходила на кастинги. Четвертий – знайомство з шоу-бізнесом через шоу "Хочу в ВІА Гру", створення групи "Дінама" і подальший розвиток. Наразі я перебуваю саме у цьому періоді.

Аналізуючи минулий час, для мене кожен етап важливий по-своєму  Закінчення одного веде за собою початок нового, але вже з придбаними навичками і знаннями. Якщо є мета, бажання і дія – у вас все вийде.

– Які з ваших досягнень далися найважче? Як долали себе та обставини?

– У житті завжди потрібно долати якісь перешкоди: чи то свої внутрішні сумніви і страхи, чи то зовнішні. Складно буває, коли ти йдеш до чогось, робиш-робиш, а нічого не виходить і хочеться скласти руки, розвернутися і піти. Але саме в такі переломні моменти потрібно натиснути і дійти до кінця. Як я вже казала, я ходила на різні вокальні кастинги: "Фабрика зірок", "Х-фактор", кастинги у музичні гурти. Та не складалося. Коли я прийшла на перший кастинг шоу "Хочу в ВІА Гру",  був страшний мороз, величезні черги, все затримувалося. Я так замерзла, втомилася, хотіла піти. Думала: це все не моє, скільки ходжу скрізь – і нічого. Але потім зібралася з силами і вирішила: краще я дійду до кінця і скажу собі, що зробила все можливе, ніж втрачу шанс і потім жалкуватиму. Я пишаюся собою, своєю силою волі і тим, що зробила максимум на той момент, який приніс результат.

Інколи обставини нам підказують, що ще не час, варто почекати і все стане на свої місця. Або завдяки обставинам наше життя і наші інтереси можуть розвернутися на 360 градусів. Ідіть за покликом серця. Воно завжди каже правду.

– Ви вважаєте себе на 100% дорослою людиною? Наскільки відчуваєте дитину всередині себе? Як вона проявляється?

– Всі ми діти. Скільки б років нам не було. І потрібно намагатися відкривати в собі дитину якомога частіше – тільки діти вміють щиро любити, радіти, сумувати, посміхатися. Дітей не обдуриш, вони завжди відчувають нещирість. Будьте великими дітьми, але зі здоровим глуздом!

– Були переломні моменти в особистому житті або кар'єрі, які повністю змінили ваш світогляд? Що це було?

 – Складно змінити мій світогляд. Я можу змінити своє ставлення до людини після якихось дій в мою адресу. Як кажуть, не можеш змінити ситуацію – зміни своє ставлення до неї.

– Що зараз для Вас найголовніше у житті? На що віддаєте найбільше часу та енергії?

– Найголовніше у житті – рідні та близькі, їх здоров'я і благополуччя. Щодо діяльності – це музична творчість, зараз вона переважає все інше.

– Коли почали мріяти про сцену?

– Ще в дитинстві говорила мамі, що стану народною артисткою.

– Ваш батько якось охарактеризував Вас, як дуже цілеспрямовану людину. Казав, що ще зі школи Ви відрізнялися від своїх однолітків та однокласників нестримним бажанням бути кращою у всьому. Це так?

– З дитинства – навчання в музичній школі. Важко було добиратися, тож їздили двічі на тиждень замість трьох разів. Завдяки батькам я закінчила 7 класів музичної школи, займалася вокалом в районному будинку культури. Лише одного разу їздила на музичний конкурс до Черкас, а більше не було фінансової можливості. Також виступала на різних святах, хоча була дуже сором'язлива і страшенно переживала перед кожним виходом на сцену. Зараз теж є хвилювання, але воно приємне. Насолоджуюся тим, що роблю. Це вже не кастинги і конкурси, де дивляться і думають: взяти чи не взяти. Це моя професійна діяльність.

– Якби не потрапили на сцену, то чим би займалися у житті?

– Я довго до цього йшла і зараз моє життя – сцена. Як буде далі – побачимо.

– Поділіться планами на майбутнє. В одному з інтерв'ю Ви говорили, що хотіли б спробувати себе в ролі радіоведучої, знятися у молодіжному фільмі або серіалі. Щось із цього вже збулося?

– Під час навчання я знімалася в молодіжних серіалах. Три секунди в повнометражному фільмі – це був мій початок. Дуже сподіваюся, що будуть серйозні пропозиції, ролі у серіалах, фільмах. Я вже маю досвід телеведучої. У нас є своє "Дінама шоу" на одному з телеканалів, де ми обговорюємо серйозні та несерйозні теми і роздаємо поради. Все це з гумором. У планах записати новий трек. Яким він буде, поки що не відомо, ми в пошуку.

– Ваше серце зараз кимось зайняте? Плануєте або мрієте завести сім'ю, дітей?

– Сім'я та діти обов'язково будуть. Поки що інші плани.

– Хто із близьких, друзів живе у рідній вам Черкаській області?

– Мої батьки та родичі. Приїжджаю в гості до батьків і бабусі.

– Коли буваєте у них, що Вас радує, а що засмучує?

– Удома завжди добре, затишно. Радує розвиток району. Він облагороджується та з кожним роком стає кращим. Хочеться, щоб зробили кращі дороги.

– Стежите за ситуацією в Україні, подіями на Донбасі? Що думаєте про це?

– Скажу узагальнено: всі ми жителі однієї планети, треба її любити, а також любити і поважати одне одного, навколишнє середовище. Хочеш змінити світ – почни з себе. Неси любов і світ у собі, даруй їх оточенню, будь мудрим і світ прийме тебе таким, який ти є.

– Маріє, яке ваше життєве кредо, девіз?

– У мене їх кілька: все що не робиться – на краще; бачу ціль, вірю в себе, не бачу перешкод; якщо щось відбувається не так, як ти хочеш – значить, все буде набагато краще.