А почалося все, як то часто і буває з найцікавішим у житті, цілком випадково. 

– Завжди мріяла відзначити свій день народження, який припадає на 25 липня, в Парижі, – розповідає Людмила. – У мене якраз була відпустка, відкрита віза. Тож написала друзям і знайомим у соціальних мережах: «Хто хоче до Парижу, відгукніться!»

 

Але охочих не знайшлося. Щоправда, кілька знайомих розповіли про дівчину Дашу, яка вже пів-Європи об’їхала автостопом і буцімто вона точно не відмовилася. Зрештою, так і сталося.

 

– Зустрівшись, ми практично з перших хвилин знайшли спільну мову й потоваришували. Та це й не дивно, адже в людей, які люблять подорожувати, завжди знайдуться спільні теми й інтереси, – відзначає черкаська мандрівниця. 

 

Одразу обговорили й план мандрівки: вирішили, що у Франції побувають у місті Кольмар, що в провінції Альзас, звісно, в Парижі та Руані, – столиці історичної Нормандії.

– Другою країною, яку хотілося відвідати, була Голландія, а саме неймовірної краси міста Ротердам і Амстердам, – відзначає Люда. – Тож визначилися з маршрутом, вирішили, що братимемо з собою, обрали дату й вирушили…

 

 

Виявляється, там це дуже популярний рух і абсолютно безпечний спосіб подорожування. 

– Настільки всі легко відгукуються і доброзичливо ставляться до таких мандрівників, що це вражає... Приміром, якщо в поляка немає місця в машині, то він це місце звільнить, але неодмінно підвезе, не лишить далі голосувати на дорозі, – розповідає Людмила. – Нас брали ті, хто так само полюбляє подорожувати автостопом. Підвозили люди, які їхали з дітками: одна жінка з семимісячним немовлям в авто сама зголосилася допомогти нам. 

Виявляється, існує сайт, на якому люди пишуть про місця на дорогах, де часто збираються любителі подорожувати автостопом. Водії спеціально заїжджають туди, щоб за потреби підвезти подорожуючого. 

 

– Ночівлю шукали завдяки мережі каучсерфінг (одна з найбільших всесвітніх мереж гостинності, учасники безкоштовно діляться один з одним місцем для ночівлі під час подорожей, організовують спільні мандрівки й розвивають культурний взаємообмін – Авт.) в людей, які так само полюбляють подорожувати автостопом, – веде розмову далі Людмила. 

Приміром, у Голландії дівчат приймав чоловік, який залишив власний бізнес і на півроку подався мандрувати Азією. Навіть перетнув Транс-Себірську магістраль, переживши чимало незабутніх емоцій. 

– Тож, сподіваюся, що подорожі автостопом приживуться і в Україні. І люди будуть до цього нормально ставитися, адже нині, на жаль, далеко не всі позитивно сприймають такий вид відпочинку, – відзначає дівчина. – Найнеприємніший момент з подорожі трапився під Рівним, коли вже поверталися додому. На заправці шукали охочих підвезти нас до Києва. Один хлопчина сказав, що краще дасть грошей, аніж візьме нас в машину. В Європі такого негативу немає: водії однаково охоче підвозять мандрівників і на бюджетних авто, і на дороговартісних з розкішним шкіряним салоном. 

 

 

Свій день народження Людмила завжди мріяла зустріти в мальовничому Парижі.

– Спеціально з дому привезла кольорові свічки, якими прикрасила тістечко, куплене в Парижі за три євро, – усміхається дівчина. – Певне, кращого свята в моєму житті ще не було. 

Адже в цей день збулася ще одна давня мрія Людмили – потрапити… на кладовище Пер-Лашез. 

 

– Нині це заповідник, там поховано багато відомих людей, зокрема Джима Моррісона – вокаліста гурту «The Doors». А також Фредеріка Шопена, Оскара Уайльда, Айседору Дункан, Едіт Піаф, українця Нестора Махна. Щоденно це місце відвідує сотні туристів з різних куточків світу. Вдалося побувати й нам, – розповідає дівчина. – А взагалі Париж дуже вразив своєю масштабністю. Кількість туристів біля Ейфелевої вежі просто неймовірна. Дивилася на траву й дивувалася, коли вона встигає відростати. Та попри все, це чудове місто. 

Подорожуючи Європою, дівчата побували у французькому Кольмарі, де встановлено точну копію статуї Свободи, яку французи подарували американцям у знак дружби між народами.

 

– Сам же автор був родом саме з цього міста. А на сторіччя від дня народження митця точно таку ж встановили в Кольмарі, – розповідає Людмила. – Неймовірно сподобався Руана – місто на березі Сени, в гірській місцевості з мінливою погодою. Там спалили Жанну Дарк, там є відомий собор Нотердам де Руан, в якому знаходиться серце Річарда Левине Серце. У захваті від голландського Ротердаму з його великою кількістю сучасних споруд: там скрізь кубічні будиночки химерної архітектури, дивує, як там можуть жити люди. 

 

А ще дівчатам удалося прогулятися вулицями заквітчаного Амстердаму. 

– Неймовірне місто з величезною кількістю велосипедів. Вони там скрізь, до того ж на двоколісних їздять навіть панянки, вбрані в ділові костюми чи вечірні сукні на височенних підборах, – говорить Людмила. – Дуже популярний серед туристів квартал Червоних ліхтарів. Це місце дуже популярне і серед приїжджих, і серед місцевих, часто вулицею прогулюються навіть з дітками. 

«Нові знайомі, враження, досвід, можливість повністю переоцінити й переосмислити життя»

З собою у подорож про всяк випадок дівчата брали палатку й спальні мішки. Щоправда, вони так і не знадобилися. 

– Загалом мій рюкзак важив близько двадцяти кілограмів. Сама собі дивуюся, як могла його піднімати. Але, на диво, взагалі не боліла спина і почувалася просто пречудово, – запевняє Людмила. 

 

За два тижні мандрівки дівчина витратила лише 40 євро. З них – 5 євро на 15 цибулинок тюльпанів, що привезла мамі з Голландії. 

– Їжа не дорога, наїстися можна на два євро. Тож подорожувати Європою автостопом не лише безпечно а й бюджетно. Віддаю перевагу ось таким мандрівкам. Це значно краще, аніж їхати десь у Туреччину чи Єгипет, жити в готелі й тиждень валятися на пляжу, – відзначає Людмила. – Автостоп – це нові знайомі, враження, досвід, можливість повністю переоцінити й переосмислити життя.