– Мушу жебракувати, бо прожити на пенсію несила. Пенсія – мінімальна, тисячу сто, а 800 мушу віддати хазяйці за проживання. Знімаю времянку з пічним опаленням – це найдешевше житло, що могла знайти в Черкасах, – розповідає Ольга Миколаївна, яку частенько можна побачити на центральних вулицях міста чи під Свято-Михайлівським собором.

 

– Що мені залишається? Триста гривень? Як на них місяць проживеш? Одна надія – на Бога та на добрих людей. Оце напрошу трохи, піду на базар, куплю з кіло картоплі, огірків – тих, що побільше або помідорів пом’ятих – їх дешевше віддадуть, інформує Нова Доба. 

 

Ольга Миколаївна залишилася бомжем через давню пожежу: її хата на хуторі під Новоселицею у Чигиринському районі згоріла через замикання електропроводки. Відтоді 74-річна пенсіонерка поневіряється по чужих кутках.

 

Проте більшість черкаських пенсіонерів в ненабагато кращому стані за неї: середня пенсія черкащанина, за офіційними даними головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, становить 1 463 грн. З урахуванням катастрофічного росту цін на продукти харчування та росту тарифів на комунальні послуги – це просто мізер, за який прожити неможливо.

 

Найбільша стаття розходів українського пенсіонера припадає на купівлю продуктів харчування. Навіть мінімальний харчовий набір для виживання сьогодні обходиться в кругленьку суму. Вартість буханця хліба доходить до 8 гривень, пачки рису – до 23-ох. Кілограм молодої картоплі можна знайти за 6 гривень.

 

До речі, слово «знайти» є ключовим. Молодь і люди середнього віку нерідко обурюються тим, що пенсіонери, користуючись правом безплатного проїзду в деяких видах транспорту, цілий день «катаються» по місту. Насправді ж, зрозуміти, чому люди з хронічними хворобами подорожують в переповнених маршрутках і тролейбусах, досить просто. Варто лише знати, що в різних продуктових маркетах ціни відрізняються на кілька гривень.

 

Крім того, є ще так звані акційні товари і продукти, в яких строки придатності доходять до межі. Якщо в середньому порахувати, які ж саме продукти може дозволити собі людина похилого віку, то картина виходить досить-таки невтішною. Лише на хліб витрати середньостатистичного пенсіонера за місяць складають близько 80 гривень (10 буханок по 8 грн).

 

Також неможливо обійтися без яєць (13 грн за десяток, а знадобиться їх не менше трьох). Це ще 40 грн. Плюс 50 грн на крупи і ще стільки ж на городину.

 

До 70 гривень обійдеться 10 кг картоплі і стільки ж доведеться віддати за молокопродукти. Навіть найбільш економні пенсіонери не обійдуться без цукру, борошна, олії та багатьох інших речей. На все разом доведеться витратити від 500 до 600 грн. Подібна ситуація і на ринку медпрепаратів. За словами черкаських аптекарів, найпопулярнішими ліками пенсіонерів є корвалол, цитрамон, дротаверин та валідол. Чи не тому, що вартість кожного з цих препаратів на сьогодні не перевищує 10 гривень?!

 

Підвищення тарифів на комуналку змусить урізати і цей раціон до рівня жалюгідного. Середній розмір платежу за компослуги визначити неможливо з огляду на те, що він формується залежно і від розмірів житла, і від кількості зареєстрованих осіб, і від наявності лічильників. Проте переконливим свідоцтвом, що він став непосильним практично усім пенсіонерам, свідчить надзвичайно стрімке зростання кількості звернень за субсидіями. Наприклад, у Золотоноші торік на цю пору за субсидіями звернулися 330 жителів міста, а тепер – вже 2300, тобто у 7 разів більше.

 

Найбільшою є кількість звернень за субсидією у м. Черкаси (15,1 тис. сімей), м. Смілі (2,8 тис. сімей), Шполянському (2,5 тис. сімей) та Звенигородському (2,2 тис. сімей) районах, повідомляють у департаменті соцзахисту населення Черкаської ОДА. Усього отримали цю допомогу від держави близько 50,7 тис. черкаських сімей. При цьому зросли і суми.

 

Якщо середній розмір субсидій у травні 2014 року становив 49,3 грн., то у травні 2015 року вже – 618,2 грн. Але Ольга Миколаївна, як і більшість стареньких, більше переймається долею молодих, ніж своєю. Її 40-річний син має кілька жахливих діагнозів (бронхіальна астма, виразки шлунку та дванадцятипалої кишки тощо), через які не може знайти пристойної роботи, перебивається тимчасовими заробітками то вантажником, то підсобником: – Ми хоч мізерну пенсію заробили, а де ж вони її зароблять? Роботи нема, стажу ніякого…