Починаючи від кошиків для одягу і закінчуючи прикрасами на новорічну ялинку – такі яскраві деталі інтер’єру виготовляє зі звичайного паперу Олена Фабрика.

Спочатку приємні хатні дрібнички черкащанка виготовляла для себе, згодом дарувала їх друзям, а зараз від замовників немає відбою. Про технологію плетіння з паперу, власні творчі рекорди та незвичні вироби сайт vikka.ua спілкувався з майстринею.

"Якось стало цікаво, тож навіть порахувала, скільки виготовляю паперових трубочок за годину. Вийшло 286 штук. За вечір, слухаючи телевізор, можна спокійно накрутити до семисот", – розповідає пані Олена.

А почалося все для майстрині у 2013 році, коли виникло бажання урізноманітнити буденні дні декретної відпустки.

"Спочатку пробувала крутити трубочки з газет. Перші роботи були досить неоковирними та смішними. Так виріб за виробом і вони ставали все кращими. Поступово вони розходилися рідним на подарунки, а потім і замовники з’явилися. Тут не обійшлося без "сарафанного" радіо", – пригадує майстриня.

Про себе черкащанка говорить жартома, що не є чарівницею, а тільки вчиться. Хоча і констатує: паперове хобі допомогло забезпечувати родину, коли залишилася з двома дітьми.

"По життю я гіперактивна людина. Не звикла сидіти без діла, мені постійно треба щось робити. За фахом я бухгалтер і вже давно вийшла на роботу, але від плетіння не можу відмовитися. В декреті я вижила завдяки такому хобі, а зараз просто релаксую, створюючи всілякі милі дрібнички", – зазначає черкащанка.

Наразі домівка майстрині нагадує паперовий склад. Робочий матеріал жінка замовляє оптом ящиками. За роки роботи вже навіть підрахувала: з однієї пачки паперу формату А4 виходить півтори тисячі трубочок. Цього вистачить на кілька великих виробів, приміром, кошиків для одягу.

"Є дуже багато технік, багато різновидів плетіння. Коли ще плела з газети, то щоб не видно було букв, лозу фарбувала в темні кольори. Згодом трубочки висихають та сплітаються. На таких кошиках дуже гармонійно виходить ефект старовини, коли "потертості" робляться губкою з білою фарбою", – розповідає майстриня.

Різноманітні кошики для кухні та ванної, корзини для пікніка, люльки-колиски, цукерниці, підсвічники, рамки для фотографій та ялинкові прикраси – це неповний перелік того, що можна виготовити із паперу. А ще кошики від Олени Фабрики використовують черкаські фотографи як реквізит для зйомок новонароджених малюків.

"Часто у традиційних кошиках кінчик лози може десь виглядати і пошкодити ніжну шкіру малюка. Тому для таких делікатних зйомок корзини з паперу дуже добре підходять. До того ж паперова лоза добре вбирає вологу і не розсихається, а за своєю міцністю такі корзини нічим не поступаються традиційним", – пояснює пані Олена.

Декорує свої вироби майстриня різноманітними стрічками та мереживом. А ще наносить зображення за допомогою серветок для декупажу. Тонка основа, що не помітна на роботі, гарне поглинання клею та різноманітні сюжети дають можливість втілювати різноманітні ідеї.

Традиційно найбільший попит на плетені речі виникає напередодні свят. Це Новий рік та Різдво, День Святого Валентина, 8 Березня, Великдень і День знань. Підготовка до цьогорічного жіночого свята перетворилася для черкащанки на справжній марафон.

"З кінця лютого і аж до самого свята спала по три години, працюючи над замовленнями. Зранку о шостій вставала на роботу, а у ввечері з восьмої і до третьої ранку плела вироби. Було дуже важко, але відмовити не могла", – зізнається майстриня.

До свят, до речі, Олена Фабрика виготовляє і незвичайні замовлення.

"З нагоди професійного свята для класного керівника дочки – вчителя фізкультури – ми виплели цукерницю у формі футбольного м’яча. Або ж дівчаткам у дитячий садочок на 8 Березня виготовили маленькі яблучка. Усередину яблук ще вклали шпильки для волосся", – розповідає жінка.

Поступово на плетіння з паперу "підсіла" і мама майстрині, а за нею і колега. Черкащанка розповідає: опанувати таку техніку під силу кожному.

"Насправді в техніці плетіння немає нічого складного, головне мати посидючість, бо не кожен може всидіти на одному місці кілька годин поспіль. Навіть діткам давала майстер-класи у школах. Звісно, з ними робили простіші речі як, до прикладу, зірочки на новорічну ялинку або підсвічники. Було б бажання, можна все зробити", – зауважує майстриня.