Жінка вирішила не марнувати час на пенсії та в 52 роки захопилася фотографією.

З тих пір пройшло п’ять років і нині Ольга Барсукова професіональний фотограф, автор вражаючих світлин, інформує "Вікка".

"Я завжди любила переглядати гарні фотографії, але вважала, що знімати так не зможу. Якось мені приснився сон, що я маю зробити щось для себе, не відкладаючи на потім. Я прокинулася і стала думати, що ж це може бути. Аж тут через кілька днів дістаю із поштової скриньки рекламу фотоапаратів у кредит. Вирішила спробувати – заручилася підтримкою сусідки, взяла паспорт і ми пішли в магазин. Звідти вже повернулися із технікою, яку оплачувала наступні три роки", – пригадує черкащанка.

Придбання професійної техніки – то був тільки перший етап. Аби знімати якісні світлини, потрібно було опанувати ще й ази фотосправи.

"Принесла фотоапарат додому, подивилася-подивилася, поклацала-поклацала і прийшла до висновку, що я нічого не розумію. Розраховувала, що розберуся по інструкції, але на практиці усе вийшло набагато складніше", – зізнається фотограф.

Друзі вчасно підказали жінці фотошколу, де саме набирали групу. Недовго розмірковуючи, пані Ольга пішла вчитися.

"Я прийшла туди, а там лише молоді хлопці і дівчата. А мені вже за п’ятдесят. Проте невдовзі зрозуміла, що вік тут абсолютно ні до чого. Якщо щось подобається, треба займатися цим, незважаючи ні на що. І це навіть краще, коли тебе оточує молодь – вчишся у неї", – зазначає Ольга Барсукова.

Попри побоювання, що відставатиме від молодших студентів, пані Ольга на екзаменах показала кращий результат.

"Коли побачила, які чудеса творить знайома у "Фотошопі", вирішила, що мені неодмінно треба навчитися працювати у цій програмі. Ми встановили одну з перших версій і я просто захопилася – могла сидіти там днями. А потім такий курс був і у школі. Пригадую, як діставала свого викладача, телефонуючи йому, бо щось не виходило. А на підсумковому екзамені набрала найбільшу кількість балів", – розповідає фотограф.

Полюючи за вдалими кадрами, доводиться і зі страхами боротися, проте результат себе виправдовує.

"Фотошколою ми поїхали знімати Карпати. Коли піднялися на Вухатий Камінь і я побачила, який це крутий спуск, мене охопив страх, я ніби повернулася у жахливий сон, проте розуміла, що цього разу не прокинусь і треба буде спускатися. Перші кроки зробила за підтримки вчителя та ще одного студента, а потім вже стало легше і страх пройшов", – пригадує Ольга Барсукова.

Один, а потім другий рік відучилася у школі черкащанка, а сьогодні удосконалює навички самотужки. Її приклад надихає й інших.

"Було у нас завдання у школі – познімати емоції людей. У якості моделі я взяла свого сина. Ми пішли з ним на нашу улюблену локацію – берег Дніпра. Довго знімала сина, що він аж почав жалітися, що втомився. А я йому кажу, що фотографу ще важче, адже за вдалим кадром і на колінах треба повзати, і вилазити на висоту. Після  цього він вже з дому (живемо в різних містах) мені пише, що купив фотоапарат і дружина його теж захопилася фотографією. Зараз обмінюємося світлинами по електронній пошті", – розповідає Ольга Барсукова.

Наразі пані Ольга знімає здебільшого Черкащину. Жінка зізнається: хотілося б познімати локації і в інших регіонах, проте для українського пенсіонера це дороге задоволення.

"Розумію, що моє захоплення не з дешевих та й не по моєму бюджету. Та, незважаючи ні на що, намагаюся знаходити кошти, хоча й відмовлятися від дечого доводиться", – констатує фотограф.

Усі фото – Ольги Барсукової