Артем Лукашук із Черкас відстоюватиме честь України на міжнародних змаганнях Invictus Gaуmes. "Ігри нескорених" пройдуть у вересні 2017 року в Торонто (Канада). Це міжнародні змагання військових, які отримали травми під час бойових дій. Незважаючи на свій молодий вік, 22-річний атовець встиг немало досягти у спорті та пройти найзапекліші бої на Донбасі.

Про своє бурхливе життя він розповів кореспонденту сайту vikka.ua.

До складу національної команди України "Ігри Нескорених-2017" Артем увійшов після того, як виборов золото у Києві на 100-метровій дистанції з бігу.

"Я вирішив спробувати себе, коли почув, що буде проходити національний відбір. Із 5 років я займався спортом, професійно грав у футбол. Після поранення стопу правої ноги я не відчуваю. Моїми ж суперниками були хлопці, у яких ноги цілі. Це стало для мене додатковим стимулом, адже можна було піти і в більш слабку групу", – розповідає Артем.

Артем Лукашук (у центрі) відстоюватиме честь України на міжнародних змаганнях

Під час дистанції поранення дало про себе знати. Атовець добіг до фінішу із сильним болем, але першим.

Останні кілька років Артем Лукашук живе у Черкасах. Сюди переїхав та орендував житло завдяки дружині, з якою познайомився під час своєї реабілітації після поранення.

"Місто вже вважаю своїм рідним. Тут ми виховуємо нашого сина Єгора. Багато з того, що роблю – заради нього. Якщо вдасться вирішити питання з житлом, перевезу сюди батьків та молодшу сестру. Вони проживають у Амвросіївці Донецької області", – розповів спортсмен.

Декілька років тому хлопець не очікував, що його життя так зміниться. Артем пішов у армію за контрактом ще у 2013 році.

"Тоді був вибір – іти служити або робити спортивну кар’єру. Але у мене дід відслужив, батько свого часу був найкращим легкоатлетом серед українських прикордонників. Вирішив наслідувати їх приклад", – зазначає атовець.

На початку червня 2014 року Артем у складі 25-ї повітряно-десантної бригади ЗСУ звільняв від терористів Слов’янськ, Краматорськ, Красний Лиман, Дебальцеве, Ямпіль, Вуглегірськ.

"Був у штурмовій бригаді, яка у складі перших входила у міста та "зачищала" їх від терористів. У Вуглегірську я отримав осколкове поранення у ноги та плече. Мене контузило. Це була моя третя та найтяжча контузія. Врятував життя бронежилет, який передали волонтери. Один великий осколок застряг у касці", – зазначає черкаський спортсмен.

Того ж дня на очах Артема загинув командир, який був його другом.

"Це було 12 серпня 2014 року – за п’ять днів до мого 20-річчя. Але найважчим днем за весь цей час для мене стало 14 червня 2014 року, коли літак Іл-76 із нашими десантниками на борту збили над Луганськом. Це були мої побратими", – пригадує найстрашніші часи в АТО Артем Лукашук.

Після поранення почалося його лікування у різних містах України.

"Один з осколків, що в мене влучив, пошкодив нерв на правій нозі та застряг у кістці. Ногу не відчував, ходив на милицях. У 2015 році поїхав на реабілітацію до Литви. Там поставили на ноги, став ходити самостійно", – розповів атовець.

Наразі Артем відновлює здоров’я, підтримує форму та очікує на курс підготовки до Ігор у складі національної команди. Атовець обіцяє гідно представити Україну та вже знає, до чого буде прагнути по поверненню зі змагань.

"Хочу займатися тренерською діяльністю, навчати юних футболістів та передати їм свій досвід. Щоб вони могли досягти того, чого мені не вдалося", – поділився своєю мрією Артем.

Усі фото надав Артем Лукашук