Черкащанин В’ячеслав Киричук охоче ділиться порадами, як виховати чотирилапого улюбленця.

Про це інформує "Вікка".

Якщо ваш пес їсть зі смітника, підбирає харчі на вулиці, кидається на котів чи просто не слухається, у таких випадках порадами допомагає член обласного осередку Кінологічної спілки України В’ячеслав Киричук. Уже дванадцять років він працює з собаками, а нещодавно почав консультувати власників чотирилапих навіть по "Скайпу".

"Одна знайома звернулася – скаржилася, що далматин на неї кидається перед годівлею. Ми приїжджаємо, а там не собака, а душка. Виявилося, що вона сформувала у нього рефлекс, за яким годівля асоціювалася з агресією. Тепер пес їсть біля ліфта, бо прогулянки на вулиці у нього завжди викликали радість і позитив. Як тільки є команда гуляти, чотирилапий виходить на сходову клітку, а там їжа. Таким чином ми згладжуємо ефект, що їжа – це конфлікт, на позитивні емоції. Поступово господар переміщатиме миску ближче до квартири", – розповідає про нюанси виховання собак черкащанин.

Методик співпраці із власникам чотирилапих у черкащанина кілька. Донедавна він консультував їх по телефону. Так, зокрема, проблемну ситуацію власники знімали на телефон та відправляли йому через інтернет. Аналізуючи кожен випадок, В’ячеслав готує та надсилає методичку із детальним описом того, що і як треба робити і де були помилки господарів. А нещодавно чоловік почав консультувати і по "Скайпу".

Фото з архіву героя публікації

"Я спостерігаю, як страждають власники собак – купують чотирилапих і нічого не знають про них і про те, як з ними поводитися. А це як виховання дитини, де є чимало нюансів. Так, можна пошукати відповіді в Інтернеті, але прикладної інформації там замало, до того ж універсальної відповіді бути не може. Треба враховувати і генетику собаки, і темперамент господаря, і його поведінку. Ми вивчаємо кожен випадок і відповідно даємо поради", – зазначає чоловік.

В’ячеслав Киричук зізнається: фахової освіти він не має. Переконує: достатньо практичного досвіду, набутого у співпраці і спілкуванні з кращими кінологами країни. Один із них теж, до речі, живе в Черкасах. Чотирилапі вихованці Максима Козака нині допомагають розшукувати людей та розкривати злочини. Побутові питання, як боротьба зі шкідливими звичками чи корекція поведінки, В’ячеслав вирішує сам, а у більш складних випадках консультується з відповідними фахівцями.

Були у практиці В’ячеслава Киричука і непрості собаки. Він придбав собі агресивного пса, який кидався на людей, та вирішив його перевиховати.

"Кілька років тому взяв собі семимісячну бельгійську вівчарку (малінуа). На той момент уже кількох осіб зашивали після укусів пса. Він кидався на всіх і зносив усе на своєму шляху. Така поведінка стала результатом того, що ним не займалися і він просто сидів у клітці. За два місяці він став цілком контактним собакою, який іде в обійми і грається з дітьми. Пес, до речі, прекрасно уживається і зі своєю протилежністю – померанським шпіцом", – зауважує черкащанин.

Фото з архіву героя публікації

В’ячеслав констатує: часто у спробі виховати улюбленця люди вдаються до насилля. Цього в жодному разі робити не можна.

"Бити не можна нічим: ні руками, ні палицями, ні капцями. Якщо у собаки слабка нервова система, вона стане неврастеніком. Фізична сила не вирішить питання, а чотирилапий просто боятиметься кожного замаху. Якщо у пса сильна нервова система, він буде агресивним. І якщо капці у дитинстві він ще стерпить, то у дорослому віці може зірватися, що приведе до серйозних наслідків для здоров’я і життя людей", – зазначає чоловік.

Він розповідає: в Україні повністю відсутня культура собаківництва. Люди купують собак в емоційному пориві чи під впливом кіноіндустрії, коли, наприклад, свого часу були дуже популярні далматини, потім вівчарки, згодом ретривери.

Фото з архіву героя публікації

"Часто власники хочуть в собаці поєднати функцію охоронця-захисника і няньки для дитини. Однак такого не буває. Собак тілоохоронців, для прикладу, готують так, що вони миттєво реагують на певні жести (рука в піджаку) чи рухи незалежно від того, чи це дитина, чи жінка. Це все одно, що найняти кілера, щоб няньчив дитину. А від неусвідомлення цього потім і виникають проблеми: часто собака не виправдовує сподівань і опиняється вулиці", – констатує В’ячеслав Киричук.

Він додає: купувати собаку варто лише тоді, коли власники готові витрачати на них свій час і гроші. А головне усвідомлювати, що це відповідальність на років дванадцять, а можливо, і більше.