Менше місяця тому на полях Франції закінчився найдовший в історії чемпіонат Євро з футболу.  Черкащанин Армен Акопян зумів побувати на дванадцяти матчах  і гарно відчути  на смак головний європейський футбольний турнір. Своїми враженнями про Євро-2016 він поділився із сайтом Zmi.ck.ua.

В Україні краще, ніж у Франції

“Було дуже цікаво порівняти рівень організації Євро-2016 у Франції та Євро-2012 в Україні та Польщі. Чотири роки тому  я мав змогу відвідати всі міста, які приймали цей європейський футбольний форум.  Цікаво, що приїздили ми зранку, щоб можна було відчути атмосферу, яка панує безпосередньо перед футболом.  За цією ж схемою діяли і цього разу.

Вже зараз багато футбольних експертів говорять, що Євро в Україні та Польщі було організовано краще, адже у французів було занадто лояльне ставлення.

Як вболівальник можу відзначити, що у Франції футбольний турнір починався за декілька кілометрів від стадіону, а в Україні ажіотаж можна було відчути лише тільки приїхавши у приймаюче місто (розміщені рекламні бігборди, символіка турніру, cкупчення вболівальників).  На Євро-2016 навіть не у всіх містах були встановлені вказівники, як проїхати до стадіону”.

Ставлення французів до турніру

“Чим менше місто – тим краще там було помітно, що там відбувається такий масштабний турнір. Наприклад, у Ліллі напередодні матчу у груповому турнірі між Україною та Німеччиною можна було відчути емоції вболівальників, вирувало свята. А от у Парижі, навіть у день фіналу, у центрі місто люди могли навіть і не здогадатися, що проходить вирішальний матч на Євро-2016.

Загалом у мене склалося таке враження, що господарям цей турнір не був насправді цікавим. Наша делегація потрапила на паузу в чемпіонаті, яка виникла між 1/8 та 1/4 фіналу.  Вболівальники із різних країн світу ці два дні мали змогу перетворитися на туристів і ознайомитися із історичною складовою приймаючих міст. Так у ці дні французи вирішили оголосили протест у двох основних цікавинок Парижу – Луврі та Версалі. Хоча здавалося б, що люди мають бути зацікавлені в туристах та можливості підзаробити на них”.

Безпека

“Я був на п'яти стадіонах і на кожному із них був свій рівень безпеки.  Наприклад,  у Тулузі десь за кілометр від арени охорона зупиняла всі машини, пасажири покидали  салони. А тоді вже транспортний засіб починали обшукувати поліцейський із собакою.  Такий підхід у Франції більше в жодному місці не бачив. На інших стадіонах поліцейські не завжди ретельно перевіряти вболівальників. Так, декілька разів оглянув тебе біля футбольної арени, а далі вже йди собі.  В цьому плані французи сильно здивували, адже можу згадати Євро-2012, коли ми на стадіон не могли пронести прапор компанії, яка була спонсором турніру. Тому все пізнається у порівнянні”.

Культура вболівальників

“Найбільш неврівноваженими були російські вболівальники. Жодного із них я не бачив тверезим і адекватним. Коли збірна Росія вилетіла із турніру, то стало веселіше ходити на футбол.

Після матчів не було проблеми підійти до будь-якого вболівальниками та разом сфотографуватися або обмінятися футболками своїх збірних на згадку. Це навпаки вважалося за прояв поваги. Я, наприклад, зумів після матчу проти Північної Ірландії зумів обмінятися футболками із їхнім вболівальником.  Ми з ним зуміли налагодити контакт навіть без англійської мови (сміється. – Ред).

Цікаво було спостерігати за діями прихильників із різних країн світу.

Наприклад, німці та австрійці запам’яталися своїми яскравими модульними шоу. У них яскрава культура підтримки своїх команд.

Традиційно на рівні були англійці зі своїми співами. Господарі турніру особливо нічим оригінальним не вразили. Але зізнаюся: виконання гімну Франції на стадіоні – це було неймовірне явище. Коли стільки людей співає так, що ти навіть не чуєш музику – від таких речей справді перехоплює дух.

А от італійські вболівальники не роблять жодних модульних шоу, але під час матчів вони підтримують своїх гравців емоційно, із душею. На місці ніхто не сидить.

Окремо слід сказати про вболівальників збірної Ісландії. Весь світ бачив, як вони підтримували свою команду. Це було неперевершено! Більше того, їхні дії у фінальному матчі вже повторювали на трибунах французи. Тому можна сказати, що Ісландія все-таки принесла щось нове у культуру вболівання”.

 

Цікавинки

“Перед матчем зі збірною України німці не цуралися біля стадіону виконувати таку відому на весь світ пісню про Президента Росії і що він “х…о”.

У перерві кожного матчу вболівальників на стадіоні розважали виступами яскравих барабанщиків.

Підтримати збірну України приїхали навіть два друга із Детройту та Сієтлу. Вони ще маленькими разом із батьками переїхали жити до США, але українську мову не до кінця забули.

Квитки на матчі Євро-2016 можна було придбати буквально за декілька кроків від стадіону за 100-200 євро.  Декілька десятків людей спокійно собі торгували такими бажаними “тікетами”, а поліція навіть не чіпала їх. У нас таких продавців називають “перекупниками”.

Організатори запровадили цікавий спосіб боротьби за чистоту у фан-зоні. Пиво наливали у пластикову тару. Одне пиво коштувало 6-7 євро. Якщо ти пластиковий стакан повертаєш назад, то тобі повертають 1 євро.  І таким чином на всій території фан-зони не було жодного пластикового стаканчика.  Економія на прибиральниках і на самих стаканчиках, оскільки їх люди повертали.

Під час фіналу  Євро-2016 на стадіоні найбільше можна було зустріти людей у  футболках збірних Франції, Португалії та збірної Німеччини. Останні настільки були переконані у виході своєї команди у фінал, що заздалегідь придбали квитки. Більше того, у фіналі підтримували португальців, мотивуючи це реваншем.

Під час матчу Італія – Іспанія із нами поруч сидів чоловік. Питає: “Ви звідки?” Відповідаємо: “Юкрейн”. А він реагує: “А, Юкрейн, Мілан, Шевченко”.  Він виявився вболівальником збірної Італії, який був переконаний, що його збірна програє іспанцям.  Він цього справді щиро хотів. А все через те, що наступним суперником цієї пари була збірна Німеччини. “В мене дружина із Німеччини і є також футбольною вболівальницею. У нас в сім’ї будуть проблеми, якщо у півфінал вийде Італія”, - пояснив чоловік.  Я собі уявив, яка атмосфера у них була вдома під час післяматчевих пенальті у матчі Італія-Німеччина”.

Про конфлікт росіян та англійців

“Ми опинилися у центрі Марселя, фактично за двісті метрів від тих подій, коли побилися вболівальники Англії та Росії,  і про це повідомили на весь світ.  Значить спецслужби не були готові до того, що декілька сотень людей можуть влаштувати подібний безлад у такому місті. Хоча Марсель є одним і найбільш криміногенних міст Франції і поліція б мала бути підготовлена загалом.  А стосовно причини конфлікту, то ми лише чули, що однією із вулиць рухалися вболівальники збірної Англії та красиво співали. І через декілька хвилин у їхньому оточенні відбувся вибух, зустріч із “руським міром”,  а далі вже ситуація стала неконтрольованою”.

Всі фото та відео із особистого архіву Армена Акопяна.