Щороку дедалі більше людей страждають від емоційного вигорання у різних сферах свого життя. Починаючи від побуту та закінчуючи роботою чи стосунками – кожен може зіштовхнутися із подібною проблемою.

Тож редакція Zmi.ck.ua вирішила детальніше дізнатися про синдром емоційного вигорання від практикуючого черкаського психолога Анастасії Буз.

Що таке емоційне вигорання?

Термінів існує дуже багато, якщо коротко: синдром емоційного вигоряння (СЕВ) — це емоційне виснаження, що зростає з часом.

Чому багато термінів? Психологія не точна наука і подібні речі проявляються у кожного індивідуально. Тому кожен має своє визначення “вигорання”.

Загалом це можна описати, як повне спустошення. Людина не відчуває не тільки позитивні емоції, а і будь-які інші. Плюс це підкріплюється фізіологією.

Взагалі емоційне вигорання — це захисний механізм нашої психіки, останній сигнал, що їй потрібна допомога. Оскільки попередні сигнали перших стадій емоційного вигорання були проігноровані.

Звідки береться професійне вигорання?

Через нехтування власними потребами: психологічних та на рівні фізіології (сон, вітаміни, харчування, спортивні навантаження).

Люди, особливо нашої ментальності, мають проблеми з якісним відпочинком. А відсутність відпочинку — головна причина професійного вигорання.

Ще дуже вагомими є професійні кордони. Про особисті кордони всі говорять, а про професійні — ні. Дотримуйтеся цих рекомендацій, щоб уникнути професійного вигорання:

- не брати роботу додому;

- не відповідати на робочі дзвінки у не робочий час;

- не залишатись понаднормово на роботі.

Зараз це стало актуальним як ніколи. Через дистанційну роботу складніше відмежовувати дім та роботу.

Які симптоми вигорання?

Симптоми дуже індивідуальні, проте є перелік основних, за допомогою яких можна визначити перші ознаки вигорання.

На емоційному рівні – це роздратованість, беземоційність, апатія, лінь, втрата мотивації, песимізм.

На фізіологічному рівні це можуть бути проблеми зі сном, з пам’яттю, безсилля, психосоматичні хвороби, головні болі.

Взагалі професійне вигорання має п’ять стадій і кожна має свої симптоми. Але дуже важливо знати саме про першу, нетипову стадію — ентузіазм. Найчастіше з ентузіазму й починається професійне вигорання. Коли ми в захваті від роботи, то нехтуємо відпочинком і робочими кордонами. Зрештою, це переростає вже на наступні стадії:

- Заспокоєння;

- Фрустрація. Стрес;

- Сильна втома;

- Повне виснаження.

Які люди у групі ризику?

Є певний перелік професій, які мають підвищену схильність до професійного вигорання:

- Професії пов’язані із спілкуванням з іншими людьми, оскільки люди забирають багато енергії.

- Творчі професії — де результат сильно залежить від емоційного стану. І люди потрапляють у замкнуте коло. Немає настрою – нема результату, а як наслідок – ще гірший настрій.

- Професії з високим рівнем стресу.

Чим вигорання відрізняється від втоми?

Втома має менший перелік симптомів. Також вона рідко відображається на ментальному та фізіологічному рівні одночасно, а якщо це відбувається, то з меншою силою. І при втомі якісний короткий відпочинок допомагає, а при емоційному вигоранню — ні.

Чому емоційне вигорання на роботі небезпечне?

По-перше, для людини це небезпечно тим, що вигорання має тісний зв’язок зі здоров’ям та якістю життя. Від такого стану страждають всі сфери життя людини.

По-друге, якість виконаної роботи знижується. Як наслідок – на роботі буде панувати негативна атмосфера. Також від вигорання деяких співробітників може погіршуватись загальний результат.

Як боротися із вигоранням на роботі?

Звісно, найкраще –  це вміти розпізнати синдром за першими симптомами та запобігти їм. Не забувати про відпочинок. Важливо робити його частиною роботи і планувати так само, як і роботу. Відпочивати тільки тоді, коли ти вже виснажений — погана стратегія.

Якщо вже зіштовхнулися з професійним вигоранням, то потрібно:

- звернутись до психолога;

- відновлювати баланс між стресом та задоволенням в роботі;

- проаналізувати свої робочі кордони;

- відповідально поставитися до відпочинку та відновитись;

 - урізноманітнити життя розвитком у інших сферах.

Підготувала Діана Просяник ​