Найбільше від реформування страждає медицина в громадах, ще більше – у  найвіддаленіших селах.

Про це заявив експерт з питань медицини та охорони здоров'я, заступник голови Черкаської обласної організації політичної партії "Наш край" Олексій Товстоп'ят.

"Потрібно чітко розуміти, що за будь-якою зміною в системі охорони здоров'я повинна слідувати чітка програма її реалізації, з покроковим планом дій, починаючи від первинної ланки у найменшому населеному пункті і до медзакладів обласного та державного рівнів. Ті проблеми, з якими на сьогодні стикаються медики у селах та маленьких громадах, а медичні заклади потерпають від браку коштів, - все це результат, по-перше, хаотичного створення громад, коли ніхто не аналізував їхню економічну спроможність на утримання та забезпечення нормальної роботи на місцях, а по-друге, діючі програми і законодавство ставлять сільську медицину на один рівень із обласними закладами та медициною у великих містах. Цього ні в якому разі робити не можна, оскільки потенціал та рівень життя у селі та місті обласного значення – полярно відрізняються", - наголосив Олексій Товстоп’ят.

За його словами, медицина для більшості громад залишається вкрай важливою, але її дотаційність, зазвичай, стає непосильною ношею для місцевих бюджетів. Звідси і низький рівень медичних послуг, і заборгованість із заробітної плати лікарям та медперсоналу, що відноситься до захищених статей, і, як наслідок,  -  кадровий дефіцит у закладах.

Навіть великі і фінансово спроможні громади, опинилися у ситуації, коли витрати на об’єкти комунальної власності не співфінансуються сусідніми громадами, а лягають на їхні плечі. Таким чином, левова частка бюджету всієї громади йде на витрати тільки по захищеним статтям.

"Наприклад, в одній із  великих та економічно спроможних громад області саме така ситуація. До її складу увійшов і колишній райцентр з майже всією інфраструктурою, в тому числі районною лікарнею. Протягом минулого року лише на заробітні плати медикам, тобто на захищені статті, лікарні потрібно було близько 3,2 мільйонів гривень на місяць. Оскільки медзаклад не надає того спектру послуг, які фінансуються безпосередньо Національною службою здоров'я України (НСЗУ), не зміг повністю себе забезпечити, - громаді довелося дофінансовувати його з власного бюджету  орієнтовно на 700 тисяч гривень кожного місяця.  А враховуючи цьогорічне підвищення заробітних плат лікарям, ця цифра сягає майже 1,5 мільйона гривень дофінансування щомісяця", - наголошує представник «Нашого краю».

Майбутнє таких лікарень, які непоодинокі в країні, - катастрофічне. Адже жодна громада економічно неспроможна витримати таке дофінансування лише однієї ланки.    

"Не слід забувати й про відповідальність адміністрації медзакладів за опалення, електроенергію, харчування хворих, прибирання, обслуговування обладнання і т.ін. А це ще одна достатньо велика стаття витрат", - говорить лікар.

На його переконання, ситуацію можна розв'язати: провівши глибинний економічний аналіз громад та, враховувши особливості кожної з них, залежні від територіального розміщення та наявності відповідних ресурсів наповнення бюджетів, розробити державну програму, яка б зняла фінансовий тягар з громад.

"В Україні вже є успіший досвід Широківської громади на Запоріжжі: там більшість процесів, які сприяють функціонуванню медичних закладів віддали на аутсорс. Це дозволило суттєво зменшити витрати медзакладів на харчування, прибирання, охорону та утримання, передавши цю частину роботи фахівцям, яких сам заклад собі дозволити не міг!", - додав партієць.  

Він підкреслив, що така модель може бути доопрацьована і впроваджена на державному рівні, адже держава в умовах децентралізації не повинна заганяти громади у глухий кут, а навпаки – надавати можливість для розвитку.