Голова ОСББ «Мій дім» Роман Алексійчук пройшов шлях від правоохоронця до військового у зоні АТО, а потім – одного з найуспішніших керівників ОСББ міста Рівного.

Після відмови виконувати злочинний наказ та служби у найгарячіших точках фронту «неоголошеної війни» Руслан вирішив покращувати простір довкола себе, ставши керівником ОСББ. У результаті йому вдалося досягти того, щоб дахова котельня для підігріву води була передана у власність мешканців (і їм не треба переплачувати обслуговуючій компанії), на даху з’явився сонячний колектор, а резервний фонд по закупівлі газу став «подушкою безпеки» від злісних неплатників. Тепер 54 співвласники ОСББ «Мій дім» зустрічаються в ошатній кімнаті, яка раніше була занедбаним підвалом, а на даху, серед сонячних панелей, голова ОСББ планує влаштувати оглядовий майданчик і місце для романтичних побачень.

− Проект наш складався з декількох етапів. Перший етап містив у собі подачу заявки в муніципальний комітет міста і задоволення її на співфінансування. Ми навіть не очікували, що нас профінансують, але одного разу мер заявив журналістам, що всі заявки, які подалися на муніципальну програму, будуть задоволені, − розповідає Руслан Алексійчук. − Ми не очікували вже дорадчого комітету, який надавав приорітети кожній заявці. Бо розуміли, що заявка з ремонту даху чи із заміни проблемних комунікацій є важливішою, ніж наша. Бо є такі проблеми, де вирішується, чи взагалі люди можуть проживати у цьому будинку.
За словами голови ОСББ «Мій дім» перша заявка об’єднання співвласників багатоквартирних будинків взагалі стосувалася створення дитячого майданчика. Зрозумівши під час відбору, що заявка не конкурентноспроможна, її зняли, а майданчик зробили коштами мешканців. 

− Наступний проект – встановлення сонячного колектора ми краще обдумали й змогли його реалізувати. Наш бюджет склав майже 591 тисячу гривень. З міського бюджету нам дали 413 тисяч і наші кошти мали бути близько 177 тисяч. За програмою співфінансування 70 на 30%, − пояснює Роман Алексійчук. – Проте ми зрозуміли, що 30% − для нас це дорого і є можливість зекономити ще. І ми взяли понад 150 тисяч за програмою «теплі кредити». З цих коштів ми виграли ще близько 63 тисяч. Власне, своїми коштами ми «народили» ще одні по «теплому кредиту». Їх ми плануємо використати на заміну дерев’яних вікон і дверей на технічному поверсі (це єдині «непластикові» вікна і двері в будинку) та обладнання на цьому поверсі кімнату для правління ОСББ. Якщо залишаться кошти, плануємо ще обладнати балкончик на технічному поверсі металопластиковим вікном та утеплити дах. 

Воду в батареях підігріває сонце

Ідея встановити на даху сонячний колектор у членів ОСББ виникла після того, як уряд екс-прем’єра Арсенія Яценюка дав розпорядження скоротити споживання природного газу на 30%.
− Ми обрахували і зрозуміли, що зробити це без застосування енергоефективних заходів для нашого будинку неможливо. Хіба що довелось би погіршувати якість послуг, температуру в кімнатах чи температуру підігріву води. Але коли газ подорожчав і почали з’являтися такі думки, що газ має бути в єдину ціну для підприємств і населення, ми вирішили переходили на альтернативу, − розповів Роман. − Ідей було дві – сонячний колектор та паровий котел з тепловим насосом. Вирішили все-таки замість електроенергії використовувати енергію сонця, бо на неї ще не придумали податків і розмістили на даху 3 поля по 6 панелей, що дало можливість досягнути економії газу до 30%.
Як пояснює Роман Алексійчук, до встановлення панелей правління ОСББ пройшо шлях через створення кошторисної документації, затвердження проекту, який реалізовувався під технічним та авторським наглядом. Власний внесок мешканців будинку становив 117 тисяч гривень. Тепер вони мають один з найнижчих тарифів за тепло по місту – 12 гривень за квадратний метр.
− Нашу дахову котельню раніше обслуговувала фірма і продавала нам гарячу воду за комерційними тарифами. Повернувши її на баланс мешканців рішенням міської ради, нам вдалося «збити» ціну у рази. Що ж до сонячного колектора, то з 54-рьох співвласників нині не заплатили лише троє. При цьому, власники одного житла взяли квартиру з великими боргами і потроху зараз їх «гасять» та віддають частинами, а в другій просто не живуть люди. Сподіваюся, я скоро з ними познайомлюся, − посміхається голова ОСББ. 

Чи дорого обслуговувати?

За інформацією голови ОСББ «Мій дім», ще у 2008 році нині енергоефективний будинок мав боргів на 55 тисяч гривень. Борг мешканці «погасили», а нині збирають кошти в резервний фонд по закупівлі газу.
− Як ми економимо? По-перше, не потрібно сплачувати сталу суму в СУБ щомісяця. Якщо мережі тепло-, водо- електропостачання справні і за ними увесь час доглядаєш, то й аварійних ситуацій практично не буває, − говорить Руслан.

Мовою цифр

В Україні близько 255 тисяч будинків. Із них 72 тисячі – 5-ти і більше поверховості. Частка ОСББ серед них складає близько 10-11% ( за різними даними від 16,5 до 26 тисяч будинків. Найбільшу цифру подає Держстат). Із них лише 639 будинків взяли енергоефективні кредити. Приватні домоволодіння у цьому процесі виявляються більш ефективними, оскільки, на думку експертів, в українців ще немає сталої традиції сусідської кооперації. 
− Ринок управління будинками – це прибутковий місцевий ринок, куди місцева влада не хоче допускати ФОПів, оскільки набагато вигідніше поділити місто на лоти (квартали) і призначити там своїх управлінців, − коментує виконавчий директор ГО «Українського центру європейської політики» Любов Акуленко. 
Хоча приклад рівненського ОСББ «Мій дім» показує, що альтернатива все-таки є. 
Матеріал написаний в межах всеукраїнського прес-туру з енергоефективності у м. Рівному